Дев’ятий півфінал єврокубків для України

Сьогодні, 17 серпня, донецький «Шахтар» проведе матч 1/2 фіналу Ліги Європи 2019-2020. Суперник «гірників» – міланський «Інтер». Букмекери віддають перевагу саме італійцям, яких вважають фаворитом. А як раніше українські клуби грали на стадії півфіналу єврокубків? Згадуємо.

1975. Динамо – ПСВ

1975_psv

Київське «Динамо» у статусі володаря Кубка СРСР крокувало до свого першого міжнародного трофею. Позаду в розіграші Кубку кубків лишилися болгарський ЦСКА, німецький «Айнтрахт» з Франкфурта і турецький «Бурсаспор».

На стадії 1/2 фіналу команда Валерія Лобановського зійшлася з голландським ПСВ, який мчав до золота у національному чемпіонаті і був не проти об’єднати два титули. Проти киян команда вийшла в оптимальному складі – з братами-близнюками Рене та Віллі ван де Керкгофами, своїм найкращим бомбардиром Віллі ван дер Кюйленом, воротарем збірної Нідерландів Яном ван Бевереном та шведами – Бйорном Нордквістом і Ральфом Едстремом.

Останній забив два голи у ворота у воротар Євгена Рудакова у домашній грі, але це вже не мало значення: двома тижнями раніше у Києві динамівці Віктор Колотов, Володимир Онищенко та Олег Блохін (цього року він стане найкращим футболістом Европи) своїми голами оформили розгром 3:0. У Нідерландах також відзначився Леонід Буряк. Поразка з рахунком 1:2 вивела «Динамо» у фінал, де українці розгромили ще й угорський «Ференцварош» з рахунком 3:0.

1977. Динамо – Боруссія

1977_bm

За два роки «Динамо» спробувало взяти вищу планку – пробитися до фіналу Кубка чемпіонів. На цьому шляху «біло-сині» здолали «Партизан» з Белграду (Югославія), грецький ПАОК та чинного володаря Кубку – мюнхенську «Баварію».

У півфіналі довелося зіграти ще з однією німецькою командою (ФРН отримала дві путівки саме через минулорічну перемогу у турнірі «Баварії») – «Боруссією» з Менхенгладбаха. «Жеребці» були на підйомі – тричі поспіль перемагали у Бундеслізі, а вчетверте – роком пізніше – програли золото «Кельну» лише за різницею забитих та пропущених м’ячів.

«Боруссія» мала потужний склад – Берті Фогтс, Аллан Сімонсен, Юпп Гайнкес, Крістіан Кулік, Райнер Бонгоф, Улі Штіліке… Сімонсен того року отримав «Золотий м’яч», як найкращий футболіст Європи, Фогтс був визнаний найкращим німецьким футболістом, Гайнкес двічі поспіль вигравав бомбардирські перегони у а Штіліке влітку отримав контракт у «Реалі».

У Києві «Динамо» здолало цю дрім-тім з рахунком 1:0. Переможний гол забив Володимир Онищенко. А у Німеччині господарі в середині першого тайму зрівняли рахунок за сумою двох матчів, а за 8 хвилин до фінального свистка забили вдруге. Поразка 0:2 залишила українців без фіналу. А німці там програли «Ліверпулю».

1986. Динамо – Дукла

1986_dukla

Другий Кубок кубків для «Динамо» вийшов непростим. На шляху до півфіналу команда Лобановського програла (і взяла реванш) голландському «Утрехту» та не змогла обіграти в гостях румунську «Університатю». Але чим ближчим був вирішальний матч, тим потужніше грали кияни, здобувши три поспіль розгромні перемоги.

У чвертьфіналі – над австрійським «Рапідом» (4:1 та 5:1), а у першому півфіналі – над чеською «Дуклою» з Праги (3:0). Дублем відзначився Олег Блохін, а ще раз забив майбутній володар Золотого м’яча цього року – Ігор Беланов.

У матчі-відповіді команди розійшлися миром – 1:1 (ще один гол Беланова), а у фіналі проти «динамівців» не встояв іспанський «Атлетіко» з Мадрида.

1987. Динамо – Порту

1987_porto

І знову «Динамо» спробувало повторити успіх у рамках більш престижного турніру – Кубка чемпіонів. Українці на ранніх стадіях розібралися з чемпіонами Болгарії («Бероє»), Шотландії («Селтік») та Туреччини («Бешикташ»). Але у півфіналі команда спіткнулася на «Порту».

Португальці не мали особливих зірок: польський воротар Млинарчик, алжирський форвард Маджер і місцеві Жоау Пінту, Фернанду Гомеш та молодий Паулу Футре, якого того року запросить «Атлетіко». Оце, власне й усе. Тож коли жереб з трьох можливих конкурентів (Реал, Баварія, Порту) обрав останніх – вболівальник вже бачили киян у фіналі. Але все пішло не за сценарієм.

У Португалії за підтримки 90 тисяч емоційних фанатів і несправедливо відміненого голу Олега Блохіна в дебюті гри (офсайду, який помітили судді, не було), «динамівці» розгубилися. Спочатку забили у власні ворота (Олександр Заваров), потім заробили вилучення (Андрій Баль) і пенальті у власні ворота (Олег Кузнецов). Добре хоч у меншості вдалося скоротити розрив у рахунку – остаточний рахунок 1:2 оформив Павло Яковенко.

Вдома треба було прости перемагати (вистачило би навіть 1:0), але натомість «Порту» вже до 10-ї хвилини забив два голи у ворота Віктора Чанова. Дуже швидко Олексій Михайличенко відповів точним ударом, але до кінця матчу рахунок так і не змінився – друга поразка «Динамо» з рахунком 1:2. А «Порту» на куражі ще і й у фіналі обіграв «Баварію».

1999. Динамо – Баварія

1999_bayern_main

Третя команда-мрія від Валерія Лобановського мала усі шанси створити сенсацію. В групу Ліги чемпіонів 1998-99 «Динамо» пробилося зі скрипом (розгромили валлійський «Баррі Таун», але лише у серії пенальті пройшли чеську «Спарту»), набрали у стартових 3 турах лише 2 очки після чого немов прокинулися. Три перемоги у групі (в тому числі над лондонським «Арсеналом») і скинутий з трону діючий володар Кубка чемпіонів – «Реал».

У півфіналі «Баварія» мала програвати в Києві з розгромним рахунком, але… У першому таймі Андрій Шевченко забив 2 голи, але перед самою перервою несильний удар метрів з 45 проґавив Олександр Шовковський. На початку другого тайму Віталій Косовський повернув перевагу у 2 м’ячі і міг забивати ще й 4-й гол, але не реалізував вихід сам на сам. Натомість німці в останній 10-хвилинці змогли забити двічі. Нічия 3:3. У Мюнхені вже була зовсім інша гра – «Баварія» перемогла з рахунком 1:0.

Та команда, у складі якої виблискували Олівер Кан, Лотар Маттеус, Томас Ефенберг, Маріо Баслер та Карстен Янкер, драматично поступилася у фіналі «Манчестер Юнайтед», пропустивши двічі на останніх секундах гри.

2009. Шахтар – Динамо

2009_shd-dk

За 10 років після того вперше (і наразі поки що востаннє) у 1/2 фіналу європейського Кубка зійшлися дві команди з України. Це був останній розіграш Кубку УЄФА (після цього з’явилася Ліга Європи). Обидва наші гранда пробилися сюди через Лігу чемпіонів, де у групах посіли треті місця і стартували зі стадії 1/16 фіналу.

Синхронно команди Юрія Сьоміна та Мірчі Луческу пройшли іспанську «Валенсію» та англійський «Тоттенгем»; харківський «Металіст» та московський ЦСКА; французькі ПСЖ та «Марсель».

Півфінали вийшли надзвичайно напруженими: 1:1 у київській грі (автогол Чигринського гості компенсували точним ударом Фернандінью) і 1:1 до 89-ї хвилини поєдинку у Донецьку (на гол Жадсона кияни відповіли голом Бангура). Все вирішила одна помилка на фланзі захисту, після якої Ілсінью забив переможний гол – 2:1.

У фіналі «Шахтар» здобув перший свій європейський трофей.

2015. Дніпро – Наполі

2015_napoli

Єдиний випадок, коли Україну на стадії 1/2 фіналу представляли не «Динамо» чи «Шахтар». Мирон Маркевич провів «Дніпро» крізь хорватський «Хайдук», азербайджанський «Карабах», французький «Сент-Етьєн», італійський «Інтер», грецький «Олімпіакос», голландський «Аякс» та бельгійський «Брюгге».

У півфіналі явним фаворитом вважався італійський «Наполі», за який грали аргентинець Гонсало Ігуаїн, словам Марек Гамшик, італіець Лоренцо Інсіньє, іспанець Хосе Кальєхон, бельгієць Дріс Мертенс. Але голкіпер Денис Бойко стояв намертво, пропустивши лише один за два матчі – у Неаполі. Натомість форвард Євген Селезньов забив по разу в обох зустрічах: 1:1 та 1:0 – і «Дніпро» виходить до фіналу. Там, правда, програли.

2016. Шахтар – Севілья

2016_sevilla

Останній поки що такий успіх українських клубів. «Шахтар» знову стартував з 1/16 фіналу, вилетівши до Ліги Європи з Ліги чемпіонів. Тут гірники здолали німецький «Шальке», бельгійський «Андерлехт» та португальську «Брагу». У півфіналі на команду чекала іспанська «Севілья».

У Львові команда Мірчи Луческу втратила перемогу, пропустивши гол на останніх хвилинах з пенальті – 2:2 з голами Марлоса і Тараса Степаненка. А у Севільї іспанці були помітно сильнішими і перемогли з рахунком 3:1 (єдиний донецький гол – на рахунку Едуарду).

У фіналі біло-червоні вибороли свій 3-й поспіль титул у Лізі Європи (і 5-й за 11 років), обігравши «Ліверпуль».

Схожі записи