Маршрут Південна Америка

На тижні київське «Динамо» підписало контракт з футболістом на ім’я Карлос де Пена. Він став першим уругвайцем в складі команди за всю її історію. Втім, це ще не точно, бо як показує досвід співпраці «Динамо» і латиноамериканських гравців, підписати контракт – зовсім не означає хоча би раз надягнути футболку команди в офіційних матчах.

Футбольна географія Південної Америки

Адміністративно в Південній Америці 12 країн і кілька залежних територій. Втім, до складу КОНМЕБОЛ (Південноамериканська футбольна асоціація – аналог УЄФА в Європі) входить лише 10 федерацій. Суринам та Гайана на футбольній мапі входять до складу Північної та Центральної Америк.

КОНМЕБОЛ – найменша за кількістю футбольних членів асоціація, проте футбольні таланти звідси грають по усьому світу. Традиційно багато було їх і в українському чемпіонаті. Чого варті лише бразильська та аргентинська колонії в «Шахтарі» та «Металісті»! В «Динамо» за всю історію побувало 30 південноамериканців з 7 країн. Хтось став лідером команди на довгі роки, а хтось не зіграв жодного матчу.

Бразилія. 20 футболістів (858 матчів, 147 голів)

Бразильців в Києві побувало в два рази більше, ніж представників усіх інших країн разом узятих. Але при цьому майже половина з них непомітно промайнули в динамівській історії. Імена Андре, Алесандро, Машаду, Майкла, Дуду і Маграо згадають далеко не всі. Че Че, Буено і Сідклей на слуху лише тому, що були в заявці в поточному сезоні, але на трьох зіграли досі лише 23 матчі за сезон.

Інша справа – дивні кар’єри Гільєрме і Рафаеля. Перший дебютував хет-триком в чемпіонаті, але з незрозумілих причин довірою тренерів не користувався і за три сезони зіграв мізерні 11 матчів, забивши в них 5 голів. А другий сенсаційно прийшов в 2012 році з Бундесліги в статусі потенційного лідера для «Динамо», але за півроку залишив клуб. В Німеччині і до Києва і після бразилець класно грав і багато забивав, але не підійшов ані Сьоміну, ані Блохіну.

Лідерами ж «Динамо» змогли стати кращий бомбардир-бразилець в історії клубу Діого Рінкон (47 голів в 129 поєдинках), захисник Данило Сілва, що найдовше грав в футболці з літерою «Д» (8 сезонів, 154 гри). До цього ж списку можна внести також Бетао, Карлоса Корреа і Клебера, які провели в Києві 6 та 5 років відповідно.

Аргентина. 3 футболісти (16 матчів, 2 голи)

На відміну від бразильського вектору трансферної політики, який давав ефект приблизно в половині випадків, аргентинський напрямок роботи був невдалим. За 27 років незалежного українського футболу з Аргентини до Києва переїжджало лише три спортсмени. І жоден з них не став для команди своїм.

Піонером став потужний форвард Роберто Нанні, який переїхав наприкінці літа 2003 року з гранда аргентинського футболу – команди «Велес Сарсфілд». В чемпіонаті Аргентини нападник забивав в кожному другому матчі, але його київський період кар’єри став вкрай незрозумілим. Підписали аргентинця вже тоді, коли строк заявки вже минув, а тому в чемпіонаті України він грати не мав права. Довелося практикуватися на рівні дублюючих команд, де Нанні продемонстрував чудову статистику: 16 голів за 18 матчів. В Кубку України в 4 поєдинках футболіст забив тричі, але в Лізі чемпіонів Олексій Михайличенко шансів форварду не давав (лише 19 хвилин в одному з 6 матчів). Більше того, коли аргентинець дебютував за першу команду в чемпіонаті і відразу ж відзначився голом у ворота «Закарпаття»… його віддали в оренду.

Факундо Бертольйо протягом 5-річного контракту теж переважно грав в оренді (усього 4 гри за «Динамо»), а Марко Рубен повністю програв конкуренцію Брауну Ідейє і за сезон 2012/2013 виходив на поле лише 11 разів, забивши 1 гол.

Колумбія. 3 футболісти (0 матчів, 0 голів)

Тут навіть коментувати нема чого. Найближче до основи був вінгер Андрес Ескобар, який за 6,5 років контракту побував в орендах в шести клубах з Франції, США, Колумбії та Бразилії. Всюди грав, майже всюди регулярно забивав, але в Києві не отримав жодного шансу, обмежившись виходом на 17 хвилин в грі в рамках Кубку України.

А от загадкову появу в «Динамо» Харрісона Отольваро і Хосе Морено пояснити ніхто не може досі. В серпні 2006 маловідомі колумбійці перейшли в піврічну оренду з «Америки де Калі», а наприкінці року залишили Київ, провівши на двох 17 хвилин в Лізі чемпіонів і 9 матчів в чемпіонаті дублерів.

Парагвай. 1 футболіст (50 матчів, 7 голів)

Дерліс Гонсалес – єдиний, крім бразильців, футболіст, який прижився в складі «Динамо». Влітку 2015 року він перейшов з швейцарського «Базеля» і за підсумками того року був визнаний на батьківщині кращим футболістом країни. Три з п’яти років, передбачених контрактом футболіст не виблискував, але грав стабільно і на достойному рівні. Втім, коли в «Динамо» підріс Віктор Циганков і був придбаний Беньямін Вербіч, парагваєць почав програвати конкуренцію і пішов на правах оренди в бразильській «Сантос». Контракт Гонсалеса з «Динамо» закінчується влітку 2020-го. До того часу він гратиме в Бразилії. Поки почувається непогано – грає в основі, за півроку забив гол і віддав 5 результативних передач.

Перу. 1 футболіст (0 матчів, 0 голів)

В січні 2018 року на момент переходу в «Динамо» Карлосу Самбрано вже було 28 років, і він пропустив майже весь попередній рік – зіграв лише в десятку матчів за попередні клуби: «Рубін» і ПАОК. У вболівальників виникли великі сумніви щодо перспектив футболіста в Києві, і були праві. Все, чого досягнув перуанець за півроку – це тричі посидіти на лавці запасних в офіційних матчах «Динамо». Нині Самбрано сидить на лавці або заліковує травми в чемпіонаті Швейцарії, в якому зіграв лише тричі за «Базель».

Болівія. 1 футболіст (0 матчів, 0 голів)

В футбольному світі не перерахувати «суаресів». В «Барселоні» грає легендарний Луїс Суарес, в «Арсеналі» – Деніс Суарес. Прізвище Суарес мають лідери «Реалу» Іско і «Мілану» Лаксальт. Міг бути свій Суарес і в «Динамо». Мова про болівійця Дієго Суареса, який переїхав до Києва ще в 14-річному віці. Це був далекий 2007-й рік, і на той момент школяр вже встиг дебютувати в Кубку Лібертадорес, ставши наймолодшим гравцем в історії південноамериканського аналогу європейської Ліги чемпіонів.

Яким чином кияни помітили підлітка і як вмовили його родину відхилити пропозицію лондонського «Челсі» заради «Динамо» – досі незрозуміло. Разом з хлопцем київський клуб працевлаштував також його батька і тренера. В Києві футболіст відіграв вісім з половиною років (з переврою на півроку – оренду в рідний болівійський «Блумінг»), але грав лише на юнацькому і молодіжному рівні. За цей час півзахисник зіграв у 163 матчах за «Динамо-2» і дубль, забивши 14 голів. Зараз «українському» Суаресу вже 26 і він без особливого успіху виступає на батьківщині.

Уругвай. В очікуванні дебюту

Фактично Карлос де Пена перейшов до «Динамо» на 9 матчів – саме стільки ігор лишилося зіграти киянам в чемпіонаті, до завершення якого й підписаний контракт. Власне, вже 8, оскільки перший після трансферу матч Пена вже пропустив – отримав лише місце в заявці на гру, але не повноцінний дебют. Знаючи, як тренерський штаб «Динамо» ставиться до закордонних новачків (адаптація по півроку, мінімум довіри, ставка на фізику та ігнорування технічних переваг латиноамериканців), є великий ризик, що Пена повторить шлях Самбрано або колумбійців.

Не повний комплект

З трьох країн футболістів в «Динамо» поки що не було. Венесуела, Чилі та Еквадор. І якщо для перших двох український футбол – «терра інкогніта», то еквадорці в чемпіонату України вже були. Два поспіль сезони (2002–2004) в складі полтавської «Ворскли» виступав півзахисник Пітер Меркадо (29 матчів), а десять років тому за одеський «Чорноморець» 11 матчів провів форвард Нарсісо Міна. Хтозна, може колись футболісти з цих країн зіграють і за «Динамо».