Футбольні квіти. Від «Олімпіка» до «Фіорентини»

Донецький «Олімпік» нещодавно оприлюднив свою нову емблему. Офіційно використовувати її клуб почне лише з літа 2019 року, але поговорити є про що вже зараз. Справа в тому, що на емблемі клубу з’явилися троянди. Донецьк, як відомо, – місто мільйону троянд, але все одно наявність квітки на логотипі футбольної команди в Україні – це унікальне явище. А от в світі – цілком нормальне.

Фіорентина

Найвідоміший квітковий футбольний клуб. І не лише за титулами, але й за кількістю квітів в історії клубу. Якщо когось називають «фіалки» – це про «Фіорентину». Але насправді на емблемі клубу (і на гербі Флоренції) зображена… лілія. Звідки ж тоді така плутанина?

Відпочатку клуб грав в біло-червоній формі, але одного разу під час прання серед одягу опинилося щось синє. Фарби полиняли і змішалися, видавши в підсумку фіолетовий. Це був кінець 1920-х років – і перебирати харчами не доводилося. Довелося грати в незвичних кольорах. А вже у 1980-х клуб повністю перейшов на фіолетовий, отримавши прізвисько «фіалки».

Блекберн

Троянда – ключовий елемент емблеми чемпіонів Англії 1995 року. Щоправда, вона значно молодша за сам клуб. Якщо «Блекберн Роверс» був заснований в 1875 році, то нинішня емблема на футболках з’явилася лише 114 років потому.

Червона троянда – символ графства Ланкашир, яке представляє клуб. Вона стала відомою в другій половині 15 століття під час так званої Війни троянд – боротьби за владу між династіями Ланкастерів та Йорків. Перемогли перші – тому червона троянда вважається крутішою за білу.

Дармштадт

Один з найстаріших клубів Німеччини має прізвисько «лілії». Разом з трояндою – це головні квіткові гербові фігури. Лілія зустрічається на артефактах від Месопотамії до європейських королівських дворів. Традиційно клуб взяв собі символ, що вже присутній на гербі однойменного міста.

Цікаво, що пару років тому «Дармштадт» був найбільш українським клубом в Європі (за винятком, звісно, українських». В 2016 році до «лілій» перейшли захисник Артем Федецький, півзахисник Денис Олійник та воротар Ігор Березовський. Щоправда, лише перший з них регулярно грав за команду: 16 поєдинків в Бундеслізі за сезон. Олійник виходив на поле 4 рази, а Березовський – так і не дебютував в чемпіонаті Німеччини.

Партік Тісл

Цей маловідомий шотландський клуб постійно бовтається між елітним і першим дивізіонами. На його емблемі – будяк. З першого погляду це дивує, але варто згадати, що колюча рослина є символом Шотландії.

Більше того – в цій країні з кінця 17 століття діє дуже відомий Орден Будяка, девізом якого є – «Ніхто не зачепить мене без наслідків». Власне, thistle – друга складова назви клубу – і перекладається саме як «будяк».

Головний елемент емблеми клубу став дуже популярним з літа 2015 року, коли на його основі був розроблений талісман клубу – маскот на ім’я Кінгслі. Схоже, його придумав фанат фільмів жахів.

Херенвен

Іноді ці червоні… гм… фігури на білих смугах називають або «сердечками», або, вибачте, «сідницями». Насправді ж це квіти, якби дивно це не звучало.

Тут теж запозичення з геральдичних символів країни. Точніше – прапору Фрісландії (провінція на півночі Нідерландів), яку й представляє клуб. На першоджерелі – сім глечиків жовтих. І не питайте, чому цей різновид латаття голландці зобразили в червоних кольорах.

На емблемі видно лише 6 квіток – сьома сховалася за стрічкою за назвою клубу. Можна вважати це сепаратизмом, оскільки прапор символізує військовий союз – об’єднання семи фризьких земель.

Кавасакі Фронтале і не лише

Хризантема – поряд з сакурою – головний символ Японії. Тому ця квітка присутня на різних логотипах, гербах чи емблемах в Країні сонця, що сходить, дуже часто. Тільки в Джей-Лізі (елітний дивізіон) є три команди з хризантемою на лого. «Кавасакі Фронтале» – сучасний лідер японського футболу, що здобув чемпіонські титули минулого і цього року. А «Урава Ред Даймондз» і «Серезо Осака» – серед найтитулованіших команд (5-разовий і 4-разовий чемпіони Японії відповідно).