«Книжковий Чорнобиль» та «Лоботомія для бразильців». Нищівні пожежі для культури та історії

85174-1_large

На тижні основною новиною ЗМІ у всьому світі стала пожежа в Нотр-Дам де Парі. Втім паніка швидко вщухла, коли з’ясувалося, що знищено лише дах і шпиль храму, тоді як сам Собор Паризької Богоматері будівля постраждала мінімально. Натомість були врятовані дзвіниці і найголовніше – культурні та релігійні цінності, які переважно знаходилися в безпечному місці. Хвилюватися довелося хіба що про орган та через те, що значну частину картин було забризкано водою. Але в Міністерстві культури Франції вважають, що ушкодження можна усунути.

А от в історії було чимало пожеж, які знищили безцінні експонати назавжди.

Мінус чудо світу

Коли: 356 рік до нашої ери

Де: давньогрецьке місто Ефес (нині – місто Сельчук на заході Туреччини)

Причина: підпал Геростратом

Втрати: Одне з семи чудес світу – Храм Артеміди

temple_of_artemis

Будувався храм на честь богині тваринного і рослинного світу в 6 століття до нашої ери за кошти найбагатшої людини того часу – лідійського царя Креза, який карбував монети з чистого золота. Міг собі дозволити. Звісно, що дешевим об’єкт бути не міг: бронзові колони, мармур і 2-метрова статуя Артеміди з золота.

Влітку 356 року до нашої ери місцевий житель на ім’я Герострат вирішив радикальним способом залишити по собі згадку в історії і підпалив дерев’яні елементи храму. Через наявність в приміщеннях будівлі значних запасів сухого зерна, картин та одягу, що призначався для жерців, храм згорів досить швидко.

Пізніше споруда відбудовувалася, руйнувалася від землетрусу, а її елементи були використані для будівництва храму Софії в Константинополі.

Найбільша бібліотека

Коли: 476 рік

Де: столиця Візантії Константинополь (нині – Стамбул, Туреччина)

Причина: невідома, швидше за все – наслідки бойових дій

Втрати: 120 тисяч томів унікальних рукописів

imperial_library_of_constantinople

Після знищення Олександрійської бібліотеки в 273 році саме Константинопольське зібрання письмових праць давніх греків та римлян вважалося найбільшим в ранньому Середньовіччі Європи. Постійні військові сутички і перевороти спровокували пожежу, через яку було втрачене унікальне надбання. Втім, сама бібліотека існувала аж до середини 15 століття і постійно збільшувала свої фонди.

Удар по історії та астрономії

Коли: 1728 рік

Де: Копенгаген (Данія)

Причина: побутова недбалість у поводження зі свічками

Втрати: наукове надбання, книги

copenhagenfire

Пожежа тривала три дні і стала найбільшою в історії столиці Данії. В результаті було знищено близько третини всіх будівель в місті, а кожен п’ятий житель залишився без домівки. Відновлення всіх об’єктів тривало близько 10 років, але оскільки найбільше постраждала стара частина міста, в сучасному Копенгагені нині майже нема слідів середньовічного міста.

Величезними були й наукові втрати. Крім кількох великих приватних колекцій книг згоріло 35 тисяч унікальних текстів в сховищах Копенгагенського університету і обсерваторія разом зі спадщиною (наукові праці та прилади зроблені власноруч) легендарних місцевих астрономів Тіхо Браге та Оле Ремера.

Горить архітектура

Коли: 1748 рік

Де: Вільнюс (Велике князівство Литовське)

Причина: пожежа в приватному будинку

Втрати: Майже все

vilnius

В історії нинішньої столиці Литви зафіксовано близько 30 великих пожеж, найбільша з яких сталася в 1748 році. Тоді вогонь практично знищив місто. Вогонь спалахнув в єврейській оселі одного з районів міста – Ужупіс – і швидко перекинувся на інші будинки. Не зупинила пожежу навіть річка Вільня – вогнище охопило й лівий її берег.

В результаті згоріло дві церкви, будівля Трибуналу, ворота Пілес, домініканський костел, Велика синагога, міська ратуша та інші архітектурні пам’ятки.

Горить історія

Коли: 1812 рік

Де: Москва (Російська імперія)

Причина: самопідпал

Втрати: джерела з історіографії

moskva_1812

Існує кілька версій причин пожежі, але оскільки перед тим градоначальник наполягав на такому сценарію, аби не віддавати місто французькій армії, то саме цей варіант є найбільш вірогідним. Армія Наполеона, вступивши в Москву, за наказом імператора стратила близько 400 підозрюваних в підпалі – переважно каторжників та московських поліцейських.

Пожежа (а також мародерство місцевої бідноти) призвело до величезних культурних втрат: будівля університету, величезна бібліотека директора Ермітажа Дмитра Бутурліна, два театри, більше 120 храмів (з існуючих 329). Також були втрачені літературно-історичні пам’ятки – «Слово о полку Ігоревім» та Троїцький літопис.

Фатальна зима Зимового палацу

Коли: 1837 рік

Де: Санкт-Петербург (Російська імперія)

Причина: інженерна помилка під час реконструкції, внаслідок якої димові труби з підвальних приміщень були виведені між стінами палацу

Втрати: два поверхи імператорської резиденції

pozhar_v_zimnem_dvorce

Одна з найбільш нищівних для світової культурної спадщини пожеж могла би не відбутися, якби скарги обслуги на запах диму, які надходили два дні перед початком катастрофи, були належним чином почуті. Коли ж зі щілин в стінах почав з’являтися дим – було вже пізно. Пожежні спробували знайти джерело задимлення і проломили одну зі стін. Приток повітря спровокував швидке розповсюдження вогню, а коли люди почали розбивати вікна, аби не задихнутися – пожежа охопила два поверхи Зимового палацу.

Вогонь вдалося зупинити лише за 30 годин. За цей час вигоріли інтер’єри всесвітньо відомих художників-оформителів – Растреллі, Кваренгі, Монферана, Россі; втрачені рукописи та історичні хроніки, численні твори мистецтва і коштовні ужиткові речі. Картини, які військові встигли врятувати – виносили на вулицю і лишали прямо в снігу.

Книжковий Чорнобиль

Коли: 1988 рік

Де: Лєнінград (СРСР)

Причина: радянська версія – недопалок працівника в книгосховищі, але оскільки у пожежі було два осередки в протилежних місцях, то логічніше виглядає версія підпалу невідомими

Втрати: газети, книги

ansrsr

Бібліотека Академії наук СРСР 14-15 лютого 1988 року горіла двічі. Перший приїзд пожежних був досить коротким – за три години вогнеборці впоралися з полум’ям за 3-4 години і повернулися на базу. Але вночі запалало значно сильніше в протилежному крилі – горіли 4-й та 5-й поверхи бібліотеки.

Вогнем і тонами води (в цистернах вода швидко скінчилася – її качали прямо з Неви) було знищено всі газетні підшивки за період з 1922 по 1953 роки, а також близько 300 тисяч книг, серед яких були рідкісні видання. Ще біля 3 мільйонів одиниць зберігання постраждали. Частина з них були законсервовані в безкислотному картоні і досі так зберігаються. В радянський і закордонних ЗМІ пожежу називали «культурною катастрофою» та «книжковим Чорнобилем».

Війна знищує не лише людей

Коли: 1992 рік

Де: Сараєво (Боснія та Герцеговина)

Причина: артобстріл

Втрати: більша частина джерел з історії країни

sarajevo

Боснійська війна 1992-1994 років між боснійцями, сербами та хорватами забрала життя близько 57 тисяч військових та 40 тисяч мирного населення. На цьому тлі говорити про культурні втрати ніби недоречно, проте пожежа в Національній бібліотеці Боснії була надзвичайно нищівною. В серпні 1992 року від обстрілу, загорілися приміщення, в яких зберігалися середньовічні рукописи, рідкісні інкунабули (книги видані до 1501 року) та унікальна колекція боснійських видань культурного відродження країни у 19 столітті. Під кулями місцеві мешканці намагалися врятувати частину книг, але більшість з них було втрачено.

Лоботомія історії

Коли: 2018 рік

Де: Ріо-де-Жанейро (Бразилія)

Причина: досі офіційно не встановлена, найвірогідніше – недотримання правил протипожежної безпеки, через недофінансування

Втрати: 90 % усіх експонатів

brazil-national-museum

Колекція Національного музею Бразилії, що розміщувався в палаці Сан-Крістован, налічувала близько 20 мільйонів експонатів до вересня минулого року. Тепер їх в 10 разів менше. Обурені бразильці того ж дня влаштували акцію протесту, звинувативши в катастрофі владу – адже музей довгий час страждав від дефіциту коштів: будівля поступово руйнувалася, а комунікації (в тому числі електрика) виходили з ладу.

Втрати настільки шокуючі, що історики вже назвали це «лоботомією» для бразильської пам’яті, оскільки пожежа стерла з лиця землі такі експонати, як череп найдавнішої в світі людини (12 тисяч років), південноамериканські та єгипетські мумії, предмети доколумбової Америки з цивілізацій майя, інків та ацтеків, фрески з Помпеї, які пережили виверження Везувія 2000 років тому, найбільше зібрання чучел представників місцевої фауни і багато іншого.

Схожі записи