Сумо важливіше, ніж шахи? Кому дають більше грошей
Новини спорту 4.03.2019 Автор: Сергій Кириченко 272

Сумо важливіше, ніж шахи? Кому дають більше грошей

sport_money.jpg (365.32 Kb)

Міністр молоді і спорту України Ігор Жданов заявив про те, що держава допомагає спортсменам фінансово на достойному рівні. А щоб заява не була голослівною – продемонстрував цифри з бюджету на 2019 рік, згідно яких на 65 видів спорту (літні, зимові та неолімпійські) передбачено майже 900 мільйонів гривень. Яка ж федерація є «улюбленою» для чиновників і отримує найбільше грошей?

Біатлон. 64,1 млн

Найбагатший вид спорту, якщо рахувати лише державні відрахування. До того ж федерація біатлону постійно хвалиться наявністю великої кількості спонсорів. Та й призові на Кубку світу вельми щедрі, у порівнянні з багатьма іншими видами спорту. Крім того, біатлонна збірна України – це 10-12 спортсменів в основі і ще до 20 – в дублі та молодіжному складі. Не порівняти, скажімо з легкою атлетикою, плаванням чи волейболом, де в останні 2-3 роки успіхи України навіть вищі, ніж у стріляючих лижників.

biathlon_money.jpg (99.64 Kb)

Так, на останніх двох чемпіонатах світу українська збірна з біатлону здобула лише дві медалі: срібло в жіночій естафеті і бронзу Сергія Семенова в чоловічій індивідуальній гонці. А на чемпіонаті Європи, куди зазвичай їдуть спортсмени другого ешелону і де українці регулярно брали по 4-5 медалей в тому числі й золотих, цього разу ми обмежилися лише одним сріблом. Але все одно, у порівнянні з минулим роком, навіть не зважаючи на провал на Олімпіаді біатлоністи отримали на 8 мільйонів більше.

Баскетбол. 61,2 млн

Це майже стільки ж, скільки й минулого року. Різниця – лише в 100 тисяч гривень. Щедре фінансування дозволило федерації баскетболу знайти можливості, аби запросити до складу збірної на відбірні матчі до чемпіонату світу зірок з НБА. Олексій Лень та Святослав Михайлюк допомогли Україні здобути сенсаційну перемогу над іспанцями, але на вирішальні матчі не приїхали – в розпалі сезон в найсильнішій лізі світу. В підсумку збірна України відбір провалила, посівши передостаннє місце в підгрупі.

basket_money.jpg (363.03 Kb)

В чемпіонаті України теж не все гаразд. В елітному дивізіоні змагається лише 8 команд, а система підготовки молодих баскетболістів працює так, що з останні 10 років найкращими гравцями в Україні 8 разів визнавалися легіонери. Українці цю нагороду отримували лише двічі.

З реальних досягнень – лише медалі на чемпіонатах світу з «квазібаскетбольних» дисциплін, як от наприклад змагання «3 на 3», де конкуренція значно нижча, оскільки турніри ці мало кому по-справжньому цікаві. Так, розвага для тих, хто не відбувся в справжньому баскетболі.

Легка атлетика. 59,7 млн

Можна було би сказати, що це рідкісний випадок адекватності фінансування до показників спортсменів. Втім, насторожує тенденція: цього року на «королеву спорту» в державі передбачено на 2 мільйони менше, ніж минулого. Так, це всього 3 % різниці, але на підставі чого взагалі відбулося скорочення бюджету?

Рахуємо: на останніх 6 великих турнірах (два чемпіонати світу, два чемпіонати світу в закритих приміщеннях і 2 чемпіонати Європи) українські атлети вибороли 14 медалей, три з яких – золоті. І все це в значно більш конкурентних умовах, адже в легкій атлетиці на нагороди претендують спортсмени 30-40 країн, а не 6-8, як, наприклад, в біатлоні.

yuliya-levchenko.jpg (147.61 Kb)

І ще важлива деталь: в складі української команди зараз з’явилося яскраве покоління молодих чи навіть юних спортсменів, які вже на рівних змагаються з світовими лідерами і нерідко перемагають їх. Юлія Левченко (стрибки в висоту, 21 рік), Михайло Кохан (метання молоту, 18 років), Аліна Шух (метання спису, багатоборство, 20 років), Гліб Піскунов (метання молоту, 20 років), Наталія Прищепа (біг на 800 м, 24 роки), Мар’ян Закальницький (ходьба, 24 роки), Сергій Никифоров (стрибки у довжину, 25 років), Марина Килипко (стрибки з жердиною, 23 роки), Марина Бех (стрибки у довжину, 23 роки), Аліна Цвілій (ходьба, 24 роки), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту, 17 років). У всіх них вже є нагороди зі змагань світового рівня – дорослі чи юніорські.

Веслування на байдарках і каное. 38,6 млн

Цей не надто популярний серед глядачів вид спорту. За всю історію чемпіонатів світу збірна України завоювала ледь не півсотні нагород: 8 золотих, 12 срібних та 28 бронзових. В тому числі – дві на останній першості, яка відбулася в серпні 2018 року. Збільшення фінансування на 4 мільйони у порівнянні з минулим роком – хороший знак. Може це частково допоможе утримати на батьківщині талановитих спортсменів, адже досі веслування було одним з найбільш «заробітчанських» видів спорту.

rowling.jpg (108.35 Kb)

Так 8-разовий бронзовий призер чемпіонатів світу Михайло Слівінський в 2001 році переїхав до Польщі і став тричі чемпіоном світу під біло-червоним прапором. Олімпійська чемпіонка 2008 року на останній Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро вже виступала за Азербайджан і принесла новій батьківщині бронзову нагороду. А Валентин Дем’яненко після золота на чемпіонаті світу-2005 теж змінив Україну на Азербайджан і вже з новим паспортом ще тричі ставав найсильнішим каноїстом світу на 200-метрівці. Він, Інна Осипенко-Радомська та інші «трудові мігранти» Максим Прокопенко та Сергій Безуглий в сумі вибороли для кавказької країни 11 різних комплектів нагород

Синхронне плавання. 36 млн

В 2018 році було 18 мільйонів, а тепер – вдвічі більше. І це при тому, що цей вид регулярно критикують за суб’єктивізм оцінок і час від часу пропонують навіть виключити з олімпійської програми. Зауважте: спортивна інтрига тут майже відсутня: з 64 золотих нагород на чемпіонатах світу за період з 1994 рік і донині 51 дісталася представницям Росії.

synchro.jpg (144.42 Kb)

В той же час Україна може похвалитися лише 1 сріблом і 9 бронзовими нагородами. Причому прорив стався в 2017 році, коли українки завоювали срібну і 5 бронзових медалей. Чи заслуговують такі здобутки на 100% зростання бюджету – величезне питання.

Футбол. 35,4 млн

football_money.jpg (100.15 Kb)

Це найстрімкіше збільшення фінансування серед усіх видів спорту в Україні цього року. Рік тому на футболістів держава витратила лише 7 мільйонів, а нині – в 5 разів більше. Для порівняння: найсвіжіший трансфер в український чемпіонат – купівля «Шахтарем» бразильця Тете за 15 мільйонів євро. Це в 13 разів більше, ніж річне державне фінансування на весь український футбол. Звісно, ці кошти не йдуть на приватні клуби, але порядок цифр вражає. А за бюджетні кошти частково фінансуються збірні України всіх вікових категорій, будуються штучні поля

Фехтування. 34,5 млн

Це один з найбільш успішних для України. Лише за останнє десятиріччя українські мушкетери у всіх трьох дисциплінах (шабля, рапіра, шпага) на чемпіонатах світу і Олімпійських іграх здобули 7 золотих, 8 срібних і 12 бронзових медалей. Ми – одна з п’яти найуспішніших країн в світі в цьому виді спорту. А прізвища Ольги Харлан, Яни Шемякіної, Галини Пундик, Олени Хомрової, Дмитра Карюченка, Максима Хвороста чи Богдана Нікішина – в світовій залі слави фехтування.

shemyakina.jpg (118.67 Kb)

Збільшення фінансування на 4 мільйони у порівнянні з минулим роком – позитивний крок.

Чому так мало?

Одне з головних питань: чому так скромно фінансується дзюдо, де минулого року на весь світ прогриміла 17-річна Дарина Білодід. Наймолодша за всю історію цього виду спорту чемпіонка світу, звісно, допомогла збільшити цифри з 19 до 24 мільйонів, проте це все одно менше, ніж вільна боротьба чи синхронне плавання.

bilodid_money.jpg (90.22 Kb)

Ще один бідний родич – плавання. Лікарі давно дійшли висновку, що це найбільш корисні фізичні навантаження, проте в Україні явний дефіцит басейнів. І при цьому у нас регулярно з’являються спортсмени світового рівня. Зараз – це Михайло Романчук (чемпіон та призер світу, двічі чемпіон Європи) і Андрій Говоров (призер чемпіонату світу, двічі чемпіон Європи). Їхні успіхи напевне сприяли збільшенню кошторису з 14 до 21,6 мільйонів гривень, але цього явно замало.

У тенісу цього року майже стільки ж – 21,3 мільйони, що на 13 мільйонів більше ніж торік. Втім, це кошти не для Еліни Світоліни чи Лесі Цуренко. Їхні призові значно вищі, ніж може дати держава.

Значно скоротилося фінансування важкої атлетики, де після серії допінгових скандалів Україна перестала бути однією з провідних країн у світі. Тому цілком логічно, що замість 18,7 мільйонів тепер силачі отримають лише 13,1 мільйонів.

А от за волейбол і гандбол дуже прикро. В 2016 році наші юні волейболісти (збірна до 20 років) видали сенсаційний результат і стали чемпіонами світу. Здавалося б: ось він поштовх до повернення на світові висоти, де колись перебував український волейбол. Але фінансування цього виду спорту вже другий рік поспіль коливається на рівні 14-15 мільйонів.

voleybal_money.jpg (127.09 Kb)

Про гандбол взагалі нема чого сказати. На початку 2000-х чоловіча збірна була 7-ю в світі, а жіноча вигравало срібло чемпіонату Європи і бронзу Олімпійських ігор! Тепер фінансування федерації скоротили з 13,5 мільйонів до 4,4 мільйонів. Це найбільша економія.

Дурні гроші

Натомість присутність певних видів спорту в списку Міністерства спорту відверто дивує. 50 тисяч на ковзанярський спорт. Чому не нуль? На ці гроші все одно навіть доїхати до місця змагань і назад не вдасться.

400 тисяч на «гру мільйонерів» гольф. Або цілих 3,5 мільйони на софтбол. Багато хто знає, що це взагалі за вид спорту? На стендову стрільбу, де у України є олімпійський чемпіон, на тріатлон і гірськолижний спорт дають менше.

sumo_money.jpg (127.88 Kb)

Але найбільше дивують суми для деяких неолімпійських видів спорту. 15,2 мільйонів для пауерліфтінгу – це більше, ніж на водне поло, хокей і лижні гонки разом узяті. Або 5,5 мільйонів на сумо. Шахи, де Україна завжди серед лідерів, і де лідери команди постійно нарікають на нестачу коштів для поїздок на змагання, отримують на 2 мільйони менше. Якщо глянути, що більше ніж шахісти отримали кікбоксери, сумоїсти, бійці панкратіону і тайського боксу, самбісти і навіть бодібілдери, то перше, що спадає на думку: державі більше потрібні кадри, звідки можна рекрутувати «тітушок», ніж розумні українці.

Популярні дописи
Нові статті