Магучіх та Бех-Романчук – нові медалісти України

З міста Доха (Катар) збірна України з легкої атлетики привезла додому дві срібні медалі. Їх завоювали дівчата. Це були 38-а та 39-а нагороди для нашої команди за всю історію виступів. Тепер у нас 11 золотих, 13 срібних і 15 бронзових медалей. Доречно згадати усіх, хто піднімався на п’єдестал пошани під українським прапором. Усього, починаючи з 1993 року, таких було 30.

Дебютанти

Сергій Бубка всі свої 6 золотих медалей у стрибках з жердиною може ділити на дві рівні частини: в 1983, 1987 та 1991 роках він перемагав під совєтським прапором, а в 1993, 1995 та 1997 – під українським. Власне, саме в 1993 році в німецькому Штутгарті збірна України вперше взяла участь в чемпіонаті світу з легкої атлетики. І відразу ж привезла 4 медалі. Крім Бубки відзначилися Лариса Бережна, яка стала віце-чемпіонкою в стрибках у довжину, Віталій Кириленко (бронза в тому ж виді змагань у чоловіків) і Олександр Багач, який теж став бронзовим призером (штовхання ядра).

Світовий рекорд

В 1995 році у нас було вже два чемпіони світу – незмінний Сергій Бубка та Інесса Кравець, яка саме тоді в шведському Ґетеборзі встановила світовий рекорд в потрійному стрибку – 15,50 метри. Цього показника й досі – от уже майже чверть століття – ніхто не може досягнути. На чемпіонаті світу-2019 була близькою до того, аби переписати український рекорд планетарного масштабу Юлімар Рохас з Венесуели. Але їй не вистачило 13 сантиметрів – 15,37.

Бронзовою призеркою Гетеборга-95 також стала Інга Бабакова (стрибки у висоту). До речі, саме ця спортсменка зібрала найбільшу колекцію нагород в історії незалежної української легкої атлетики – 4 проти 3 у Сергія Бубки.

Близько до вершини

Найбільш успішним для України став чемпіонат світу-1997, який пройшов у Афінах (Греція). Наша команда стала 5-ю в загальнокомандному заліку, поступившись лише збірним США, Німеччині, Кубі та Кенії. Вище ми ніколи не піднімалися.

Це стало можливим завдяки двом золотим медалям (Бубка і Жанна Пінтусевич в бігу на 200 метрів), чотирьом срібним (Пінтусевич на 100-метрівці, Бабакова, Віта Павлиш у штовханні ядра, Андрій Скварук у метанні молота) і бронзі Олени Говорової у потрійному стрибку.

Бабакова досягає свого

В 1999 році в іспанській Севільї нарешті свого досягла Інга Бабакова, яка з третьої спроби стала чемпіонкою світу. Естафету від Бубки перебрала Анжела Балахонова, яка здобула срібло у стрибках з жердиною. Після 6-річної перерви знову бронзовим призером став Багач. Також третє місце – у метальника молота Владислава Піскунова.

Знову Пінтусевич

В 1997 році золотий успіх Жанни Пінтусевич був приголомшливим, але частково пояснювався загальної ситуацією на 200-метрівці на той час. До фіналу не змогла дістатися француженка Марі-Жозе Перек, а Мерілін Отті з Ямайки вже була у поважному 37-річному віці. Сусантіка Джайсінгх з Шрі-Ланки не була ТОП-суперницею і опинилася серед фаворитів тимчасово. Провалилися Джульєт Кемпбелл з Ямайки і Чандра Стурруп з Багамських островів.

За 4 роки сумніватися в перевазі української спортсменки на найбільшій престижній 100-метрівці вже ніхто не міг. В канадському Едмонтоні Пінтусевич змагалася проти всіх найсильніших і залишила позаду не лише міцних Деббі Фергюсон та Чандру Стурруп з Багамів та американку Крісті Гейнс, але й головних зірок сезону – Катерину Тану з Греції і легендарну Меріон Джонс (США). Це був тріумф

Інга Бабакова встановила рекорд за кількістю нагород для українських атлетів – стала срібною призеркою у стрибках у висоту. Це була її четверта нагорода (друга срібна). Бронзу у штовханні ядра виборола Віта Павлиш.

Бронзовий 2003-й

Французьке місто Сен-Дені стало першим для збірної, звідки українській команді не вдалося привезти золоту медаль. Більше того – не було у нас і віцечемпіонів. Натомість відразу три атлети стали бронзовими призерами.

Віта Павлиш завоювала свою третю медаль на чемпіонатах світу у штовханні ядра. У чоловіків в тому ж виді відзначився Юрій Білоног. А Іван Гешко став третім в бігу на 1500 метрів.

Висота Кримаренка

Гельсінкі-2005 – перший чемпіонат світу, на якому збірна України виграла лише одну медаль. Зробив це Юрій Кримаренко у стрибках у висоту. Для багатьох це стало справжньою сенсацією.

Кваліфікацію наш спортсмен пройшов з серйозними труднощами. Аби пройти до фіналу потрібно було взяти висоту 2,27 метри. Кримаренко зумів це зробити лише в останній спробі і ледве не вибув з боротьбі за медалі ще на цьому попередньому етапі. Але у фіналі все радикально змінилося. Юрій був на одному рівні з найкращими спортсменами. Висоту 2,29 взяли відразу 8 учасників. І це був найкращий результат сезону в світі, а для кубинця Віктора Мойї ще й особистий рекорд. Але ця вісімка один за одним не могли впоратися з планкою на висоті 2,32 см. Майже усі спроби – 23 з 24 – були невдалими. І лише Кримаренко в останньому своєму стрибку зумів підкорити висоту.

Срібна Осака, бронзовий Берлін

В 2007 році в столиці Німеччини срібні медалі вибороли Людмила Блонська (семиборство) та Ірина Ліщинська (1500 метрів).

Найменш вдалим для українців був ЧС-2009 у Берліні, коли лише десятиборець Олексій Касьянов зумів зачепитися за медаль. Та й то – бронза йому дісталася постфактум. Після дискваліфікації російського призера за допінг.

Втім, це не збіг, а результат наполегливою роботи спортсмена. Протягом змагань він видав максимум, на який був здатен – встановив персональні рекорди в стрибках у довжину, штовханні ядра, стрибках у висоту, в метанні спису і в бігу на 400 і 1500 метрів.

Повернення золота

В 2011 році Україна в Дегу (Південна Корея) нарешті, після шестирічної перерви завоювала золоту медаль. Зробила це Ольга Саладуха в потрійному стрибку. Дивовижно, що найкращий свій стрибок вона виконала у першій з шести спроб. Суперниці мали ще достатньо стрибків, аби обігнати українку, але змогли лише наблизитися до її показника на відстань 5–10 сантиметрів.

В Кореї відбулася ще одна знакова подія – перша медаль (бронзова) в естафеті. Та команда 4х100 метрів складалася з Олесі Повх, Наталії Погребняк, Мерії Ремень та Христини Стуй. В найбільш видовищному виді українські дівчата поступилися лише явним фаворитам – США та збірній Ямайки. Позаду нас фінішували француженки, росіянки, нігерійки…

Знову серед лідерів

Нарешті в 2013 році збірна України знову повернулися до лідерів світової легкої атлетики: 2 золота та 2 бронзи дозволили команді потрапити до ТОП-10 медального заліку. Для початку через 8 років чемпіонський титул повернувся до України у чоловічих стрибках у висоту. Успіх Кримаренка повторив Богдан Бондаренко. На той момент він був лідером сезону і впевнено підтвердив статус фаворита – 2,41 м. Вже в статусі чемпіона світу українець спробував побити світовий рекорд, але тричі невдало атакував планку на висоті 2,46.

Друге золото – заслуга Ганни Мельниченко. В семиборстві вона не перемогла в жодній з дисциплін і лише двічі потрапляла до числа лідерів (2-е місце на 100-метрівці з бар’єрами та 3-є у стрибках в довжину). Проте рівні виступи у всіх видах дозволили в підсумку фінішувати першою. Вона очолила рейтинг вже після другого виду і не втрачала першу позицію до останнього.

Бронзові медалі – у Ольга Саладухи (потрійний стрибок) та Ігоря Главана (2013, ходьба на 50 км).

Знову без чемпіонів

Наступні два чемпіонати Україна знову обходилася без золотих медалей. В Пекіні в 2015-му році. Богдан Бондаренко не зміг захистити титул і фінішував другим за результатами своєрідного «тай-бреку». Справа в тому, що відразу три учасники змагань без помилок дісталися до висоти 2,33 метри. Хором вони не впоралися з висотою 2,36 і почали стрибати не піднімаючи планку, а опускаючи – до першої ж помилки. 2,34 з першої спроби взяв лише канадець Дерек Друїн. Срібло поділили Бондаренко і китаєць Жанг Гуовей, які збили планку.

Третьою до фінішу несподівано прийшла Людмила Оляновська (ходьба на 20 км).

А два роки тому – в Лондоні – єдиною української нагородою стало срібло юної Юлії Левченко у стрибках у висоту. Вона встановила особистий рекорд 2,01 і обійшла усіх суперниць крім одної – Марії Ласіцкіне з анонімної команди нейтральних атлетів (результат дискваліфікація РФ за допінг).

Перспектива

Чемпіонат світу в Досі не можна назвати для України неуспішним. Так, ми знову без золотих нагород (вже втретє поспіль), але якщо враховувати результати усіх спортсменів, що пробилися до ТОП-8 в своїх дисциплінах, то Україна потрапила в ТОП-10 світових держав. Вище лише США, Кенія, Китай, Ямайка, Ефіопія, Велика Британія, Канада, Німеччина і Польща.

Срібну медаль виборола 18-річна Ярослава Магучіх (стрибки у висоту), яка встановила юніорський світовий рекорд (2,04 м). Такий же результат (але менше витрачених спроб) і у чемпіонки світу.

А 24-річна Марина Бех-Романчук стала другою у стрибках у довжину. В передостанній своїй спробі вона застрибнула на 6,92 метри, випередивши бронзову призерку усього на 1 сантиметр.

Крім того, збірна України може похвалитися 4-м місцем Юлії Левченко (стрибки у висоту), 4-м місцем Олени Собчук (ходьба на 50 км), 5-м місцем Ірини Климець (метання молоту), 5-м місцем Михайла Кохана (метання молоту), 5-м місцем Ольги Саладухи (потрійний стрибок), 6-м місцем Христини Юдкіної (ходьба на 50 км), 7-м місцем Ганни Рижикової (400 м з бар’єрами). Левченко – 21 рік, Собчук – 23, Климець – 25, Кохану – 18… А це значить, що у них попереду не один чемпіонат світу і хороші шанси на те, щоб перервати серію без перемог для збірної України.