Ким підсилити команду. Хокеїсти для збірної України
Національна збірна України з хокею змогла здобути єдину перемогу на чемпіонаті світу і посіла передостаннє місце в номінально третьому дивізіоні (офіційна його назва – 1В) світового рейтингу.
Підопічні Андрія Срюбко провели дуже неоднозначний турнір. З одного боку – мінімальна обнадійлива поразка від Японії на старті турніру і пристойний перший період останньої гри проти господарів – Естонії. Але на іншій шальці – розгроми від Румунії та Польщі, які посіли перші два місця. За великим рахунком врятувала українських хокеїстів від вильоту в четвертий дивізіон (2А) лише перемога над «ніякою» Голландією. «Помаранчеві» спромоглися на сенсаційну перемогу над японцями, але в інших чотирьох матчах виглядали безпорадними, програвши їх з загальним рахунком 4:23.В тому числі – 1:8 Україні.
Очевидно, що наступного року збірна України з хокею опиниться в схожій ситуації. Замість румунів, які вибороли путівку в дивізіон 1А, гратиме Литва, що вилетіла звідти, а Голландію замінить переможець четвертого рівня – Сербія. Серби навряд чи створять проблеми – отже перейматися щодо вильоту українцям не доведеться. А от чи станеться диво і чи може чемпіонат світу-2020 бути для нашої команди тріумфальним – великі сумніви.
Один з факторів можливого успіху – можливість зібрати оптимальний склад на наступний рік: залучити усіх діючих ветеранів з їхнім досвідом, які ще можуть принести користь; зібрати всю найкращу молодь, що виступає в Європі і пошукати українське коріння у перспективних гравців з нижчих американських і канадських ліг. Коротше кажучи, треба шукати кадри. Спробуємо підказати де саме.
Нинішній склад
В Естонію тренерський штаб повіз 22 хокеїсти. Причому майже половина – 10 спортсменів – з неповноцінного чемпіонату України, де виступає лише 6 команд. З легіонерів найбільше представників дали заокеанські ліги – з американських ліг приїхало три гравці, з канадських – один. Також троє хокеїстів представляють доволі слабкий чемпіонат Румунії, в якому не грають найсильніші клуби країни – вони змагаються окремо з більш сильними суперниками в міжнародній Ерсте-Лізі. По два представники – з клубів Польщі та другого дивізіону Словаччини. Ще один – гравець другого російського дивізіону, який, втім, днями перебрався до складу «Донбасу».
Внутрішні резерви
Чемпіонат України – далеко не найкраще джерело для пошуку гравців, які здатні підсилити збірну. Найкращих з посередніх і так запросили, то ж мова може йти або про когось, хто несподівано вистрілить протягом наступного сезону, або хіба що про кращого бомбардира нинішнього плей-офф Віктора Захарова. Форвард «Донбасу» закинув на вирішальній стадії 6 шайб і віддав 10 результативних передач.
Можна зазирнути глибше – в Аматорську лігу і спробувати реанімувати кар’єру в збірній для тих, кому під 40 (а іноді й за 40). Для короткострокового виступу на чемпіонаті світу сил у колишніх лідерів збірної може вистачити, а досвіду їм не позичати. В найгіршому випадку – молодь хоча би потренується з «динозаврами» і відчує себе впевненіше. Насамперед можна згадати захисника Олександра Победоносцева і форвардів Олега Шафаренка, Костянтина Касянчука, Сергія Варламова, Артема Гніденка та Дениса Ісаєнка. З багатьма з них, наскільки відомо, велися переговори й нині, але з якихось (мабуть, фінансових) причин не зрослося. За рік молодшими вони не стануть, але й майстерність нікуди не вивітриться.
Втрачені
Чемпіонат Білорусі значно сильніший за український. І там грає форвард Віктор Андрущенко. Але він нам не підходить, оскільки змінив громадянство (а за збірну України встиг пограти на молодіжному рівні) вже більше 10 років тому і до 2016 грав за Білорусь. Правила Міжнародної федерації хокею дозволяють тільки одну зміну збірної за кар’єру та й то – з «карантином» в 2-4 роки між виступати за одну та іншу команди. Також білоруський паспорт і місце в збірній отримав форвард Олександр Матерухін.
Громадянином країни-окупанта свого часу став нападаючий Павло Падакін, у якого теж були виступи за українську молодіжку. І таких прикладів – чимало. Ми згадали лише тих, хто зараз на слуху і має ігрову практику на хорошому рівні.
Теоретично можна було би нагадати про збірну форварду Євгену Белухіну, який виступає в Кахастані за «Торпедо» з Усть-Каменогорська, але в синьо-жовтому светрі він не грав вже 5 років – з часів виступів за «Донбас». Більше його з Україною нічого не пов’язує: закінчилося «відрядження» – закінчилася збірна.
Шукаємо в Європі
Українців немає в найсильніших чемпіонатах Швеції, Фінляндії, Чехії, Німеччини та Швейцарії. Причому ані в елітних, ані в других за рейтингом дивізіонах. Також гравців з українським паспортом не знайшлося в Континентальній хокейній лізі. Лише в третіх чи навіть четвертих лігах хокейних ТОП-країн є за що зачепитися оком. Якщо так можна говорити щодо 4-5 прізвищ, з яких лише Вадим Кулабухов грає і забиває більш-менш стабільно: на його рахунку 5 голів і 8 передач в 15 матчах Регіональної ліги Німеччини. Але навряд чи вона набагато сильніша ніж УХЛ.
Немає наших в Данії, Норвегії, Австрії, Франції, Латвії, Італії та ІХЛ, що об’єднує клуби Словенії, Хорватії та Сербії. Тут глибше других дивізіонів навіть заглядати не варто.
Сусіди
Краща ситуація з українцями в тих країнах, що межують з Україною: Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії. З цих чемпіонатів в збірній-2019 на чемпіонаті світу виступали 7 хокеїстів. А могло – вдвічі більше.
Угорщина. Головний потенціал для посилення збірної – саме тут. Мова про голкіпера Едуарда Захарченка. Йому лише 23, але на трьох чемпіонатах світу він був основним у складі команди. Проте зараз воротаря не відпустив його нинішній клуб «Дунауйварош», який грає в міжнародній Ерсте Лізі.
Польща. Крім Міхнова («Тихи») та Буценка («Заглембе»), які приїхали до збірної, точно не завадив би команді форвард Дмитро Дем’янюк з «Торуня» та захисник Володимир Алексюк з «Автоматики». Їхні команди – міцні середняки Ліги, а хокеїсти на двох в сезоні провели вже більше 70 матчів і закинули 11 шайб. В другій польській лізі грає 8 українців – і тут становить інтерес 20-річний Дмитро Щербаков. В 7 матчах за клуб він закинув 7 шайб і віддав 11 гольових передач. Є надія, що він заграє в елітній «Автоматиці», якій і належить, але поки набирається досвіду рангом нижче.
Рай для українських хокеїстів – Румунія. Нині в збірній грали Олег Задоєнко та Дмитро Німенко зі «Стяуа», а також Денис Петрухно з «Галацу». Але в тій же «Стяуа» є 26-річний форвард Євген Лиманський, статстика якого навіть краща (18+21), ніж у викликаних до національної команди земляків. Віталій Доніка прийшов по ходу сезону, тому зіграв небагато – лише 7 матчів за «Гьоргей», але відзначився 5 шайбами.
Ще краще цифри у 39-річного Дениса Заблудовського (25+37), але у нього вже румунський паспорт. Втім, за збірну Румунії він не грав, тому спортивне громадянство вважається не зміненим.
Загалом же румуни активно натуралізують українських майстрів ключки і шайби. Зокрема в збірній, яка цього року обіграла Україну (5:1) і пробилася до дивізіону 1А, виступало відразу три екс-українці: Борисенко, Буточнов, Ємельяненко.
В другій словацькій лізі грає 7 хокеїстів з України. Двох з них взяли в Естонію – Гаврика і Бабинця. А могли би й 20-річного захисника Данила Козачука з «Дубніци», або навіть зіграну українську трійку в атаку: Кіча-Шевченко-Завальнюк з «Прешова».
Зарахуємо до цієї групи ще й Казахстан, де за «Кулагер» виступає 23-річний захисник Віталій Андрейків. Там українець основний захисник і до того ж регулярно набирає очки – 5+11 в поточному сезоні.
Погляд за океан
В НХЛ українців немає, як і в двох наступних за рангом професійних дивізіонах – АХЛ та ЄХЛ. Нижче грають захисник Олександр Лільчук («Роанок Рейл Ярд») та форвард Дмитро Бабенко («Ельміра Енфорсес»). Це четвертий рівень професійного хокею в США – Південна та Федеральна хокейні ліги. Але статистика у українців дуже пристойна. В Канадській професійній лізі за «Стоуні Грік Дженералз» виступає форвард Ігор Гонгальський, а в Лізі Квебека – його колега за амплуа Фелікс Морозов («Вікторіавіль Тайгерз»). Останній навіть був на зборах, але до остаточного складу збірної не потрапив.
Нагадаємо, з Канади та США аби виступити за збірну прилетіли один з кращих воротарів юніорської ліги США Артур Оганджанян («Огден Мустангз»), а також польові гравці з Західної канадської ліги Ігор Мережко («Летбридж Харрикейнз») на рахунку якого фантастичні 33 гольові передачі в 60 матчах, Олександр Пересунько з молодіжної команди «Бостон Брюінз» та Дмитро Даниленко, що представляє «Саус Шор Кінгз» і грає в юніорській лізі США.
Коротше кажучи, навіть в таких умовах вибирати є з кого. Особливо, якщо врахувати, що за рік в Канаді та США обов’язково з’являться нові проспекти – вихідці з України. А якщо спробувати заманити представників північноамериканської діаспори… Але про це – наступного разу.