На ті ж самі граблі або Навіщо Україні Олімпіада
Вже наступного літа в Токіо відбудуться Літні Олімпійські ігри. Але поки спортсмени змагаються за ліцензії, політики вкотре піднімають популістську тему проведення змагань світового масштабу в Україні.
Ні розуму, ні фантазії
Голова держави Володимир Зеленський посеред тижня дав новий привід обговорити дивну ідею. Тепер вона стосується спортивного життя країни. Під час зустрічі, що пройшла в Олімпійському навчально-спортивному центрі «Конча-Заспа», президент звернувся до голови Національного Олімпійського комітету України Сергія Бубки та міністра спорту Ігоря Жданова з тим, аби вони почали готуватися до проведення в Україні Олімпійський ігор.
«Нам потрібен певний план, що ми, скажімо, готові за 3–4 роки все побудувати, і тоді можемо бути в черзі і прийняти Олімпіаду», – сказав Зеленський і поставив завдання: розбудовувати спортивну інфраструктуру, яку потім можна буде використати для проведення Олімпійських ігор. Звісно ж, за бюджетні кошти, а не шляхом залучення приватних інвесторів.
Користувачі соціальних мереж здивовано здвигнули плечима. Мовляв, 300 мільйонів (і ця сума в кілька разів завищена) на військовий парад у президента пошкодували, а мільярди доларів на Олімпіаду – десь знайдуться. Більше того, це вже не перший раз політики використовують цю популістську ініціативу. Зеленський просто осідлав чужий ідею.
Першим був Ющенко
Вперше на високому рівні про потенційну можливість проведення в Україні Олімпійських ігор заговорили в 2005 році в процесі підготовки до проведення в Києві пісенного конкурсу «Євробачення» (його роком раніше виграла співачка Руслана). Надихнувшись перемогою українки і загальною атмосферою в країні після перемоги Помаранчевої революції, президент Віктор Ющенко похвалився перед виконавчим директором «Євробачення» тим, що це лише перший крок на шляху до світової інтеграції країни. Мовляв, не за горами – проведення в Україні чемпіонату світу з футболу та Олімпійських ігор.
Чемпіонат нам дійсно довірили. Правда не світу, а Європи і разом з Польщею. Але від заяв президента до позитивного рішення УЄФА минуло усього лише два роки. Про Олімпіади ж і досі лише мріють популісти.
Бубка – повторюха-муха
Наприкінці строку повноважень Ющенка, в лютому 2010 року естафету перехопив президент НОК України Сергій Бубка. Щоправда, він був налаштований більш реалістично, зазначивши, що Україні для отримання такого права потрібно щонайменше 20 років стабільного економічного розвитку. І зазначив – для початку потрібно регулярно отримувати право на проведення менш масштабних турнірів – чемпіонатів Європи та світу з різних видів спорту.
Два села в Карпатах
Навесні 2010 році до влади прийшли «регіонали» і вирішили поексплуатувати тему Олімпіади знову. Тепер вже було більше конкретики: Ігри мали бути зимовими (вони дешевші), а місцем їх проведення мали стати Карпати. Президент (тоді ще не втікач) Віктор Янукович в ході візиту до Львівської області оголосив про те, що Україна має претендувати на проведення зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор 2022 року.
Тодішній віцепрем’єр Борис Колесников навіть розповів, що спеціально для цього в Сколівському районі збудують… два нових села. Вочевидь, йшлося про «олімпійські селища», але звідки представнику Партії регіонів таке знати?
Планувалося інфраструктуру створювати під Олімпіаду-2022. Держава мала на себе взяти будівництво доріг і спортивних об’єктів, а приватний бізнес зосередився би на готелях. Тоді ж віцепрем’єр вже планував, на скільки вдасться видоїти державний бюджет. Вартість Олімпіади в канадському Ванкувері (11 мільярдів доларів) йому видалася замалою, оскільки в Канаді «і так все було». Натомість Колесников задивлявся на кошторис Олімпійських ігор в Сочі, де на той момент говорилося про 30 мільярдів (а в підсумку було витрачено більше 50 мільярдів доларів), і називав це більш реальними цифрами.
Спроба №3
Анонс 2010 року лишався довгий час просто декларацією намірів. А третя хвиля політичного ентузіазму співпала з проведенням в Україні того самого Євро-2012. Все пройшло наче непогано і чиновники вирішили й надалі експлуатувати тему спорту, який, коли спортсмени їдуть на змагання на Росію, має бути «внє палітікі», а у всіх інших випадках – дуже навіть поруч з політикою.
В 2012 році голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів трохи реальніше оцінив потужності вітчизняної економіки і заявив, що на проведення зимової Олімпіади-2022 вистачить 6 мільярдів доларів. «Зараз цей проект має статус національного проекту, але очевидно, що найближчим часом буде прийняте рішення про створення окремого органу державної влади, який буде опікуватися цим проектом», – заявив чиновник і додав, що новою структурою має опікуватися Борис Колесніков.
Наприкінці того ж року Владислав Каськів став головним фігурантом скандалу з підписанням угоди на 1 мільярд доларів з людиною, яка видавала себе за представника великої міжнародної компанії, подав у відставку, а в 2016 році був оголошений в міжнародний розшук за підозрою в розтраті державних коштів і затриманий в Панамі. Пізніше його екстрадували в Україну, де суд випустив колишнього чиновника під заставу.
В розслідуванні «Форбс» 2012 року йшлося про те, що Каськів та його бізнес-партнери фактично мали отримати 6–7 мільярдів доларів через фінансування проекту «Олімпійська надія-2022». Зокрема за ці кошти планувалося будівництво величезного гірськолижного курорту на Закарпатті.
Реальна заявка
Хтозна, чим би закінчилися всі ці плани з «освоєння» мільярдів доларів бюджетних коштів, якби не Революція Гідності. На початку листопада Україна подала в Міжнародний олімпійський комітет офіційну заявку на проведення у Львові Зимових олімпійських ігор 2022 року.
Львів – умовне місце, де мали діяти арени для хокею, керлінгу, шорт-треку, фігурного катання і ковзанярського спорту, а також – санно-бобслейна траса. Гірськолижні локації (фрістайл, сноуборд, швидкісний спуск) та біатлонна і лижна траси мали бути в 140 кілометрах від Львова – в районі села Тисовець Сколівського району. Розглядалися варіанти і з Тернопільською областю (біатлонна траса в Підгородному, санна траса в Кременці). А ось комплекс Буковель (Янукович тоді сплутав його з Буковиною, де запропонував організувати Олімпіаду) через його скромні для олімпійського масштабу розміри, відкинули відразу.
Заявку презентував тодішній перший віцепрем’єр Олександр Вілкул, який видав чергову порцію «бла-бла-бла» про туристичні потоки, нові робочі місця, здоровий образ життя, інвестиції та новий імпульс розвитку». Але вже влітку 2014 року нова влада в умовах військової агресії з боку Росії і окупації нею Криму та частково Донецької та Луганської областей, цілком логічно відмовилася від ідеї. Голова уряду Арсеній Яценюк після зустрічі з президентом МОК Томасом Бахом оголосив про відкликання заявки Львова. За місяць Міжнародний олімпійський комітет вибрав господарем Олімпіади Пекін.
Знову за старе
Заявивши про відкликання заявки Львова, Арсеній Яценюк не поховав ініціативу, а заявив про те, що величезний потенціал для економічного відновлення України і переваги для суспільства в цілому він бачить в… спробі отримати право на проведення Олімпіади-2026. Втім, це до минулого тижня було останньою спекуляцією на цій темі. Аж поки за неї не вхопився Зеленський.
Коли можна?
Останніми роками МОК притримується практики визначення міст господарів Олімпіад не менше ніж за 9 років до їхнього старту. На сьогодні вже відомо, що Літні олімпійські ігри 2020 року пройдуть в Токіо, в 2024 році – в Парижі, а в 2028 році – в Лос-Анджелесі. Зимові ігри вже готуються примати Пекін (2022) та Мілан (2026). Тобто, навіть за фантастичних умов Україна теоретично може спробувати подати заявку на 2030 рік (зимові) або 2032 рік (літні).
Скільки треба грошей?
Кошториси зимових Олімпійських ігор 2010 (Ванкувер) та 2014 років (Сочі) ми вже згадували. Минулого року корейське місто Пхенчхан порахувало, що їм Олімпіада коштувала 12,6 мільярдів доларів. Це – майже третина річного бюджету України. Але при цьому корейці 10 мільярдів витратили на інфраструктуру (дороги, залізниця тощо) і лише 2,5 мільярди – безпосередньо на спортивні споруди.
Літом проводити Олімпіади значно дорожче. Лондон в 2012 році витратив 15 мільярдів доларів, Пекін в 2008 – аж 43 мільярди (більше ніж річний бюджет України). І лише Ріо-де-Жанейро в 2016 обійшовся «скромними» 12 мільярдами.
