Четвірка найсильніших в Африці

Цьогорічний розіграш Кубку африканських націй – найпрестижнішого турніру серед збірних «чорного» континенту – добігає кінця. Вже відомі півфіналісти і починаються найбільш цікаве.

Лідери до півфіналів не дісталися

Турнір проходить в Єгипті, але господарі змагань завершили виступ ще в першому раунді плей-офф: успішно зіграли в групі, вигравши всі три матчі, але на стадії 1/8 фіналу поступилися Південно-Африканській Республіці з рахунком 0:1. Несподівано, враховуючи, що всі чотири попередні змагання найсильніших африканських збірних, які приймав Єгипет, завершувалися для команди нагородами. Тричі Єгипет ставав чемпіоном Африки і одного разу – бронзовим призером. Усього ж у збірної – 7 титулів, що є рекордом КАФ. П’ять перемог у Камеруну, чотири – у Гани, але й цих збірних в півфіналах ми не побачимо. З іншого боку – нема й відвертих сенсацій, хоча аж до чвертьфіналу така команда-несподіванка була.

Мадагаскар – не лише мультик

З 1970 року коли збірна Мадагаскару вперше спробувала свої сили в кваліфікації на Чемпіонат Африки, минуло майже 50 років. 18 спроб були невдалими, а ще кілька разів команда взагалі не брала участь у відборі, розуміючи всю марність. Але 16 жовтня 2018 року сталася історична подія – Мадагаскар завоював путівку до фінальної частини КАФ. Більше того – зробив це першим серед усіх країн, якщо не рахувати команду-господарів.

Коли у тебе в складі лише один більш-менш відомий пересічним вболівальникам футболіст – Жеремі Морель з «Ліону» – навряд чи варто дебютанту змагань розраховувати на успішну боротьбу. Решта «збірників» країни-острова грають або в складі відвертих середняків європейського футболу (бельгійський «Шарлеруа», болгарський «Лудогорець»), або в американській МЛС (за «Міннесоту Юнайтед»), або за клуби французьких нижчих дивізіонів чи взагалі в чемпіонатах африканських та азійських країн.

Втім, навіть в таких умовах острів’яни не просто дали бій, а створили справжню сенсацію. В групі Мадагаскар здолав не лише такого ж дебютанта Бурунді (1:0), але й переміг Нігерію (2:0) та поділив очки з Гвінеєю (2:2) і з першого місця пробився до 1/8 фіналу. А там в серії пенальті (основний час – 2:2) малагасійці обіграли команду ДР Конго. Лише в чвертьфіналі вискочок зупинив Туніс.

Туніс

Найвище досягнення: чемпіони Африки 2004, фіналісти 1965, 1996

Шлях до півфіналу. Команда ледве вийшла з групи, зігравши тричі внічию: з Анголою (1:1), Малі (1:1) та Мавританією (0:0). В першому матчі плей-офф також була нічия – 1:1 з Ганою і перемога в серії пенальті. Мадагаскару «орли Карфагену» забили три м’ячі, не отримавши жодного у відповідь.

Лідери. За іменами Туніс – найслабший учасник з квартету півфіналістів. Справжня зірка тут лише одна – Вахбі Хазрі, який провів минулий сезон в «Сент-Етьєні» і видав 13+6 за системою «гол плюс пас», переважно граючи на позиції півзахисника. З великою натяжкою сюди ж можна віднести хавбека Елієса Шкірі з «Монпельє» та форварда «Німа» Наїма Сліті, а також захисника Ділана Бронна з бельгійського «Гента»

Не дорахувалися. Справжніх лідерів, які би опинилися поза складом, у Туніса нема. Можна згадати хіба що лівого вінгера Каріма Ларібі з «Верони» та атакувального хавбека Саїфа-Еддіна Хауї, який належить «Марселю», але сезон провів, грабчи за «Кан».

Сенегал

Найвище досягнення: фіналісти 2002

Шлях до півфіналу. «Леви Теранги» виконали програму мінімум в групі – перемогли Танзанію з рахунком 2:0 та Кенію з рахунком 3:0, але мінімально поступилися Алжиру. В плей-офф було дві перемоги з мінімальними рахунками 1:0. Спочатку Сенегал відправив додому збірну Уганди, а потім – команду Беніну. Таким чином, пропускали голи сенегальці лише в одному матчі з п’яти.

Лідери. Дивна історія для африканських збірних – відразу три голкіпери грають за клуби з ТОП-5 європейських чемпіонатів і два з них – основні в своїх командах. На КАФ Едуард Менді з «Реймсу» і Альфред Гоміс з «СПАЛу» ділять ігровий час між собою. І так в кожній з ланок: Каліду Кулібалі з «Наполі», Саліф Сане з «Шальке» і Юссуф Сабалі з «Бордо» в оборонв. Баду Ндіає («Галатасарай»), Шейх Куяте («Крістал Пелес») та Ідрісса Гує («Евертон») в півзахисті. Кейта Бальде з міланського «Інтеру», Ісмаїла Сарр та Мбає Ньянг з «Ренну» в атаці. А головне – переможець цьогорічної Ліги чемпіонів Садіо Мане з «Ліверпуля».

Не дорахувалися. В Європі за пристойні клуби (Болонья, Анжер, Андерлехт, К’єво, Нант, Метц, Сток Сіті, Бурсаспор) грає ще на один склад футболістів. Але, схоже, тренерам вдалося зібрати всіх найсильніших на даний момент гравців.

Алжир

Найвище досягнення: чемпіони Африки 1990, фіналісти 1980

Шлях до півфіналу. Повна протилежність Тунісу: три перемоги в групі (2:0 над Кенією, 1:0 над Сенегалом, 3:0 над Танзанією), розгром Гвінеї в 1/8 фіналу (3:0). Перший гол на турнірі «пустельні лиси» пропустили лише в п’ятій грі від Кот-д’Івуара (1:1). Далі пройшли за результатами серії пенальті. Наразі Алжир – команда, яка забила найбільше голів (10) і пропустила найменше (1) на турнірі.

Лідери. На місці – головні дійові особи в атаці: Ріяд Марез з «Манчестер Сіті» та Ясін Браїмі, який вже залишив «Порту» і швидше за все теж опиниться в Англійській Прем’єр-лізі. Правда, на КАФ Браїмі лише раз вийшов в основному складі збірної. Підтримка лідерам – Фегулі з «Галатасараю», опорник Беннасер з «Емполі» та Адам Унас з «Наполі». Останній в Серії А – гравець ротації, але в збірну вписався дуже добре і вже тричі відзначився на турнірі. В обороні гра будується за таких гравцях як Аїсса Манді («Бетіс»), Юсеф Атал («Ніца») та Рамі Бенсебані («Ренн»). Ставка в нападі – на Анді Делора, який забив 14 голів за сезон в «Монпельє». Втім, на КАФ він поки жодного разу не відзначився, хоча й регулярно отримує місце в основному складі.

Не дорахувалися. У Алжира купа втрат. Причому всі вони мали б чудові шанси вийти в основі. По-перше, це лівий захисних «Наполі» і один з найкращих в світі на цій позиції Февзі Гулям. По-друге и по-третє, ударний «німецький» дует» Набіль Бенталеб («Шальке») – Ісхак Белфоділ («Хоффенгайм»). На двох в Бундеслізі і Лізі чемпіонів в минулому сезоні вони забили 23 голи. Додайте сюди півзахисників Рашида Геззаля («Лестер») і Ріяда Будабуза ««Бетіс») – і вийде вдвічі сильніший склад збірної Алжиру. Атаку міг би посилити Усама Дарфалу з «Вітесу».

Нігерія

Найвище досягнення: чемпіони Африки 1980, 1994, 2013, фіналісти 1984, 1988, 1990, 2000

Шлях до півфіналу. «Суперорли» довго запрягали. З мінімальною перевагою (двічі по 1:0) обіграли Бурунді та Гвінею. Причому обидва рази переможні голи нігерійці забивали під завісу матчу – після 75-ї хвилини. А поразка від Мадагаскару (0:2) відправила команду в 1/8 фіналу на одного з фаворитів – Камерун. Та гра стала найрезультативнішою на КАФ і завершилася з рахунком 3:2 на користь Нігерії. В чвертьфіналі команда на останній хвилині вирвала перемогу у збірної Південно-Африканської Республіки (2:1).

Лідери. Ставку в захисті Нігерія робить на пару центральних оборонців Кеннета Омеруо (належить «Челсі», але сезон провів в Прімері, виступаючи разом з Андрієм Луніним за «Леганес») і Вільяма Трооста-Еконга з «Удінезе». На фланзі виступає Ола Айна з «Торіно». В центрі поля головні дійові особи Вілфред Ндіді з «Лестеру» та Ахмед Муса, який зараз грає в чемпіонаті Саудівської Аравії. Вінгери – Алекс Івобі з «Арсеналу» та Самуель Чуквуезе з «Вільяреалу».

Не дорахувалися. Нігерії вдалося зібрати майже оптимальний склад. Можна хіба що згадати правого вінгера Віктора Мозеса (належить «Челсі», грав в оренді за «Фенербахче»), але під Чуквуезе він би сидів на лавці. До того ж в збірній ще є молодий Самуель Калу з «Бордо» на цю ж позицію. Центрфорвард Келечі Іхеаначо в «Лестері» забив за сезон лише 1 гол – тому його відсутність теж не критична, тим більше, що бомбардирські функції поки вправно виконує Одіон Ігало з китайського «Шанхай Шеньхуа». У нього 3 голи на Кубку африканських націй.

***

В півфіналах 14 липня зіграють пари Сенегал – Туніс та Алжир – Нігерія. Букмекери прогнозують, що до фінального матчу вийдуть Сенегал та Алжир.