Бельгія і Нідерланди хочуть об’єднатися

Інціцатива злиття Ередивізії та Жупілер-Ліги в один турнір обговорювалася ще на початку 2000-х. Але тоді УЄФА виступила жорстко проти, а клуби наполягати не стали. Нині ж і футбольні функціонери стали поблажливішими, і думка клубів змінилася з огляду на фінансовий аспект.

Багаті стають багатшими

За перші 20 років розіграшу Кубка Чемпіонів його переможцями ставали клуби з 7 країн. Крім звичних на сьогодні лідерів клубного футболу – Німеччини, Іспанії, Італії, Англії – тріумфували команди з Португалії (двічі), Нідерландів (чотири рази) і навіть Шотландії. А в фіналах брали участь клуби з Франції і навіть Югославії з Грецією. Був навіть неймовірний для нинішніх часів фінал «Аякс» – «Панатінаїкос». Трішки пізніше список фіналістів поповнили Бельгія, Швеція (70-і роки), а в 80-х та на початку 90-х серед чемпіонів опинилися Румунія, Югославія та Франція.

Поступово процес розшарування клубів і чемпіонатів стає все більш помітним. За останні 20 розіграшів вже Ліги чемпіонів половину виграли представники Іспанії, ще 4 – англійці, 3 – італійці та 2 – німці. Єдиний клуб-чемпіон не з касти обраних – «Порту» в далекому 2004-му. Після того навіть у фіналах (не кажучи вже про перемоги) не було ані французьких, ані голландських, ані будь-яких інших команд. А цьогорічний вихід «Аякса» до півфіналу сприймався як сенсація. І це стосовно клубу, який має 4 перемоги в Кубку чи Лізі чемпіонів.

Різні вагові категорії

Голландський футбол найсильніше відчуває на собі все більший розрив між багатіями та середняками європейського футболу. Навіть гранди місцевого чемпіонату щороку втрачають лідерів. Причому часто ті їдуть не в «Барселону» чи «Ювентус», а навіть в клуби-середняки Бундесліги або Прем’єр-ліги. Там банально платять набагато більше навіть ті команди, що не беруть участі в єврокубках. Про нідерландські клуби поза межами ТОП-3 і говорити не доводиться.

Приміром «Феєноорд» минулого літа продав Сен-Жюста в німецький «Майнц», а роком раніше в тому ж напрямку вирушив Боетьюс. Перед тим Карсдорп перейшов до «Роми», а Конголо – в «Монако». Ще раніше – Класі і Пелле продали в «Саутгемптон». І це лише останні три роки.

ПСВ за той же період продавав лідерів в «Севілью» (Люк де Йонг), «Наполі» (Ірвінг Лосано), «Хоффенгайм» (Джошуа Брене), «Брайтон» (Юрген Локадія та Деві Проппер), «Вольфсбург» (Джефрі Брума) і «Ньюкасл» (Жоржиньо Вейналдум).

І навіть «Аякс» крім продажу «золотих хлопчиків» Френкі де Йонга та Матейса де Лігта в «Барселону» та «Ювентус» відповідно, вимушений відпускати гравців і в посередні команди. В списку – Каспер Дольберг (пішов у «Ніццу»), Джастін Клюйверт (новий клуб – «Рома»), Деві Класен (прийняв пропозицію «Евертона»), Рішедлі Базур («Вольфсбург»), Сім де Йонг («Ньюкасл»)…

Вихід у об’єднанні

Більш успішні клуби з більш популярних чемпіонатів і далі будуть набирати «вагу». Фаворитам більше платять за телевізійні права, в Серію А чи АПЛ більш жваво мчать спонсори, а вболівальники готові платити більше за квитки та атрибутику. А це значить, що провалля буде збільшуватися. І врятувати чемпіонати-середняки можуть лише революційні зміни, які підвищать інтерес до внутрішніх змагань, принесуть більше коштів і дозволять утримувати клубам лідерів на більш довгий період.

Один з таких революційних планів порятунку нідерландського футболу – об’єднання з такими ж «бідними сиротами» – бельгійцями. Нині збірна Бельгії – одна з найсильніших у світі і закономірно, що її лідери грають в клубах грандах (Куртуа, Азар, де Брюйне, та інші). Проте багатьох гравців другого ешелону можна було би як і раніше бачити у внутрішній першості, ніж в складі аутсайдерів чемпіонату Англії або Іспанії.

В жовтні 2019 року офіційні особи Футбольного союзу Нідерландів заявили про те, що прискіпливо вивчають можливість створити об’єднану лігу з Бельгією. Цей регіон (плюс Люксембург) давно нерідко називають Бенілюкс, підтверджуючи тим самим тісні суспільно-економічні зв’язки між трьома країнами. То чому б не перенести це на футбол. Звісно, без Люксембурга, де хіба що «Дюделанж», який вперше цього року вийшов до групового етапі Ліги Європи, заслуговує на увагу.

Як це буде

Нова БеНі-Ліга в ідеальному варіанті мала би стати не менш привабливою, ніж чемпіонат Франції і навіть кинути виклик топ-четвірці (Серія А, Бундесліга, АПЛ, Примера). Цього можна досягти лише у випадку, коли всі найсильніші клуби двох країн дійдуть згоди щодо формату та принципів розіграшу.

Наразі чорновий варіант – 10 представників від Нідерландів і 8 від Бельгії. Точно в такий турнір потраплять лідери: «Аякс», «ПСВ, «Феєноорд», «АЗ Алкмаар», «Утрехт» і «Вітесс» від Нідерландів, а також «Андерлехт», «Брюгге», «Стандарт», «Генк» та «Гент» від Бельгії. Далі будуть дивитися і спиратися як на інфраструктуру (місткість стадіону, клубні школи, потенціал міста, де базується клуб), так і на спортивну складову (місця в останніх чемпіонатах). Звісно, що не ігноруватимуть і фінансовий аспект (спонсори, бюджет).

Ще одне «вузьке» місце – представництво країн в єврокубках. Адже не виключено, що в ТОП-5 опиняться лише клуби з Нідерландів, в результаті чого Бельгія взагалі ризикує лишитися без міжнародних клубних матчів. Втім, УЄФА, ймовірно, погодить варіант, за якого обидві країни будуть грати в Європі окремо. Тобто, найкраща команда Бельгії (навіть якщо посяде місце за межами ТОП-5 в об’єднаному чемпіонаті) отримає перепустку в кваліфікаційний етап Ліги чемпіонів.

Підводні камені

Для того, щоб план вдалося реалізувати, необхідно отримати згоду хоча би 70 % клубів – учасників місцевих чемпіонатів. Для Нідерландів це 13 команд з 18, а для Бельгії – 12 з 16. І тут виникає колізія, яка може зруйнувати всю ідею ще в зародку. Справа в тому, що клуби аутсайдери обох чемпіонатів сьогодні можуть хоч якось заробляти, граючи за сезон по 8–12 матчів з фаворитами. Якщо ж еліта відділиться і піде до БеНі-Ліги, то решті доведеться варитися у власному соці. Чи проміняє умовний «Ден Хааг» шість матчів з «Аяксом», «ПСВ» і «Феєноордом» на поєдинки проти команд, які зараз виступають в другій лізі голландського футболу і підвищаться у класі, коли лідери звільнять місця в Ередивізії? Питання риторичне. Місць в майбутній Суперлізі – усього 10 (для Бельгії ще менше), а підтримку потрібно мати від 13 учасників (для Бельгії – 12). Незадоволені точно будуть і вони зможуть заблокувати процес.

Альтернативним варіантом міг би стати об’єднаний Кубок Бельгії та Нідерландів. За рік-два команди би звикли до такого турніру, після чого можна було би всерйоз приступати до об’єднання ліг.

Приклади інших

Об’єднаних чемпіонатів в світі хоча й не багато, але вони є. Перше, що приходить в голову – Англійська прем’єр-ліга, де останніми роками грали валлійські «Кардіфф та Свонсі». І це при тому, що чемпіонат Вельсу також існує. Інший приклад – участь найкращої команди князівства Монако (однойменний клуб) в чемпіонаті Франції. Втім, у монегасків немає власного турніру. Також «Вадуц» з Ліхтенштейну кілька років тому пробивався до швейцарської Суперліги (в Ліхтенштейні розігрують лише Кубок, а чемпіонат місцеві клуби розігрують в нижчих швейцарських лігах).

За океаном – в американській MLS – виступають команди США і Канади, але це типова історія для Північної Америки. Ці дві країни об’єднані і в НБА, і в НХЛ.

Набагато ціннішим буде досвід… Нідерландів і Бельгії. Разом ці країни організовували з 2012 по 2014 роки жіночий футбольний чемпіонат. Проєкт закрився з ініціативи голландців і зараз країни проводять два окремі чемпіонати.

Крім того, з 2015 року існує об’єднана хокейна ліга (хоча найкраща команда Нідерландів «Тілбург» грає в більш сильному третьому дивізіоні Німеччини). А з 2008-го року розігрується спільний чемпіонат з гандболу.