Збірна світу на всі часи
Новини спорту 9.01.2020 Автор: Сергій Кириченко 266

Збірна світу на всі часи

futbal-hraci-zostava-wordl-355410.jpg (367.6 Kb)

Іспанське спортивне видання As вирішило піти проти тренду і замість футбольної збірної минулого десятиліття склало список з 11 найкращих футболістів світу за всю історію футболу.

В символічну збірна світу усіх часів, редакція, яка базується в Мадриді, не включила 5-разового володаря «Золотого м’яча» Кріштіану Роналду. Той, нагадаємо, саме в столиці Іспанії виборов усі свої ключові трофеї.

Також порцію критики автори отримали за вибір на позицію голкіпера та правого захисника. Але про все по порядку.

Лев Яшин (СРСР, Динамо Москва)

З одного боку, все логічно: єдиний в історії голкіпер, якому присудили «Золотий м’яч» – звання найкращого футболіста світу. Втім, що в 1963 році, що зараз експерти піддалися легендам. Зважаючи на закритість чемпіонату СРСР та неучасть «динамівців» в єврокубках, спостерігати за грою «чорної пантери» іноземці могли лише на коротких дистанціях – в матчах за збірну. При цьому у фінальних частинах чемпіонатів світу та Євро Яшин не вражав. ЧС-1968 – 6 пропущених голів в 5 матчах і виліт в 1/4 фіналу. На Євро-1960, яке складалося лише з двох матчів, перемогу здобула радянська команда, але вже в 1962 на чемпіонаті світу Яшин на пропускав 7 голів в 4 іграх (знову виліт в чвертьфіналі). Євро-1962 – два пропущених в двох матчах, ЧС-1966 – 5 пропущених в 4 матчах. А першого ж року після завершення кар’єри Яшиним «Динамо» дісталося найвищої вершини – вийшло до фіналу Кубку Кубків.

lev_yashin.jpg (465.88 Kb)

Фактично, Яшин отримав свій «Золотий м’яч» за один-єдиний товариський (!) матч. В 1963 році офіційних турнірів на рівні збірних не було, тож ФІФА організувала поєдинок до 100-річчя футболу, в якому зійшлися збірна родоначальників гри – Англія – і збірна світу, за яку запросили зіграти Яшина. Той матч виграли британці, а голкіпер з Москви зіграв лише один тайм. Втім, за 45 хвилин він здійснив кілька карколомних сейвів, вразивши журналістів. Це було за місяць до вручення «Золотого м’яча» і яскраво запам’яталося. Плюс у голкіпера була (цього не відняти) чудова статистика в радянському чемпіонаті – 5 золотих і 3 срібних медалей за 10 сезонів (з 1954 по 1963) і мінімум пропущених голів. Але, повторимося, в Європі не могли знати: чи це заслуга захисників, чи взагалі слабкість суперників, чи дійсно талант воротаря.

З тим же успіхом до збірної світу міг потрапити такі історичні постаті, як Гордон Бенкс (Англія), Діно Дзофф (Італія), Зепп Маєр (Німеччина) або ж навіть сучасники – італієць Джанлуїджі Буффон, німець Мануель Ноєр чи іспанець Ікер Касільяс.

Кафу (Бразилія, Рома, Мілан)

Боббі Мур (Англія, Вест Гем)

Франц Бекенбауер (Німеччина, Баварія)

Паоло Мальдіні (Італія, Мілан)

beckenbauer_ima_200975.jpg (354.7 Kb)

Тут по трьом з чотирьох позицій сперечатися складно. Бекенбауер – єдиний дворазовий володар «Золотого м’яча» серед захисників (і взагалі один з трьох гравців цього амплуа, хто отримував нагороду). В 70-х він був іконою європейського футболу – ще двічі посідав в опитуваннях друге місце, програючи лише Кройфу та Блохіну, а також став чемпіоном світу та чемпіоном Європи і тричі поспіль перемагав в Кубку європейських чемпіонів. Фантастична колекція!

maldini00.jpg (161.05 Kb)

Паоло Мальдіні лише двічі пробивався на третє місце в опитуваннях на «Золотий м’яч», але його надійна і стабільна гра протягом чверті століття (!) за «Мілан» (дебютував в 1984, завершив кар’єру в 2009) зробила його символом світового футболу, який відданий клубу, а не женеться за гонорарами. Та й з перемогами у Мальдіні було все гаразд: 7 титулів чемпіона Італії та 5 (!) виграних Кубків чемпіонів (причому більшість в статусі капітана).

moore_00.jpg (255.29 Kb)

У Боббі Мура значно скромніші досягнення (Кубок Англії і Кубок Кубків) і скромний «Вест Гем» в трудовій книжці, проте на початку 2000-х його визнали найвидатнішим англійським футболістом другої половини 20 століття. І це при наявності в країні Боббі Чарльтона, Стенлі Метьюза та Кевіна Кігана. Він також став другим після Бекенбауера в списку найкращих захисників світу в ХХ століття за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики.

cafu00.jpg (325.73 Kb)

А от Кафу навіть з двома чемпіонствами Італії, двома Міжконтинентальними кубками, двома титулами чемпіона світу (1994 та 2002) і виграною Лігою чемпіонів (1997) все ж викликає більше подиву в збірній світу. Його появу тут обумовив дефіцит по справжньому топових правих захисників в історії футболу. Так, бразилець, безперечно, видатний футболіст, проте якби можна було до символічної збірної включити двох лівих оборонців і жодного правого, то Кафу в ній не було б. А був би, скажімо, італієць Джачінто Факетті.

Йохан Кройф (Нідерланди, Аякс, Барселона)

Дієго Марадона (Аргентина, Аргентінос Хуніорс, Наполі)

Зінедін Зідан (Франція, Ювентус, Реал)

zinedine_zidane_00.jpg (226.79 Kb)

Єдине питання – відсутність опорного півзахисника. Грати в три атакувальні хавбеки – це з романтичного футболу 60-х. Замість Зідана доречно було б включити в список Лотара Матеуса (Німеччина), Френка Райкаарда (Нідерланди) або ж навіть зірку 1930-х Луїса Монті з Аргентини, який став першим футболістом з цим амплуа і здійснив революцію в світовому футболі.

crujff00.jpg (71.01 Kb)

Чому замість Зідана? Тут проста математика: у Кройфа – три «Золоті м’яча», у Марадони – мало бути гарантовані два (1986 та 1990), якби не правило, яке забороняло гравцям не з Європи боротися за трофей, а у нинішнього головного тренера «Реала» – один. Голландець і аргентинець – беззаперечні легенди світового футболу і уявити збірну світу без них неможливо.

diego-maradona-1986.jpg (225.73 Kb)

І ще важливий недолік: відсутність Мішеля Платіні. У нього теж три «Золоті м’ячі», але збірна, нажаль, складається лише з 11 футболістів. Хоча й можна було б пожертвувати однією позицією в атаці, щоб вшанувати легенду.

Пеле (Бразилія, Сантос)

Альфредо Ді Стефано (Аргентина, Іспанія, Мільонаріос, Реал)

Ліонель Мессі (Аргентина, Барселона)

di_stefano00.jpg (105. Kb)

Наприклад, викреслити Ді Стефано. Так, у нього два «Золоті м’ячі» та п’ять виграних поспіль Кубків чемпіонів, проте у співвітчизника Мессі – шість трофеїв найкращого гравця світу і чотири виграні Ліги чемпіонів.

messi-tease_xcljsw.jpg (65.14 Kb)

А місце короля футболу Пеле тут взагалі не обговорюється. І куди в такому випадку помістити Роналду?

pele00.jpg (92.65 Kb)

В будь-якому випадку такі збірні завжди суб’єктивні і ніколи не будуть схвалені всіма вболівальниками. Просто вони дають можливість зайвий раз згадати про легендарних футболістів, які створили цей вид спорту.

img_20191227_185540_372.jpg (444.07 Kb)

---
Популярні дописи
Нові статті