Наші за кордоном. Футбольна міграція
Офіційна статистика називає цифру в 10 мільйонів українців та їхніх нащадків, що постійно мешкають за кордоном. Це менше, ніж, наприклад, ірландська чи італійська діаспори, але – в межах першої 20 народів, представники яких найчастіше залишають місце свого народження. Цікаво, що в футболі – приблизно такі ж результати.
Згідно свіжого дослідження Міжнародного центру спортивних досліджень (CIES) за межами України грає 196 футболістів з українськими паспортами. Це – 20-е місце в світі і 10-е серед європейський країн.
Серед лідерів, логічно, бразильці (1330 спортсменів) та чемпіони світи – французи (867 футболістів). В першій трійці також Аргентина (820). Значно відстали Сербія, Англія, Іспанія, Німеччина, які «відрядили» приблизно по 400 чи більше співвітчизників грати за кордон. В першій десятці Колумбія, Хорватія та Нігерія (по 360–380) легіонерів. Також вище України в цьому рейтингу Уругвай, Гана, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Сенегал та Кот-д’Івуар.
Втім абсолютні цифри – не надто показові, адже вони залежать від загальної кількості населення в країні. Тому експерти CIES порівняли дані щодо футбольних мігрантів і переписів населення. Вийшло дуже показово. На першому місці – Ісландія, на третьому – Уругвай, а решту місць в ТОП-8 (включно з другим рядком) посіли колишні югославські республіки: Чорногорія, Хорватія, Сербія, Словенія, Боснія та Герцеговина і Македонія. Балканські країни – справжній феномен. Щороку з цих країн їдуть футболісти по всій Європі – в тому числі в клуби-гранди, але тут же в Белграді, Загребі, Любляні, Сараєво та інших містечках виростають нові зірки. Міралем П’яніч, Едін Джеко, Іван Ракітіч, Лука Модріч, Стефан Савіч, Сергій Мілінковіч-Савіч, Лука Йовіч, Йосип Тадіч, Ян Облак… Список можна продовжувати довго.
Українські футболісти виступають більш ніж в 40 країнах світу – від екзотичних Фарерських та Мальдівських островів, до Німеччини (троє – Євген Коноплянка, Борис Тащі, Ігор Березовський) та Іспанії (п’ятеро – Роман Зозуля, Андрій Лунін, Василь Кравець, Євген Селезньов, Орест Лебеденко). Ми зібрали ТОП-10 українських футбольних діаспор в чемпіонатах інших країн за підсумками сезону, що завершився (перші та другі дивізіони).
10. Туреччина – 7 гравців.
Лідер – Сергій Рибалка (Сіваспор, 12 місце в сезоні). Центральний півзахисник, який був одним з лідерів київського «Динамо» за часів Сергія Реброва, коли команда двіча брала чемпіонський титул, втратив місце в основі і згодом переїхав до Туреччини. Спочатку – в оренду, а потім і на повноцінний контракт. Минулий сезон був успішним для футболіста – 26 матчів, 2 голи і 3 гольові передачі. Отримав найвищі оцінки серед українців – в середньому 6,75 балів (за 10-бальною системою). Втім, до збірної України Рибалку не викликають.
За тим же сценарієм може піти й правий захисник Микола Морозюк: оренда в «Різеспор» (11 місце в чемпіонаті) вийшла досить продуктивною – футболіст отримав місце в основі і провів 12 матчів навесні за новий клуб. Влітку він вже оголосив, що не хоче повертатися до УПЛ. Схоже, оренда ось-ось перетвориться на довгострокову угоду.
Двоє наших – ветеран Олександр Кучер і єдиний з тих, хто ще цікавить Андрія Шевченка в збірній Артем Кравець – в «Кайсеріспорі» (8 місце в чемпіонаті). Не основні, але регулярно з’являлися на полі. Кравець навіть встиг 4 голи забити. Також в Суперлізі 9 матчів провів Євген Опанасенко («Кайсеріспор», 10 місце). В другому дивізіоні грає два форварди: Олександр Гладкий (5 голів за «Адану Демірспор») та Дмитро Коркішко (3 голи за «Хатайспор»).
9. Чехія – 7 гравців
Лідер – Тарас Качараба (Слован Ліберець, 6 місце в сезоні). Центральний захисник, вихованець львівського футболу нині належить донецькому «Шахтарю» і на правах оренди отримує ігрову практику в Чехії. Весь сезон провів в основі і навіть набрав 1+2 очки за системою «гол плюс пас».
Такі ж показники у більш зіркового Едуарда Соболя (теж захисник, але лівий, і теж належить «Шахтарю»). Але він зіграв в чемпіонаті менше – 16 матчів проти 26, хоча й засвітився в Лізі Європи у складі «Яблонця» (4 місце за підсумками чемпіонату і путівка до ЛЄ).
Терміни оренд у обох гравців добігають кінця в червні цього року, але, схоже, донецька команда на них не дуже розраховує. Хіба що продадуть Ісмаїлі, і тоді Соболь стане потрібним в якості дублера для Матвієнка.
Решта українських чехів грають в другій лізі: півзахисник Павло Рудницький – в «Варнсдорфі» (27 матчів, 3 голи), хавбек Дмитро Жикол (24 матчі, 1 гол) та захисник Олександр Пернацький (14 матчів) – в «Простейові», захисник Олексій Череда (12 матчів) – в «Зноймо», яке посіло останнє місце в вилетіло в третій дивізіон. Сьомий українець – центр бек Вадим Червак – з клубом «Власім» посів п’яте знизу місце, але зіграв найменше серед усіх – лише 8 поєдинків за сезон.
8. Бельгія – 7 гравців
Лідер – Руслан Малиновський (Генк, 1 місце в чемпіонаті). Найкращий сезон для українця – 13+12 в чемпіонаті і 3+3 в Лізі Європи. Чудові цифри як для центрального захисника. Нині в купівлі прав на футболіста зацікавлені італійські клуби – учасник наступної Ліги чемпіонів «Аталанта» і генуезька «Сампдорія». Цінник – від 15 до 20 мільйонів євро.
Справжня українська діаспора склалася в «Генті», який фінішував на 5-мі місці. Форвард Роман Яремчук забив 8 голів в чемпіонаті, атакувальний півзахисник Роман Безус відзначився тричі, а захисник Ігор Пластун був беззаперечно основним в першій частині сезону, але після зимової перерви з’явився на полі лише двічі.
Небагато награли й інші українці: опорник Євген Макаренко («Андерлехт», 6 місце) взяв участь в 15 іграх, хавбек Євген Назарина («Антверпен», 4 місце і путівка в Лігу Європи) провів 9 матчів, а захисник Андрій Бацула («Кортрейк», 8 сходинка) – на один менше.
7. Вірменія – 8 гравців
Лідер – Максим Трусевич (Пюнік, срібні медалі чемпіонату). Він єдиний з українців в Вірменії, хто має стабільне місце в складі (22 матчі, 1 гол). Серед інших більш-менш відомих футболістів з українським паспортом – одноклубник Трусевича Сергій Шевчук (15 матчів, 1 гол) та вінгер «Арарата» Андрій Яковлев (10 матчів).
6. Словаччина – 11 гравців
Лідер – Артем Сухоцький (Слован Братислава, золоті медалі). Найдорожчий українець в Словаччині – раз. Чемпіон країни – два. Провів найбільше матчів серед усіх українських легіонерів – три (26, 1+4 за системою «гол плюс пас»).
Інші наші співвітчизники в Фортуні-лізі грають нерегулярно. В складі «Дунайської Стреди» срібними призерами чемпіонату стали півзахисник Максим Третьяков (17 матчів, 1 гол) і форвард Станіслав Біленький (8 матчів, 1 гол).
П’яте місце в чемпіонаті посів «Земплін», за який грають свіжеспечений чемпіон світу серед молоді Данило Бескоровайний (22 гри в сезоні) та форвард Юрій Захарків (6 матчів, 2 голи). Більше трьох матчів в сезоні в Словаччині зіграв ще лише Ілля Чередниченко з «Нітри», яка фінішувала на 9-у місці.
5. Казахстан – 11 гравців
Лідер – Адерінсола Хабіб Есеола (Кайрат, поточне 4-е місце). Тут чемпіонат проходить за системою весна-осінь, і на сьогодні команди здолали половину дистанції. На рахунку афроукраїнця наразі 11 забитих голів в 12 матчах, в тому числі – 8 влучних ударів в останніх 5 поєдинках. Це перше місце в списку бомбардирів. Вболівальники все наполегливіше закликають Андрія Шевченка звернути увагу на Есеолу і запросити його до складу збірної України хоча би на товариський матч.
Регулярно грають за свою команди й більшість інших футболістів з українськими паспортами. В складі аутсайдера «Атирау» виступають Андрій Ткачук, Різван Аблітаров та Сергій Загинайлов (44 матчі на трьох в чемпіонаті). За карагандинський «Шахтар» грають Євген Ткачук та Артем Барановський (14 і 15 матчів відповідно). Руслан Степанюк з «Жетису» та Кирило Ковальчук з «Ордабаси» також в основних складах своїх команд.
4. РФ – 13 гравців
Лише четверо з них – в Прем’єр-лізі: Ярослав Ракицький («Зєніт»), Олег Данченко («Єнісєй»), Денис Кулаков («Урал»), Тарас Михалик («Локомотив»). Цього літа колонія поповнилася Іваном Ордецем («Динамо» М), натомість Михалик, схоже, повертається в Україну. Ще кілька футболістів – з двома паспортами.
3. Польща – 13 гравців
Лідер – Володимир Костевич (Лех Познань, 8 місце). Головне питання: чому лівого захисника не викликають до збірної, де ця позиція є нерідко проблемною. В Польщі ж у колишнього гравця «Карпат» справи йдуть добре: 26 матчів в чемпіонаті (1+1), чотири гри в єврокубках, високі оцінки від місцевої спортивної преси.
У західних сусідів теж більшість українців виступають за межами елітного дивізіону. В Екстраклясі минулого сезону наших було лише троє. Крім Костевича – центральний захисник Олексій Дитятьєв з «Краковії» (4 місце, путівка в Лігу Європи), який був основним в команді (27 матчів, 1 гол) і воротар Антон Каніболоцький (20 матчів), який не зумів врятувати «Медзь» від вильоту в нижчий дивізіон.
В другій лізі варто відзначити трьох наших футболістів. Захисник Артем Путівцев вже більше трьох років виступає за «Термаліку», побував з сільською командою в Екстраклясі і навіть викликався до збірної України. Минулого сезону у нього – 26 матчів і 1 гол. Півзахисник Фарід Алі стільки ж грає за ГКС з міста Ястшембе-Здруй. Рік тому він піднявся з командою з третього до другого дивізіону, а тепер допоміг фінішувати на високому 5-му місці (27 матчів, 2 голи, 2 гольові передачі). А от 3 голи в 18 матчах форварда Євгена Радіонова стали внеском в друге місце (і путівку в еліту) для ЛКС з Лодзю.
2. Угорщина – 20 гравців
Лідер – Іван Петряк (Ференцварош, золоті медалі). Після вдалого сезону під керівництвом Сергія Реброва (чемпіонський титул, 6+11 в чемпіонаті) вінгер, який доріс до збірної України раптом перетворився з улюбленця публіки на головного ворога, оскільки ще до завершення сезону погодився перейти до складу найбільш принципового суперника «Ференцвароша» – команди «МОЛ Віді». Також чемпіоном країни став Ігор Харатін.
Більшість українців в Угорщині не просто мають стабільне місце в основі, а є лідерами своїх команд. Але лише воротар Олександр Надь може бути задоволений сезоном – він з «Дебреценом» став бронзовим призером чемпіонату (30 матчів). Решта ж українців або вилетіли за підсумками чемпіонату (воротар Артем Кичак, захисник Євген Селін з МТК та півзахисники Юрій Габовда і Олег Голодюк з «Собматхею»), або були на межі вильоту (хавбек Сергій Шестаков з «Діошдьйору» і ціла колонія з семи гравців у складі «Кішварди» на чолі з захисником Антоном Кравченком і опорником Романом Карасюком.
В другому дивізіону успішно за «ЕТО Дьйор» зіграв вінгер Віктор Симчо. Багато забивав і роздавав (8+6), але вийти в еліту з клубом не зміг.
1. Білорусь – 28 гравців
Лідер – Олександр Нойок (Динамо Брест, поточне 1-е місце). Цього року конкуренти готові як ніколи кинути виклик незмінному в останні 13 років чемпіону – БАТЕ. Головний суперник борисовчан – брестське «Динамо», де на перших ролях відразу три українці: опорник Олександр Нойок (9 матчів, 2 голи) та форварди Олексій Хобленко (10 матчів, 1 гол) і Артем Мілевський (12 матчів).
Всього ж українці грають в складах 11 з 16 клубів – учасників Білоруської вишейшої ліги. Нема наших співвітчизників лише в БАТЕ, «Городеї», «Немані», «Енергетику» та «Дніпрі». Головні дійові особи тут – вінгери «Гомеля» Віталій Квашук, який є кращим бомбардиром чемпіонату (7 голів, 3 гольові паси), «Торпедо-БелАЗ» Богдан Мишенко (5+2) та мінського «Динамо» Дмитро Білоног (4+1).
В складі «Шахтаря» грають центрбек Василь Прийма, який має досвід виступів в італійській Серії А, і вінгер Микита Татарков. За «Мінськ» забивають навіть захисник Євген Зубейко (1 гол) і опорник Олександр Васильєв (4 м’ячі). У «Вітебську» ведуть за собою команду ветерани – форвард Максим Фещук та півзахисник Артем Старгородський