Ярмоленко, Коноплянка та інші лузери сучасності. Частина 2

Іспанське авторитетне видання Marca склало список з 15 футболістів, які, на думку експертів, стали головними розчаруваннями сучасного футболу: мали прекрасні завдатки аби піднятися до вершин світового футболу, але втратили шанси і нині скниліють в кращому випадку в клубах-середняках, а в гіршому – взагалі лишаються без роботи.

Серед 15 прізвищ – представники 12 країн, при цьому три з них представлені двома футболістами: Бразилія, Німеччина і Україна. В попередньому випуску йшлося про Євгена Коноплянку та ще 7 гравців-невдах, від яких очікували значно більшого. Тепер – ще 7 спортсменів, які не реалізували свій потенціал. І тут теж є українець.

Федеріко Македа (Італія, 27 років)

10 років тому юний форвард дебютував за «Манчестер Юнайтед» і в першому ж сезоні здобув золото чемпіонату АПЛ – зіграв 4 матчі, в яких відзначився двічі. Причому в обох випадках це були переможні голи на останніх хвилинах, коли нападника випускали на поле замість гравців основного складу. В тому сезоні він став кращим молодим футболістом в Англії, але перехід на дорослий рівень футболісту так і не вдався. Останніми роками він грав за клуби других дивізіонів Англії та Італії, а зараз намагається знайти себе в грецькому «Панатінаїкосі», де вже відзначився 7 разів в 21 матчі. Схоже, це буде найрезультативніший сезон в кар’єрі італійця.

Марко Марін (Німеччина, 30 років)

Коли тебе в 20 років викликають до лав збірної Німеччини, коли німецькі журналісти порівнюють тебе з Томасом Хесслером, а міжнародні експерти проводять паралелі з феноменальним Ліонелем Мессі – важко не підхопити зіркову хворобу. Марін встиг стати бронзовим призером Бундесліги в складі «Вердера» і навіть заслужити запрошення від «Челсі». Але в Лондоні не вийшло, після чого кар’єра пішла на спад: невдалі оренди в «Севілью» та «Фіорентину», вступи за «Олімпіакос» та «Трабзонспор». Сьогодні футболіст грає на історичній батьківщині – за сербську «Црвену Звезду».

Мартін Монтойя (Іспанія, 27 років)

Один з найбільш талановитих випускників легендарної академії «Барселони» став жертвою обставин. В будь-якій іншій команді двічі чемпіон Європи серед молодіжних команд мав всі шанси грати в основі, але посунути з позиції правого захисника «залізного» Дані Алвеша нікому не було під силу. Футболіст чекав свого шансу 5 років, протягом яких взяв участь лише в 45 поєдинках. Коли чекати набридло – вирушив по орендах, але брак ігрової практики дався взнаки: ані в «Інтері», ані в «Бетісі» до основи його включали рідко. Зараз, після двох повноцінних сезонів в «Валенсії» захисник намагається реалізувати себе в АПЛ, де є гравцем основи «Брайтона». Вік ще дозволяє Монтойї повернутися на високий рівень.

Алешандре Пато (Бразилія, 29 років)

«Золотий хлопчик». Нащадок слави Роналдо в збірній Бразилії і потенційна заміна Андрію Шевченку в «Мілані». В 19 років він став призером Олімпіади, тоді ж дебютував за першу збірну Бразилії і наступного року виграв з нею Кубок конфедерацій. В Італію форвард переїхав в 19-річному віці і за наступні 3,5 сезони провів 97 матчів, в яких відзначився 50 разів. У Шевченка за перші 100 поєдинків було не набагато більше голів.

Але далі втрутилися травми, і Пато довелося повертатися на батьківщину. Спроби пізніше заграти в «Челсі» і «Вільяреалі» були невдалими, а два сезони в Китаї дали бразильцю хорошу статистику і купу грошей, але не повернули його до переліку футбольних зірок. Зараз форвард знову в Бразилії.

Ален Халіловіч (Хорватія, 22 роки)

Аби отримати статус гравця-розчарування в 22 роки потрібно задовго до цього вважатися генієм. З вихованцем загребського «Динамо» приблизно так і було. 16-річний півзахисник став наймолодшим гравцем, який зіграв за клуб в чемпіонаті Хорватії, і наймолодшим гравцем в історії Ліги, який забив гол. А вже за два роки його торгувала «Барселона» в статусі найбільшого таланта Європи. В Іспанії Халілович за наступні два роки так і не доріс до основи, граючи за молодіжний склад і в оренді за «Спортинг». Три рокі тому каталонці продали Халіловича до німецького «Гамбургу», але все ще сподівалися на його розквіт, прописавши в контракті можливість приоритетного зворотного викупу протягом наступних двох років. Хорват своєю грою не дав стимулів «Барселоні» застосовувати цей пункт і тепер грає в бельгійському «Стандарті». Ну, як грає… Шість матчів в сезоні, найдовший з яких тривав для футболіста 20 хвилин.

Андре Шюрле (Німеччина, 28 років)

Якщо в твоїй «трудовій книжці» є виступи за «Челсі» і дортмундську «Боруссію», золоті нагороди чемпіонату світу і дві бронзи чемпіонатів Європи а також титул чемпіона Англії, важко назвати тебе футбольним лузером. Більше того, майже всюди Шюрле не просто грав в основному складі, а був лідером атак. Логіка, якою керувалися іспанські журналісти, не зрозуміла. Єдине можливе пояснення – пропуск через травму всього 2017 року, після чого футболіст несподівано опинився в складі аутсайдера Англійської Прем’єр-ліги «Фулгема». Але це лише оренда, до того ж в АПЛ Шюрле має непогані показники – 6 голів в 20 матчах

Андрій Ярмоленко (Україна, 29 років)

Майже повна копія Коноплянки, який теж опинився в цьому списку. Лідерство в клубі, успішна гра за збірну, позиція на фланзі атаки. Різниця (і вона не на користь Андрію) лише в тому, що Ярмоленко перебрався за кордон на 2 роки пізніше. Хоча запрошень було безліч і раніше – англійські гранди, «Мілан», «Ювентус», «ПСЖ»… Але чим довше футболісти сидів в Києві, тим скромнішими були кандидати. В справу втрутилися «Сток Сіті» та «Евертон». Зрештою вихованець чернігівського футболу перейшов до лав дортмундської «Боруссії» і навіть вдало розпочав сезон 2017-2018, але через травму і зміну головного тренера втратив місце в основі. Та ж історія триває у «Вест Гемі», де Ярмоленко більше лікується, ніж грає. Схоже, навантаження в Києві і можливість грати в чемпіонаті України на півобертах даються взнаки – здоров’я не витримує.