За кермом – по бездоріжжю

ap-215hccbfs2111_news-1

Світ автоспорту досить структурований. Є – «вища ліга» у вигляді Формули-1, є культові 500 миль Індіанаполіса в рамках серії IndyCar, перегони кузовних автомобілів NASCAR і справжнє випробування на витривалість «24 години Ле-Мана». Для мотоциклістів – надпрестижна серія MotoGP. Але якщо ви хочете насолоджуватися справжньою боротьбою водіїв-профі не на ідеальних кільцевих трасах, а на бездоріжжі, тоді ваш вибір – ралі. І тут, коли винести за дужки «Париж – Дакар», головною подією виступає чемпіонат світу – FIA World Rally Championship. Перегони для справжніх асів.

У ці дні (перші знайомства зі спецділянками траси – з 23 січня, а головна гонка – 26 січня) стартує 51-й сезон. Втім, якщо взяти до уваги альтернативні точки відліку, то новий чемпіонат можна пронумерувати як цифрою 48, так і навіть 44. Чому сталася така розбіжність?

Історія початку

old_rally

В 1970-72 роках пройшло три міжнародні чемпіонати з ралі серед виробників. З 27 етапів, які проходили в ці роки на трьох континентах (Африка, Європа, Північна Америка) на 13 перемагали шведські гонщики. Найбільше – Ове Андерссон (4) та Стіг Бломквіст і Бйорн Вальдегорд (по 3). Але це, за великим рахунком, не мало значення, оскільки чемпіонів визначали лише серед автопромисловців. В 1970 виграв німецький Porsche (саме на ньому їздив Вальдегорд), в 1971 – французький Alpine-Renault (за кермом – Андерссон), а в 1972 – італійська Lancia (перемагали на етапах три різні пілоти).

Змагання дуже швидко стали популярними – на третій рік існування участь у них взяли 18 виробників автомобілів. В тому числі майже всі світові лідери: італійські Lancia, Fiat та Alfa Romeo, американські Ford, Jeep і Dodge, німецькі Opel, BMW, Porsche та Volkswagen, французькі Citroën, Peugeot та Renault, шведські Saab і Volvo, японські Toyota та Datsun, британський Triumph… А на найбільш популярних етапах кількість машин на старті перетнула позначку 250 штук.

best-rally-cars-of-all-time-1087x725

Як наслідок, проведення змагань взяла під свій патронат Міжнародна федерація автоспорту FIA, але й наступні 4 роки (1973 – 1976) найкращих визначали лише в командному заліку, але не в індивідуальному. За цей час тричі перемагала Lancia і один раз – Alpine-Renault, кількість етапів виросла до 10, а серед учасників з’явилися чеська Škoda, японські Mitsubishi та Mazda, американський Chrysler і навіть радянська Лада.

І лише в 1977 році відбулося третє народження ралі – перегонів, в яких визначали не лише найшвидші і найнадійніші мотори, але й найбільш вправних пілотів.

Переможці-легенди

seb_loeb

Нова ера триває 44 роки. І відтоді чемпіонами світу з ралі ставали 20 пілотів. Найбільше титулів – 9 (причому поспіль у період з 2004 по 2012 роки) – здобув легендарний француз Себастьян Льоб за кермом «Сітроена». Після нього французьку гегемонію ще на 6 років продовжив Себастьян Ож’є (чотири титули на «Фольксвагені» і дві на «Форді»).

Серед інших відомих чемпіонів – фіни Юха Канкунен (1986, 1987, 1991,1993) та Томмі Мяккінен (1996-1999), які мають по чотири чемпіонські титули. У інших – по одній або дві перемоги. І тут слід відзначити іспанця Карлоса Сайнса (чемпіон 1990 та 1992 року), фіна Маркуса Гронхольма (2000, 2002), першого чемпіона – італійця Сандро Мунарі (1977), норвежця Петера Сольберга (2003), вже згадуваних вище шведів Стіга Бломквіста (1984) і Бйорна Вальдегорда (1979). Діючий переможець – естонець Отт Тянак, який за кермом «Тойоти» виграв 6 з 13 стартів минулого сезону.

Машини-легенди

lancia_rally

Найбільше перемог у Кубку конструкторів здобула «Лянча». Італійські машини домінували не лише на зорі перегонів, коли чемпіонство розігрувалося лише в командному заліку, але й під час нової ери. Зокрема, на межі 80-х та 90-х пілоти за кермом «Лянчі» вигравали командний заліку 6 разів поспіль (в тому числі – Сайнс і Канкунен). В підсумку – 11 чемпіонств для італійської стайні.

Льоб приніс «Сітроену» 7 титулів (двічі його посував «Форд»). Ще один додав Сольберг. В сумі французький автомобілебудівник має 8 титулів. Ще 5 – у іншого французького виробника – «Пежо». По чотири рази перемагали машини «Тойоти», «Форду» та «Фольксвагена». По три – «Субару» та «Фіату».

Як відбувається гонка

149653-cars-news-citroen-racing-wrc-autonomy-image1-mvtb4yv0ef

Коли ми говоримо про пілота-чемпіона, то незаслужено забуваємо його штурмана, адже від його роботи багато в чому залежить успішне проходження водієм спеціальних ділянок. Штурман – це система навігації для пілота. Напередодні старту у команди є два дні аби проїхатися в спокійному не змагальному темпі окремі найбільш складні ділянки траси. Ця репетиція дає штурману можливість застенографувати зі слів пілота усі нюанси маршруту і написати оптимальний сценарій проходження (швидкість, радіус входження в повороти, тощо). А потім під час перегонів вже пілот повністю довіряється штурману і виконує його команди.

20x1080

Довжина таких спецділянок складає до 60 кілометрів. Їх на кожному етапі декілька і саме вони визначають переможців. Тобто вся траса розбита на сектори – звичайні відрізки чергуються зі спеціальними складними ділянками. Скільки часу машина витратила на те, аби здолати таку ділянку – стільки їй і йде в загальний залік. Сума проходження усіх спеціальних ділянок – і є час, за який команда здолала етап. Переможець етапу отримує 25 очок в загальний залік, друга машина – 18, третя – 15 і так далі аж до 10-го місця, якому залишається 1 бал. Плюс бонуси за кожну спецділянку.

01518dccfe63d013aa4667eb2eb127e7

На трасі гонщики не контактують між собою і змагаються лише з часом, оскільки стартують з інтервалом у дві хвилини один за одним. Тож головними факторами успіху є майстерність пілота, чітка взаємодія пілота і штурмана та надійність автомобіля.

Новий сезон

bg_aufmacher

Вже 26 січня в Монако відбудеться перший етап цього сезону – ралі Монте-Карло. До кінця року таких етапів усього пройде 13 – по одному на місяць (у вересні та листопаді – по два, а в грудні не буде). Покриття спеціальних ділянок – різне. У Швеції буде сніжна траса, у Мексиці, Чилі, Аргентині, Португалії, Італії, Кенії, Фінляндії, Новій Зеландії, Туреччині та Великій Британії – ґрунтовка, у Німеччині та Японії – штучне покриття тармак (щось на кшталт асфальтобетону).

fia-wrc-4

Участь в сезоні беруть 30 пар пілот-штурман, які будуть змагатися в різних лігах. В елітному дивізіоні, учасники якого беруть участь в боротьбі за чемпіонський титул, – 11 дуетів: 3 з Фінляндії, по 2 з Великої Британії та Франції, по 1 з Бельгії, Японії, Естонії та Литви. Усі вони представляють усього лише три команди виробників – «Тойоту», «Форд» та «Хюндай».

В нижчих лігах виступають також норвежці, бразильці, росіяни, італійці, іспанці та інтернаціональні дуети Бельгія-Люксембург і Швеція-Ірландія. З команд додаються «Сітроен», «Шкода» і «Фольксваген».

tanak-e

Явними фаворитами букмекери вважають діючих чемпіонів – екіпаж з Естонії у складі Отт Тянак (пілот) та Мартін Ярвеоя (штурман) – і француза Себастьяна Ож’є (шестиразовий чемпіон, який перервав свою гегемонію минулого року) та його штурмана Жульєна Інграссію. Інші – далеко позаду в рейтингах прогнозистів. Побачимо, як буде в реальності. Проти естонці – аварія, в яку вони потрапили 24 січня. На високій швидкості машина чемпіонів світу вилетіла з дороги і кілька разів перекинулася. Тянак і його штурман не постраждали, але психологічно ДТП може відбитися на спортсменах.

wrc2018_masthead_1600x900v2_tcm-3046-1253147

Схожі записи