Футбольна Суперліга. Бути чи не бути?

Президент мадридського «Реала» Флорентіно Перес, за інформацією видання «Нью-Йорк Таймс» виступив з революційною ідеєю створення Суперліги в європейському футболі. Втім, чогось радикального нового в такій ініціативі немає – історія тягнеться вже більше 10 років і час від часу випливає на поверхню в різних формах.

План Переса

tottenhadm

Як пише американське видання, Флорентіно Перес ніби запропонував конкретну схему реалізації Суперліги УЄФА та ФІФА. В цих організаціях чутки не підтвердили, але й не спростували, обмежившись дипломатичним «один з наших обов’язків вислуховувати думки всіх зацікавлених сторін з актуальних футбольних питань».

Президент «Реала» ніби хоче запустити Лігу з 40 найсильніших команд Європи. До неї планується допускати лише представників п’яти найбільш рейтингових і фінансово привабливих чемпіонатів – англійської Прем’єр-ліги, німецької Бундесліги, іспанської Примери, італійської Серії А та французької Ліги 1.

Очікується, що це буде два дивізіони – вищий та перший, між якими передбачена ротація: переможці першої піднімаються вище, а аутсайдери вищої – опускаються. Але сама Ліга в цілому буде закритою – з першого дивізіону ніхто вилітати не буде. Конкретики поки мало, але головний мінус проекту – відмова грандів від внутрішніх чемпіонатів. Таким чином, вони будуть дуже послаблені. Наприклад, чемпіонство Англії будуть розігрувати Вест Гем і Брайтон, а за золоті медалі чемпіонату Італії боротимуться «Кальярі» та «Парма».

G-14

gettyimages-1180872906

Це вже не перші спроби пере форматувати існуючу систему євро кубків і національних чемпіонатів. Вперше голосно плани були озвучені в 2000 році, коли була створена організація G-14. Цифра в назві пояснюється просто – кількість клубів-засновників. Серед них були три італійські («Мілан», «Інтер», «Ювентус»), два іспанські («Барселона» та «Реал»), два англійські («Ліверпуль», «Манчестер Юнайтед»), два німецькі («Баварія» та «Борусія Дортмунд»), два французькі («ПСЖ» та «Марсель», два голландські («Аякс» та «ПСВ») і португальський «Порту». За два роки приєдналися лондонський «Арсенал», «Валенсія», «Баєр» та «Ліон».

Представники організації шантажували ФІФА та УЄФА створенням власного окремого турніру, але до жодної конкретики не доходило. Зрештою, гранди добилися свого: міжнародні футбольні асоціації поступилися і запровадили систему компенсацій клубам за участь їхніх футболістів в матчах збірних. Після цього G-14 саморозпустилася.

Третій єврокубок

1190478407_jpg_0

В 2008 році з’явилася нова організація – Асоціація європейських клубів (англійська абревіатура – ЕСА). На відміну від G-14 вона позиціонувала себе як клуб з рівними правами для будь-якого клуба – від умовного аутсайдера чемпіонату Естонії до переможця Ліги чемпіонів. Щоправда, національні асоціації, які в рейтингу УЄФА знаходилися вище, отримали більше місць в ЕСА. Наприклад, Англія чи Іспанія мають по 5 клубів в цій структурі, Франція та Португалія – по 4, Греція чи Чехія – по 3 і так далі. Аутсайдери (від 29 місця і нижче) представлені одним членом.

Але й на цьому розшарування не запинилося – найбагатші клуби отримали найвпливовіші посади в управлінні. Сьогодні в Генасамблею та виконком ЕСА входять представники «Баварії», «Барселони», «Мілана», «Челсі», «Ліона», «Ювентуса», «Реала», «Аякса», «МЮ», «ПСЖ», «Бенфіки», «Андерлехта», «Селтіка», «Рейнджерс»… Середній клас представляють лише «АЗ Алкмаар», «Легія», «ХІК» та Мальме.

Саме ця організація, яку очолює президент «Ювентуса» Андреа Аньєлі останні кілька років тиснула на УЄФА і добилася свого – з 2021 року буде запроваджено третій євро кубок. Причому це – палка на два кінці. З одного боку це виглядає боротьбою за доступ до міжнародних змагань слабких команд з не надто футбольних країн – Албанії, Ісландії чи Македонії з Вірменією. Але можна вбачати в цьому і чистку Ліги чемпіонів та Ліги Європи в інтересах багатіїв. Грандам доведеться менше проводити матчів проти «Астани», «БАТЕ» чи «Кошице». Вивільнений час можна буде витратити на який-небудь комерційно привабливіший виставковий матч.

І ліги туди ж

47593_champions-league-final-2019-the-best-outd

Жорстку критику УЄФА відчуває і від EPFL. Це вже Європейська асоціація професійних футбольних ліг. І членами тут є не окремі клуби, а організації, що проводять змагання в своїх країнах (Алсвенскан в Швеції чи Бундесліга в Німеччині). В 2016 році EPFL «зафукала» реформу Ліги чемпіонів та Ліги Європи і заявила: УЄФА не дотрималася підписаного Меморандуму, в якому зобов’язувалася консультуватися з Лігами перед ухваленнями таких питань. А отже – ми теж дзеркально можемо почати ігнорувати документ і призначати внутрішні матчі на ті ж дати й час, що й УЄФА в євро кубках, саботуючи тим самим Лігу чемпіонів та Лігу Європи.

Власне, нині УЄФА опинилася між EPFL та ЕСА. З боку останньої вустами Андреа Аньєлі все частіше лунають заклики зменшити кількість матчів у внутрішніх чемпіонатах і збільшити на міжнародній арені. Тоді як EPFL захищає саме національні турніри. «Пропозиції щодо створення Суперліги матимуть серйозні наслідки для розвитку професійного футболу в Європі», – неодноразово попереджали в об’єднанні Ліг.

УЄФА більше схиляється до такої ж думки, оскільки не хоче втрачати монополію на масштабні офіційні клубні міжнародні турніри. Але й втрачати частку прибутку заради більш успішного розвитку Серії А чи Примери не збирається.

Нова ера – торгівля

962806768_jpg_0

Всі ці протистояння посилилися в 2019 році. Почалося з того, що ФІФА вирішило розширити клубний чемпіонат світу з 8 до 24 команд. Відповідно, Європа мала би делегувати 8 клубів замість нинішніх 1 чи 2. Умовним «Барселоні» чи «Баварії» навряд чи цікаво пару тижнів грати проти чемпіонів Африки чи Азії з Океанією, тож ЕСА включила старий добрий шантаж і поставила вимогу: до 2024 року УЄФА має створити закритий формат Ліги чемпіонів з 32 команд, які не будуть вилітати і змагатимуться в 4 групах по 8 команд в кожній. А якщо ні – то ми, мовляв, за себе не ручаємося.

В УЄФА наразі шукають компроміси. Здається, згодні на формат 4 групи по 8 команд (це 14 матчів + плей-офф замість нинішніх 6 + плей-офф, що має принести більше грошей від продажу квитків та телевізійних прав), але відкидають формат закритої ліги. Можливий варіант – напівзакритий турнір, де, наприклад, половина найкращих команд автоматично гратиме в ЛЧ і наступного року, а решті доведеться проходити відбір.

Ініціатива Флорентіно Переса – додатковий фактор тиску на УЄФА і, швидше за все, ноги у неї ростуть з ЕСА. Адже чим більше буде бажаючих створити Суперлігу, тим швидше УЄФА погодиться на варіант клубів. В що це в підсумку виллється – скоро дізнаємося. Чекати вже недовго.

Схожі записи