Шевченко та Ребров – серед найгірших покупок АПЛ. Частина 2. «Лідери»
Новини спорту 24.05.2020 Автор: Сергій Кириченко 229

Шевченко та Ребров – серед найгірших покупок АПЛ. Частина 2. «Лідери»

2main_shevchenko-chelsea.jpg (154.32 Kb)

У першій частині ми розповіли про найбільші провали менеджерів англійських клубів, які витратили чимало грошей на футболістів, що не принесли користі командам. Спочатку –про місця з 50 по 11. А тепер час побачити прізвища «лідерів» цього не надто приємного списку.

10. Маріо Балотеллі

2ballotelli.jpg (216.39 Kb)

З «Мілану» скандальний форвард перебрався у «Ліверпуль» у 2014 році. Сума угоди склала 18 мільйонів фунтів. Ціна здавалася вигідною, адже італійцю було лише 24, у нього вже був успішний досвід гри в АПЛ (20 голів у 54 матчах за «Манчестер Сіті») і хороша статистика в італійських грандах (46 голів у 101 матчі за «Інтер» та «Мілан»). На думку Брендана Роджерса Балотеллі міг бути тим, хто замінить Луїса Суареса з його 54 голами у двох останніх сезонах. Не вийшло. Статистика афроіталійця за «червоних» вводить фанатів у депресію: 16 матчів (у середньому – менше години на полі за гру) і лише 1 гол.

9. Вінстон Богард

2bogarde.jpg (109.19 Kb)

З «Барселони» фланговий захисник переходив до «Челсі» на запрошення головного тренера Джанлуки Віаллі. Але через 13 днів після підписання контракту, Віаллі звільнили. Новий керманич «пенсіонерів» Клаудіо Раньєрі не бачив голландця у складі і посадив його у глибокий запас. Відпускати Богарда в оренду «сині» погоджувалися лише тоді, якщо новий клуб взяв би на себе усі 100 % його зарплати, але 40 тисяч фунтів на тиждень на початку століття були не підйомними для більшості команд. Як результат – у першому сезоні захисник зіграв 9 матчів, а потім три роки поспіль записував до статистики зіграних поєдинків лише нулі, після чого завершив кар’єру у віці 33 років.

8. Томас Бролін

2brolin.jpg (281.6 Kb)

Шведський півзахисник був одним з лідерів європейського футболу на початку 90-х. У складі «Парми» за 4 роки він виграв Кубок Італії, Кубок Кубків, Суперкубок УЄФА та Кубок УЄФА, а у складі збірної Швеції став бронзовим призером Євро-1992 та чемпіонату світу-1994. «Лідс» заплатив за гравця рекордні для себе 4,5 мільйони фунтів у 1995 році, знаючи про травму футболіста. Спочатку ризик здавався виправданим – Бролін за першій півроку зіграв у 19 матчах АПЛ, забив 4 голи… Але спроби тренера експериментувати і змінити функції гравця на полі викликали опір з боку шведа. Після цього – оренди в скромний швейцарський «Цюріх» та«Парму», заборона з’являтися на стадіоні «Лідса» під час офіційних матчів (він тренувався з дублем, або взагалі пропускав тренування), нові проблеми зі здоров’ям (і з зайвою вагою теж)… У 28 років Томас Бролін завершив кар’єру, не надовго повернувшись до чемпіонату Швеції.

7. Андрій Шевченко

2shevchenko-chelsea.jpg (.55 Kb)

Українець довгий час був для власника «Челсі» Романа Абрамовича таким собі «білим китом». Вполювати володаря Золотого м’яча олігарху вдалося у 2006 році – довелося заплатити «Мілану» 40 мільйонів фунтів, аби клуб погодився відпустити легенду (до того ж дружина-американка мріяла більше про Лондон, ніж про північ Італії). Але на той час Шевченку було вже 29, а пошкодження м’язів спини щороку давали про себе знати дедалі болючіше. В «Челсі» Андрій Шевченко, буквально постарів за мить, писали англійські ЗМІ. А тут ще й Дрогба набрав чудову форму, не залишився Жозе Моуріньйо вибору у питанні: кого ставити на вістря атаки. За «Челсі» нинішній тренер збірної України відзначився 9 голами за півтора сезони, ненадовго повернувся в оренду у «Мілан» і повернувся у Київ догравати за «Динамо».

6. Дані Освальдо

2osvaldo.jpg (177.53 Kb)

Хто? Форварда, який за «Саутгемптон» провів 13 матчів і забив 3 голи, навряд чи згадає хтось, крім фанатів «святих». За «Еспаньойл» та «Рому» італійський форвард три сезони поспіль забивав 12+ у чемпіонатах Іспанії та Італії. За нього заплатили майже 14 мільйонів і очікували хоча би таких самих результатів. Але Освальдо продемонстрував себе набагато краще у бійках з одноклубниками, ніж у футболі. Спочатку його відсторонили на два тижні від тренувань (клуб обмежився заявою про порушення норм поведінки, але ЗМІ писали про сутичку італійця з кимось з гравців команди). А у січні 2014-го форвард на тренуванні образився на захисника Жозе Фонте за ризикований підкат і вдарив його головою в обличчя. Більше за біло-червоних він не грав.

5. Адріан Муту

2mutu-chelsea553.jpg (212.84 Kb)

Ще один східноєвропейський форвард, який розчарував «Челсі». За три роки до придбання Шевченка, з Італії у Лондон «сині» виписали румуна, який за сезон у «Пармі» забив 18 голів (друге місце в списку бомбардирів після Крістіана Вієрі). Це була одна з перший дорогих покупок Абрамовича, який хотів бачити попереду дует Креспо–Муту. Перший сезон був розминочним – 6 голів у 25 матчах, а потім… румун провалив тест на наркотики. За вживання кокаїну Адріана Муту дискваліфікували на 7 місяців, потім клуб ініціював судовий процес… На сьогодні, згідно рішення суду форвард винен лондонцям ті самі 17 мільйонів, за які його купували у «Парми».

4. Бошко Балабан

2balaban.jpg (230.3 Kb)

Хорватське покоління форвардів 90-х було фантастичним: Бокшич, Шукер, Влаовіч, Цвітановіч, Юрчевіч, Морнар, Вугрінец, Шиміч… Тож коли на початку 2000-х в списку гравців збірної опинився 21-річний Бошко Балабан, це був знак якості. «Астон Вілла» клюнула і заплатила загребському «Динамо» 7 мільйонів фунтів. Перший свій повний матч за новий клуб форвард зіграв лише на 9-му місяці перебування в Бірмінгемі. І це була гра за дубль. А в АПЛ Балабан спромігся лише на 130 хвилин у 8 матчах. Про забиті голи й мови не могло бути. Хорват повернувся у Загреб на правах оренди, а згодом дорікав тренерам і керівництву клубу в тому, що йому не дали шансів проявити себе.

3. Рікі Альварес

2alvarez.jpg (424.69 Kb)

«Сандерленд» вимушено заплатив 9,5 мільйонів фунтів «Інтеру» за хавбека після річної оренди. Справа в тому, що орендна угода була прописана таким чином, що «чорні коти» обов’язково мали викупити гравця, за умови, що команда не вилетить з Прем'єр-ліги. «Сандерленд» зберіг прописку в АПЛ, але сам аргентинець до цього причетним не був – він зіграв у 13 матчах і заробив рецидив важкої травми коліна. Усвідомивши власну помилку при підписанні контракту, англійці всіма правдами й неправдами спробували спекатися гравця. Спочатку намагалися анулювати пункт про обов’язковий викуп, потім, не запропонувавши Альваресу нову угоду, дозволили йому тим самим безкоштовно перейти до «Сампдорії», фактично втративши майже 10 мільйонів. Але й це ще не всі епік файли клубу. «Інтер» через усе це отримав право повісити зарплату футболіста на «Сандерленд», перша команда Альвареса «Велес Сарсфілд» відсудила у англійців 360 тисяч євро за вихованця (як частку солідарних виплат УЄФА), а сам футболіст подав до суду на клуб, вимагаючи 13 мільйонів у якості компенсації за втрату можливості заробляти на життя.

2. Денні Дрінквотер

drinkwater.jpg (84.81 Kb)

Фантастичний виступ «Лестера» у АПЛ сезону 2015-2016 і сенсаційне чемпіонство команди спровокували масовий розпродаж лідерів «лисів». Центральний хавбек чемпіонського складу за 34 мільйони перейшов роком пізніше до «Челсі». Навіщо тренер команди Антоніо Конте так наполягав на цьому трансфері – загадка. Схоже, це була психологічна компенсація за неможливість підписати Росса Барклі, який вирішив залишитися ще на рік у «Евертоні». Коротше кажучи, Дрінквотер зіграв за сезон смішні 12 матчів (500 хвилин), а протягом наступного чемпіонату 2018-2019 після зміни тренера взагалі жодного разу не виходив на поле. «Меблі» за 34 мільйони і з зарплатою у 100 тисяч фунтів на тиждень – надто дорога штука навіть для лондонців. Більше того, навіть заборона купувати нових гравців не змусила Френка Лемпарда довіритися такому досвідченому гравцю – його віддали в оренду, але і за скромні «Бернлі» та «Астон Віллу» футболіст провів усього-на-всього 5 матчів у поточному сезоні. Ситуацію ускладнив і важкий характер Дрінквотера: бійка у нічному клубі та удар одноклубника під час тренування.

1. Алі Діа

2ali_dia.jpg (265.74 Kb)

Ще один форвард-лузер «Саутгемптона», про якого навряд чи чули навіть англійські фанати. У 1996 році 31-річний сенегалець, кар’єра якого пройшла у чемпіонаті Фінляндії та аматорських клубах Франції, Німеччини та Англії, грав за «Блайт Спартанс». На той момент клуб виступав у 8-му (!) дивізіоні англійського футболу і навряд чи взагалі колись би потрапив на очі клубам АПЛ, якби не фантастичний пранк, на який попався тренер «святих» Грем Сунесс. Невідомий зателефонував спеціалісту, назвався найкращим гравцем світу – володарем «Золотого м’яча» Джорджем Веа і попросив переглянути свого двоюрідного брата. Той, мовляв, щойно забив двічі за збірну Сенегалу і раніше грав з Веа у складі ПСЖ.

Така рекомендація затьмарила розум тренеру, а інтернет ще не був тим джерелом, за допомогою якого нині можна було би за кілька хвилин перевірити правдивість усіх тверджень телефонного співрозмовника. Сунесс навіть без попереднього перегляду умовив керівництво підписати угоду з форвардом. Більше того – вже за кілька днів без тренувань Алі Діа сидів на лавці для запасних, а коли на 32-й хвилині травму отримав головний бомбардир «Саутгемптона» Метт Ле Тісьє, тренер кинув у бій новачка. Кар’єра африканця у Прем’єр-лізі тривала аж 53 хвилини, поки тренер не зрозумів масштаб катастрофи. «Зірковий» брат Веа грав на рівні студенту коледжу, яким, власне й був, час від часу відволікаючись на матчі за любителів. Форварда замінили ще до фінального свистка – і він повернувся догравати у 8-й дивізіон англійського футболу. За цей трансфер ніхто не був покараний, адже Діа перейшов до «Саутгемптона» безкоштовно і не встиг дуже вже зіпсувати справи у команді.

---
Популярні дописи
Нові статті