Де може грати збірна України з футболу

Часто від вболівальників можна почути нарікання на штаб збірної України з футболу щодо обмеженої географії проведення матчів. Мовляв, в умовних Сумах або Вінниця на матчі національної команди прийшло би набагато більше вболівальників, ніж у Києві, де кількість розваг і видовищ значно більша, а місцеві вже «наїлися» великим футболом та ігнорують матчі збірної. Після окупації Донецька з його «Донбас-Ареною» розмови лише посилилися – адже одним стадіоном високого класу стало менше.

Втім, не все залежить від тренері та самих футболістів. Адже до місць проведення матчів існує величезний перелік вимог. Починаючи від кількості крісел на трибунах та наявності достатньої кількості паркувальних майданчиків, закінчуючи обладнаними за сучасними стандартами кімнат для взяття допінг-проб та умов для телетрансляцій. Невідповідність хоча би одному пункту викреслює стадіон зі списку потенційних домашніх стін для команди.

Цього тижня Українська асоціація футболу узгодила перелік тих стадіонів на підконтрольній Україні території, які за своїми характеристиками можуть приймати матчі національної збірної протягом 2020–2022 років. У ньому знайшлося місце лише для 8 спортивних арен. Причому далеко не усі вони можуть приймати офіційні матчі найвищого рівня.

Лише для товариських ігор

Проводити контрольні (товариські) матчі можуть усі 8 стадіонів. Але два з восьми більше не можуть розраховувати ні на що інше.

Стадіон «Ворскла» імені Бутовського (Полтава)

Стадіону наступного року виповниться 70 років, а останню реконструкцію він пережив майже 20 років тому. Але арена непогано збереглася і дотрималася усіх вимог. Зокрема, два роки тому тут оновили систему освітлення та встановили турнікети на вході, як того вимагає УЄФА. Це дозволило «Ворсклі» на домашній арені провести ігри Ліги Європи проти лондонського «Арсенала» та португальського «Спортинга».

Стадіон «Ворскла» досі не приймав матчі збірної, а найбільш топовими іграми тут були два Суперкубки України (2008 та 2011) і фінал Кубку України (2014). Трибуни вміщають майже 24 тисячі глядачів – це 14-й показник в Україні.

Стадіон «Авангард» (Ужгород)

Це один з двох найменших у переліку стадіонів. Його трибуни здатні вмістити усього лише 12 тисяч глядачів – і це показник рівня ТОП-40 в Україні. Таку ж місткість, наприклад, мають стадіони в провінційних Сєвєродонецьку, Нікополі, Чистяковому…

Це майже ровесник полтавського стадіону – «Авангард» з’явився у 1952 році. У 2005 його кардинально перебудували. Фактично нінишню арену можна вважати новою. Влітку 2018-го року тут стартувала нова реконструкція, в процесі якої «Авангард» отримав додаткові сучасні тренувальні поля і оновлені під трибунні приміщення.

Ужгородський «Авангард» увійшов у історію українського футболу, як стадіон, на якому збірна України провела свій перший матч часів Незалежності. У квітні 1992 року синьо-жовта команда у складі якої знайшлося місце майбутнім «росіянам» Юрію Нікіфорову, Іллі Цимбаларю, Олегу Саленку, Сергію Щербакову, програла Угорщині з рахунком 1:3. Відтоді матчів такого рівня на арені не проводилося.

Кваліфікація до чемпіонату світу

З березня 2021 року по березень 2022 року у Європі відбудуться відбіркові матчі до фінальної частини чемпіонату світу-2022, яка пройде у Катарі. Серед 55 збірних, що входять до УЄФА від Європи буде розіграно 13 путівок.

Своїх суперників по кваліфікації збірна України дізнається аж у листопаді. Їх буде 5 або 4 в залежності від групи, до якої потрапить синьо-жовта команда. А от стадіони, які зможуть прийняти відбіркові ігри вже відомі. Тут можуть бути й товариські поєдинки.

Стадіон «Славутич-Арена» (Запоріжжя)

Арена у Запоріжжі ще тісніша, ніж в Ужгороді. Згідно з офіційними даними тутешні трибуни здатні помістити лише 11883 глядача. Це менше, ніж стадіони у Білій Церкві, Мукачевому чи Кам’янському. Втім, на відміну від згаданих вище, «Славутич-Арена» приймали вже матчі високого рівня. Тут у листопаді 2019 року відбувся передостанній на сьогодні матч збірної. Українці перемогли Естонію у товариському матчі з рахунком 1:0.

Стадіон збудований ще до Другої світової війни – у 1938 році. У 2006 тут відбулася повна реконструкція. Після неї у Запоріжжі нерідко грала молодіжна збірна України, а «Зоря», яка через окупацію Росією Луганська переїхала в це місто, проводить на «Славутич-Арені» матчі Ліги Європи. Рік тому – у травні 2019-го у Запоріжжі відбувся фінал Кубку України.

Стадіон «Чорноморець (Одеса)

Після ужгородського стадіону «Чорноморець» – другий у літописі збірної України. Тут на початку 1993 року команда провела свій другий домашній поєдинок. Матч з Ізраїлем завершився з рахунком 1:1. Усього ж «Чорноморець» бачив 5 матчів збірної. В 2007 році Україна тут перемогла Литву з рахунком 1:0 (кваліфікація до Євро-2008), у 2013 році – Молдову з рахунком 2:1 (відбір на чемпіонат світу-2014), а у 2016 році тут провели аж дві гри. Спочатку в товариському поєдинку синьо-жовті обіграли Кіпр (1:0), а потім з тим же рахунком здолали і Фінляндію в рамках кваліфікації до чемпіонату світу 2018.

Це 5-й стадіон в Україні за кількістю місць для глядачів (трохи більше 34 тисяч крісел), а сама арена – одна з найстарших в країні (був зведений у 1936 році). Майже 50 років він носив назву ЧМП (Чорноморське морське пароплавство), а сучасне ім’я отримав у 2011 році після реконструкції.

Стадіон «Дніпро-Арена» (Дніпро)

31 тисяча місць для глядачів – і 7-е місце в Україні за цим показником. Зараз тут виступає СК «Дніпро-1» – клуб без особливої історії, як і сама арена. Адже новий стадіон – як сучасна альтернатива старому «Метеору» було зведено у 2008 році. Він став першим в Україні новим сучасним стадіоном і був одним з претендентів на те, щоб прийняти матчів Євро-2012, яке проходило в Україні. Але Дніпро обділили, надавши статус міста-господаря Харкову (Львів, Київ та Донецьк не піддавалися сумніву).

Не зважаючи на молодий вік, «Дніпро-Арена» вже провела три матчі збірної України. У рік відкриття – у листопаді 2008-го – команда Олексія Михайличенка провела тут товариський матч проти Норвегії. Це був ювілейний 150-й поєдинок для національної команди. Рахунок гри – 1:0 на користь господарів. З тим самим рахунком на користь синьо-жовтих за рік завершився і матч проти Англії – ключова гра у відборі на чемпіонат світу 2010 року. Третій поєдинок був організований у вересні минулого року. З Нігерією на «Дніпрі-Арені» команда Андрія Шевченка зіграла унічию 2:2.

Будь-які матчі

У «вищій лізі» українських стадіонів – тих, що можуть приймати товариські матчі, відбіркові поєдинки до ЧС-2022 та ігри елітного дивізіону Ліги націй 2020-21 – три стадіони, які приймали Євро-2012 (усі, крім «Донбас-Арени»). Саме тут глядачі зможуть у вересні та жовтні поточного року підтримати збірну у матчах проти команд Німеччини, Іспанії та Швейцарії.

Стадіон «Металіст» (Харків)

Третій за місткістю стадіон в Україні вміщує 40 тисяч глядачів. Його збудували у 1926 році на місці одного зі старих харківських кладовищ і назвали «Трактором». У 60-х з’явилася сучасна назва, а у 70-х після чергової реконструкції арена стала головним стадіоном Харкова. Остання серйозна перебудова відбулася у 2007-09 роках. Тоді тут знесли одну з трибун (замість неї збудували нову і об’єднали з іншими), зробили дах, встановили нові крісла, два сучасні електронні табло.

До 2008 року збірна України не приїздила до Харкова, але від того часу «Металіст» встиг прийняти аж 9 поєдинків національної команди. Зокрема, тут синьо-жовті обіграли у товариських матчах Литву (4:0) та Сербію (2:0), у кваліфікації до ЧС-2014 та ЧС-2018 Польщу (1:0) та Туреччину (2:0), у Лізі націй – Чехію (1:0), у відборі до Євро-2020 – Литву (2:0). Останні 5 ігор українці в Харкові виграли з загальним рахунком 8:0, а сам «Металіст» є комфортним для Андрія Ярмоленка (5 голів) і Руслана Малиновського (3 голи). На їхніх рахунках – 7 з 8 точних ударів у останніх іграх збірної на цьому стадіоні.

Стадіон «Арена Львів» (Львів)

Львів справедливо вважається щасливим для збірної України. Тут національна команда провела в своїй історії 18 матчів і лише двічі не виграла, зігравши внічию. Жодної поразки. Щоправда, частину цих ігор збірна провела на стадіоні «Україна», а от «Арена Львів» має наступні показники: 12 поєдинків, 10 перемог та 2 нічиї. Серед знакових матчів – найбільша в історії перемога (9:0 над Сан-Марино), виграш у Словенії на вирішальному етапі плей-офф кваліфікації на Євро-2016 (2:0) і недавній розгром Сербії (5:0) у відборі на ЧС-2020.

Андрій Ярмоленко почувається у Львові також, як удома: 5 забитих голів. Більше лише у Євгена Коноплянки – 6 влучних ударів. З діючих футболістів збірної по два голи на «Арені Львів» забивали Артем Кравець, Віктор Циганков та Роман Яремчук.

Лише у двох матчах на «Арені Львів» збиралося менше 30 тисяч глядачів. Для стадіону, що вміщує 35 тисяч, це майже суцільний аншлаг. До речі, це найновіший стадіон України такого масштабу та рівня – його закінчили будувати у 2011 році.

Стадіон «Олімпійський» (Київ)

Про НСК «Олімпійський – головну спортивну арену України – складно написати щось нове. Тут точно побував кожен футбольний вболівальник країни. Найстаріший з діючих в країні (1923 рік). Найбільша місткість (70 тисяч – 17-е місце у Європі). Найвищий відсоток прийнятих поєдинків збірної (50 % – 59 зі 120 домашніх), найбільш легендарні протистояння.

Зокрема, на «Олімпійському» збірна України провела перший офіційний домашній матч (поразка 0:2 від Литви у 1994 році) і здобула першу офіційну перемогу (в тому ж році над Естонією 3:0). Тут синьо-жовті перемагали майбутніх бронзових призерів чемпіонату світу-96 – Хорватію (у 1995-му році), двічі долали Португалію (1996 та 2019), грали внічию з Німеччиною (тричі), Іспанією та Англією, перемагали Швецію у фінальній частині Євро-2012 та обігравали Францію у плей-офф на шляху до ЧС-2014.

Головні події без участі українців – фінали Євро-2012 та Ліги чемпіонів-2018.