Жіночий м’яч теж золотий

Жіночий м’яч теж золотий

goldenwomenball.jpg (177.52 Kb)

Чоловічий приз кращому футболісту світу – «Золотий м’яч» знають усі вболівальники. Його лауреати – зірки найвищого класу, і кожен фанат, що поважає себе, сходу назве як мінімум два десятки прізвищ володарів престижної нагороди. А от жіночий аналог значно менш відомий, як і самі футболістки, що його отримували А між тим, нагороді вже 18 років. Повноліття. Отже, час знайомитися з дівчатами.

В 2001 році фемінізм дістався традиції визначення кращого футболіста року. З того часу і дотепер перемагали в цьому конкурсі представниці лише 5 країн: США, Бразилії, Німеччини, Японії і Нідерландів. Причому в двох останніх країн – лише по одній нагороді, тоді як 16 дісталося іншим трьом.

Міа Гемм.
2001-2002

hamm.jpg (371 Kb)

Перші два титули дісталися форварду збірної США та місцевого клубу «Вашингтон Фрідом», який сама й заснувала в 2001 році. На той момент у неї було два титули чемпіонки світу і звання олімпійської чемпіонки. В 2004 перед самим завершенням спортивної кар’єри Міа Гемм стала дворазовим переможцем Олімпіади.

Зараз колишня зірка жіночого футболу продюсує фільми та серіали.

Біргіт Прінс. 2003-2005

prinz.jpg (129.56 Kb)

Наступні три роки жіночий «Золотий м’яч» отримувала форвард збірної Німеччини, у якої унікальні статистичні показники: 282 матчі на клубному рівні за «Франкфурт» і 282 забитих в цих поєдинках голів.

Перша нагорода прийшла до Біргіт Прінс в рік тріумфу збірної Німеччини на чемпіонаті світу (в 2007 був і другий титул). Вона настільки вразила світову футбольну спільноту, що в 2004 році отримала пропозицію перейти до італійської «Перуджи», але відмовила, оскільки боси клубу планували долучати спортсменку до виступів у складі чоловічої команди.

Марта. 2006-2010 і 2018

martajpg.jpg (76.77 Kb)

П’ять поспіль перемог і шість нагород загалом. Такого нема навіть у Мессі. Звісно, конкуренція в чоловічому футболі вища, але навіть за цієї поправки досягнення Марти Вієйра да Сілви вражають. Додайте сюди два потрапляння до трійки кращих до 2006 року і 4 – після. Тобто, 11 років поспіль форвард збірної Бразилії була серед найсильніших футболісток світу. А потім додала 2-е місце в 2016 і шосту перемогу за підсумками 2018-го року. Просто фантастика! Перший раз перемогти в 20 років (наймолодша в історії володарка Золотого м’яча), а в останній (поки що) – в 32.

За весь цей час Марта змінила аж 8 клубів, погравши в Швеції (семиразова чемпіонка в складі трьох різних клубів, переможець Ліги чемпіонів в складі «Умео»), США (два золота чемпіонату країни за дві різні команди) та Бразилії (перемога в Кубку Лібертаодорес). І при всьому цьому в її активі нема жодної серйозної золотої медалі у складі збірної – лише два олімпійських срібла і друге місце на чемпіонаті світу.

Хомаре Сава. 2011

Еббі Вамбах. 2012

Надін Ангерер. 2013

Надін Кесслер. 2014

Японка, американка і дві тезки-німкені. Початок десятиліття – єдиний період, коли переможці змінювалися щорічно.

Хомаре Сава – футболістка-талісман. В чемпіонаті Японії вона виграла 8 чемпіонських титулів з «Белезою», а коли змінила клуб на «Інак Кобе» - турнір тричі вигравала саме ця команда. 2011-й рік для півзахисниці став надуспішним – збірна Японії стала чемпіоном світу.

sava.jpg (202.73 Kb)

І ще три факти: дебютувала в чемпіонаті Сава в 12 (!) років, вперше стала чемпіоном країни в 13. А в 15-річному віці була визнана кращою футболісткою Японії. До 20-річчя в її активі було вже 5 таких відзнак.

Еббі Вамбах – кращий бомбардир в історії збірної США і дворазова олімпійська чемпіонка. Саме за внесок в здобуття другого золота американками ФІФА і вручила Вамбах титул кращої футболістки року. На переможній Олімпіаді-2012 вона забивала у всіх матчах, крім фінального.

wambach.jpg (97.56 Kb)

Дві наступні лауреатки – не надто очевидні. В ці роки не проводилися чемпіонати світу і Олімпіади, а тому акцент був зроблений на чемпіонаті Європи, який без команд США, Японії та Бразилії – турнір не надто високого рівня, і на єврокубках.

angerer.jpg (128.42 Kb)

В 2013 році німецька збірна в 6 матчах Євро пропустила лише один гол (чвертьфінал, півфінал і фінал завершилися з однаковим рахунком 1:0), тому перевагу вперше в історії трофею віддали воротарю. А наступного року німецький Вольфсбург переміг в жіночій Лізі чемпіонів, вигравши 8 матчів з 9 (одна гра завершилася внічию). Кесслер не просто забила в турнірі 5 голів, а була лідером тієї команди.

kessler.jpg (92.78 Kb)

Карлі Ллойд. 2015-2016

lloyd.jpg (78.58 Kb)

Остання переможець за старою схемою і перша – за новою. В складі «Х’юстон Деш» півзахсниця провела лише два сезони, але саме тоді двічі поспіль ставала кращою футболісткою світу. Дворазова Олімпійська чемпіонка (2008 та 2012). В фінальному матчі чемпіонату світу-2015 вона першою в історії жіночого футболу оформила хет-трик за 16 хвилин (постраждала збірна Японії). До того – в фіналах Олімпіад завдяки голам Ллойд збірна США двічі обігрувала команду Бразилії – 1:0 в 2008 році і 2:1 – в 2012. В другому випадку на рахунку американки переможний дубль.

Ліке Мартенс. 2017

martens.jpg (82.96 Kb)

Перша і єдина поки що переможниця з Нідерландів. В свої 25 років встигла вже пограти за два клуби в Голландії, по одному в Бельгії та Німеччині, та за два – в Швеції. В минулому році переїхала на південь – до іспанської «Барселони».

Втім, титул Ліке Мартенс забезпечили виступи за збірну. Адже перемога Нідерландів на чемпіонаті Європи – за наявності команд з Німеччини, Франції, Англії та Швеції – справжня несподіванка. Вдома голландки виграли тоді всі 6 матів, а півзахисниця відзначилася трьом голами – в тому числі в чвертьфіналі у ворота Швеції та у фінальному матчі датчанкам.

apana.jpg (215.71 Kb)

В Україні кращу футболістку визначають з 2008 року. Рівно половину перемог (5 з 10 – підсумки 2018 року ще невідомі) здобула форвард Дарина Апанащенко. Також на її рахунку – одне 2-е та чотири 3-і місця. Тобто, жодного разу вона не випадала з ТОП-3. Ще дві нагороди – у воротаря Ірини Зварич.