«Суперорли» заітали в Україну
Оскільки в групі В кваліфікації на чемпіонат Європи з футболу-2020 грає 5 команд, то кожного відбіркового туру одна зі збірних вимушена відпочивати. Щоб не втрачати тонус і напрацювати запасний план, збірна України знайшла можливість зіграти товариський матч проти однієї з найсильніших африканських команд – Нігерією.
Шлях до вершини
«Суперорли» відлік футбольної історії ведуть з 1960-х років, коли країна отримала незалежність. Аж до початку 90-х нігерійці хапали зірки лише з африканського неба. Наприкінці 70-х збірна прописалася серед лідерів континенту і на 8 з 10 Кубків Африки здобувала медалі. Титул чемпіона – в 1980 та 1994, срібні медалі – в 1984, 1988 та 1990 і бронзу в 1976, 1978 та 1992 роках. Але при цьому довгий час збірна «пролітала» повз чемпіонати світу. Дебют випав лише на 1994 рік і команда миттєво стала фаворитом глядацьких симпатій.
Суператакувальний склад під керівництвом голландського спеціаліста Клеменса Вестергофа в США розгромив Болгарію на чолі з Хрісто Стоічковим (майбутні півфіналісти турніру!), мінімально поступився Аргентині з Дієго Марадоною і легко обіграв Грецію. В 1/8 фіналу майбутні фіналісти – італійці – були за кілька хвилин від поразки (програвали 0:1 і були у меншості), але спрацював геній Роберто Баджо. «Хвостик» спочатку врятував нічию, а потім в додатковий час забив переможний гол. Тоді в складі виблискували Уче Окечукву, Чіді Нвану, Санді Олісе, Емануель Амуніке, Джей-Джей Окоча, Джордж Фініді, Рашиді Єкіні, Даніель Амокачі…
За два роки лідери тієї команди з надзвичайно талановитою молоддю (Нванко Кану, Тарібо Вест, Селестін Бабаяро, Тіджані Бабангіда, Віктор Ікпеба) досягли піку для нігерійського футболу – виграли Олімпійські ігри, здолавши по ходу турніру головни фаворитів: Бразилію, яка привезла Рівалдо, Роналдо, Роберто Карлоса, і Аргентину, за яку виступати Креспо, Сімеоне і Ортега. Причому перемога над бразильцями у виконанні Нігерії була карколомною. До 77-ї хвилини африканці програвали з рахунком 1:3, але забили тричі
Задній хід
До такого рівня Нігерія, в складі якої в кожному поколінні було кілька по-справжньому зіркових гравців, більше ніколи не добиралася. Навіть Сенегал і Гана (а до того – Камерун) грали в чвертьфіналах чемпіонатів світу, а Нігерії катастрофічно не щастило з цим. В 1998 році африканці на груповому етапі обіграли іспанців, але знову програли в 1/8 фіналу. Цього разу скромній Данії. В 2002-му – потрапили в «групу смерті» з Аргентиною, Англією і Швецією. 2006 рік – навіть не пройшли кваліфікацію на ЧС в Німеччині, в 2010-му не вийшли з підгрупи, в 2014-му втретє зупинилися на стадії 1/8 (0:2 від Франції), а минулого року вкотре завершили турнір після трьох поєдинків групового етапу.
На Кубку Африки було краще, але до досягнень кінця 70-х, 80-х і початку 90-х поки далеко: чотири комплекти бронзових медалей і єдина перемога в 2013-му році.
Свіжа історія
На минулорічному чемпіонаті світу Нігерія програла майбутнім віце-чемпіонам – Хорватії і традиційному для себе супернику – Аргентині. Перемога над Ісландією ситуацію не врятувала – до плей-офф африканська збірна не пробилася. Після того збірна успішно здолала кваліфікацію на Кубок африканських націй і зовсім недавно – у червні-липні поточного року взяла участь в фінальній частині КАН.
Після двох мінімальних перемог над Бурунді і Гвінеєю (двічі по 1:0) нігерійці безпідставно розслабилися і програли головній сенсації турніру – Мадагаскару. Довелося в першому ж раунді плей-офф грати проти фаворитів. Збірну Камеруну наші найближчі суперники обіграли з рахунком 3:2, а потім в чвертьфіналі здолали і Південно-Африканську Республіку (2:1). Півфінал було програно майбутнім чемпіонам – Алжиру (1:2), а в грі за третє місце судді зафіксували перемогу Нігерії над Тунісом з рахунком 1:0. Знову бронзові медалі.
Воротар
Це найслабша ланка збірної. Про що можна говорити, коли досі найдорожчим голкіпером Нігерії вважається 37-річний ексворотар французького «Лілля» Вінсент Еніяма (5 сезонів, 143 матчі в Лізі 1), який… вже рік перебуває в статусі безробітного. Інші його колеги зі збірної виступають або на батьківщині, або в інших африканських країнах, або (в кращому випадку) в чемпіонаті Кіпру. Саме за «Омонію» грає номер 1 збірної – 20-річний Френсіс Узохо. Його дублер – ровесник Мадука Окоє (молодіжна команда німецької «Фортуни»). Також в заявці – 30-річний Езенва з місцевого чемпіонату.
Захисники
Ставку в захисті Нігерія робить на пару центральних оборонців Кеннета Омеруо (грає в Примері за «Леганес») і Вільяма Трооста-Еконга з «Удінезе». От лише проти України Омеруо не зіграє через травму. Але у нігерійців «в рукаві є ще один центр бек з «Леганесу» – Чідозі Авазієм, Леон Балогун з англійського «Брайтона» і Семі Аджаї з «Вест Бромвіча». Навіть не в оптимальному складі конкуренція на цій позиції зашкалює.
Є втрата і на правому фланзі – вибув з гри оборонець «Бенфіки» Тайрон Ебуехі. Але Нігерії вистачить і найкращого свого захисника – Ола Айна з «Торіно» буде розривати зону відповідальності Коноплянки, Зінченка, Миколенка чи Соболя. На протилежному фланзі зіграє Джамілу Колінз з новачка Бундесліги «Падерборна» або Брайян Ідову з московського «Локомотива».
Фактично, Нігерія змогла зібрати ТОП-10 своїх захисників (за винятком Омеруо).
Півзахист
В центрі поля головні дійові особи Вілфред Ндіді з «Лестеру» та Ахмед Муса, який зараз грає в чемпіонаті Саудівської Аравії. Вони були запрошені до лав збірної на матч проти України, але вкрай невчасно для тренерського штабу отримали пошкодження і пропустять матч.
Опорника Ндіді в основі швидше за все замінить Андерсон Есіті з грецького «ПАОКа», адже три інших кандидати на цю позицію – Уче Агбо з португальської «Браги» і пара з турецького «Трабзонспора» – Одженьї Оназі та Джон Обі Мікель – не були запрошені до табору збірної.
Ближче до атаки грають Одженекаро Етебо, який виступає в Чемпіоншипі за «Сток Сіті». та Джо Арібо з штландського «Рейнджерс». Натомість виклик до збірної не отримали Окечукву Азубуіке («Істанбул») і Абдул Аджагун («Кортрейк»)
Атака
Головний козир збірної Нігерії. Основні вінгери національної команди – Алекс Івобі з «Евертону» – ліворуч та Самуель Чуквуезе з «Вільяреалу» – праворуч. Іхні дублери – Генрі Оньєкуру з «Монако» та Самуель Калу з «Бордо» відповідно. Дублери дублерів – Мозес Сімон з «Нанта» та Деніс Бонавентуре з «Брюгге». По три класні футболісти на кожну позицію – мрія будь-якої збірної. І це при тому, що в заявці не знайшлося місця для Віктора Мозеса з «Фенербахче» і Антоні Нвакаеме з «Трабзонспору».
Явний профіцит виконавців і на позицію центрфорварда. На одне (за умови форсмажору – два) місце претендує відразу чотири виконавці: Келечі Іхеаначо з «Лестера», Пол Онуачу з «Генка», Джош Маджа з «Нанта» та Віктор Осімхен з «Лілля». Особливо віиділяється останній, який в Лізі 1 в 4 матчах нового сезону відзначився вже 4 рази. Тут, як і в обороні запрошені усі найсильніші. Можна нарікати хіба що на відсутність найкращого бомбардира КАН-2019 Одіона Ігало. На турнірі він забив 5 голів, але викликати його заради гри з Україною аж з Китаю, де він грає за «Шанхай Шеньхуа», тренери не стали.
Україна
Отже, проти команди Андрія Шевченка на поле стадіону в Дніпрі вийде майже оптимальний склад збірної Нігерії. Тож українцям буде вкрай непросто. Тим більше, що очікується вихід на поле в синьо-жовтій формі далеко не основних гравців збірної України. Швидше за все, проти африканців зіграють ті футболісти, які не грали проти Литви.
Прогнозований склад збірної України: Лунін – Караваєв, Бурда, Пластун, Соболь – Степаненко, Буяльський, Безус – Швед, Мораес, Коноплянка.
Матч розпочнеться у вівторок, 10 вересня о 21:30. Трансляція передбачена на каналі «Футбол 1».