Перетягування канату, дартс і боулінг. Які ще види спорту фінансують в Україні з бюджету?

Нині, коли в умовах карантину економіка країни переживає велику нестачу коштів, а гроші від МВФ чи не єдиний запобіжник від дефолту країни, влада шукає можливості максимально скоротити бюджетні видатки. Широкого розголосу набули плани суттєво урізати фінансування галузі культури – замість 15 мільярдів лишити 8.

Спорт в Україні, звісно, фінансується скромніше (конкретно – передбачено в 10 разів менше, ніж на культури), проте тут також є де економити. Зокрема, на дивних видах спорту – таких як ушу, панкратіон, сумо чи веслування на «драконах». Та й олімпійські види, оскільки Олімпіада перенесена на 2021 рік ризикують втратити. Пора вивчати кошторис.

Екзотика

Почнемо з видів, виділення коштів на які викликає лише подив. Зокрема, паверліфтинг (піднімання штанги, жим лежачи, присідання зі штангою), який чомусь вважається видом спорту, а не комплексом тренувальних вправ для важкої атлетики, має на рік 12,3 млн гривень. Добре, що у порівняння з минулим роком стало на 3 млн менше. Погано, що стільки ж сумарно виділяється на водне поло, бейсбол, хокей на траві, вітрильний спорт та стендову стрільбу. А це все, між іншим, олімпійські види спорту. На відміну від паверліфтингу.

Другий за грошима серед видів, до яких МОК не ставиться серйозно, – самбо. Це мінус 7 млн з бюджету і на 3 млн більше, ніж було минулого року. Приблизно стільки ж державі коштують значно більш видовищні і престижні бадмінтон, регбі чи гандбол, де у України – чудові традиції і навіть є медалі Олімпійських ігор.

Також чимало дісталося на 2020 рік й іншим неформатним видам єдиноборств: тайському боксу (муай-тай), сумо, кікбоксингу, панкратіону. Разом з самбо виходить майже 30 млн. Це приблизно так само – як класичні види: бокс чи кульова стрільба. Готуємо за бюджетні гроші майбутніх тітушок?

Далі ще цікавше: 800 тисяч – на боулінг, 750 тисяч – на настільну гру го, 71 тисяча – на дартс, 245 тисяч – на перетягування канату, 33 тисячі – на петанк, 168 тисяч – на фрісбі (летюча тарілка), 215 тисяч – на бридж і покер, 320 тисяч – на черлідінг, 139 тисяч – на риболовний спорт. А ще – майже 2 млн – на боротьбу на поясах Алиш і 4 млн на веслування на човнах «дракон». Гольф (хоча тепер це олімпійський вид), в який грають переважно багатії, які можуть самі себе «прогодувати», оцінили у скромні 300 тисяч.

Королева спорту і неефективний біатлон

Найбільше грошей (82 млн) в 2020 має дістатися легкій атлетиці. Це логічно, зважаючи на популярність «королеви спорту» у світі і на кількість дисциплін та спортсменів. До того ж, в Україні підросло чимало топових спортсменок у стрибках у висоту (Магучіх, Левченко), бігу (Бех-Романчук), які є фаворитками у боротьбі за олімпійські нагороди. Минулого року, до речі, було менше 60 млн.

Друге місце (і перше серед зимових видів) у біатлону. Вже не перший рік керівництво федерацію біатлону України звинувачують у непрозорості роботи та неефективності витрат. Зокрема, 64 з гаком минулорічних мільйонів – це на рівні Франції чи Норвегії, проте результати неспівставимі. Бодай одна нагорода українців на етапах Кубка світу чи чемпіонаті світу – вже грандіозний успіх, а красиву статистику наші біатлоністи здобувають на мало престижних чемпіонатах Європи, куди найсильніші збірні присилають другі склади. Так, за кордоном в десятки разів більші суми дають приватні спонсори, проте цим теж можна було би дорікнути працівникам федерації, які не знаходять меценатів. До того, ж останніми роками молоді талановиті спортсмени не можуть пробитися до складу збірної через засилля там запрошених з Росії посередніх біатлоністів, якім оформлюють українські паспорти. Всі ці недопрацювання в Міністерстві помітили – тож цього разу біатлон отримав менше – 52 млн.

Вгору і вниз

Помітно збільшили фінансування цього року для кількох видів, в яких українці здобули немало нагород протягом 2019-го. Вільна боротьба тепер має 50 млн (було 33), спортивна гімнастика – 47 млн (було 23), художня гімнастика – 42 млн (було 23), плавання – 40 (було 22).

Найбільше втратили фігурне катання (було 14, стало 3,5 млн), баскетбол (було 61, стало 46 млн), велоспорт (було 26, стало 18), теніс (було 21, стало 14) та футбол (було 35, стало 13).

Дивують ще ряд позицій, які виглядають швидше невдалим жартом, ніж рядком з бюджету. Наприклад, ковзанярський спорт у 2020 році має отримати аж… 50 тисяч гривень. Якраз вистачить на те, щоб злітати двом спортсменам на один турнір. Харчуватися і платити за недорогий костел доведеться вже з власної кишені. Сто тисяч виділено на керлінг. Враховуючи, що там команда складається як мінімум з 4 гравців (плюс бажано мати запасних), то керлінгісти можуть навіть позаздрити ковзанярам. Або 400 тисяч гривень на бобслей. Ще три роки тому тренер Михайло Гераскевич розповідав, що один боб коштує близько 100 тисяч євро. Тобто, збирати кошти за такого фінансування доведеться років сім.