Спорт по-єврейськи. Найсильніші атлети Ізраїлю і не тільки
Новини спорту 14.05.2019 Автор: Сергій Кириченко 80

Спорт по-єврейськи. Найсильніші атлети Ізраїлю і не тільки

israel_sport_main.jpg (107.99 Kb)

Політика поза спортом

На початку другого місяця за біблійним єврейського календаря – 5 іяра (іноді дата зміщується) – держава Ізраїль відзначає День незалежності. За більш звичним календарем свято припадає на 14 травня. Саме в цей день 1948 року закінчився термін дії мандату Великобританії, наданий їй Лігою Націй для тимчасового управління на частині території колишньої Османської імперії. Конкретно – на тих землях, де нині розташовані Йорданія, Палестина та Ізраїль.

Втім, тоді дві останні назви офіційно не фігурували – мова йшла про безіменні «арабську державу» та «єврейську державу». І лише 14 травня 1948 року декларацію про створення держав Ізраїль підписав майбутній прем’єр-міністр країни Давид Бен-Гуріон.

Маккабіада. Спорт перед політикою

Спортивна історія Ізраїлю почалися раніше. В 1921 році білоруський єврей Йосеф Єкутіель виступив з ідеєю створити власну Олімпіаду для євреїв, яка би проходила раз на 4 роки. Минуло 8 років, поки мрія оформилася в конкретний план, проголошений в чеському місті Острава, і ще три роки – до початку змагань.

maccabiah_games.jpg (164.59 Kb)

Перша Маккабіада стартувала в березні 1932 року в Тель-Авіві і зібрала до півтисячі спортсменів з двох десятків країн. Нагадаємо, Ізраїлю тоді ще не існувало, а в медальному заліку переможцями стали єврейські спортсмени з Польщі, Австрії та США.

Графік не дотримувався від початку. Другі ігри відбулися в 1935 році, треті, з огляду на Другу світову війну, аж в 1950 році. Потім – в 1953 році і вже з того часу – темп раз на чотири роки працював. В 2017 році відбулися 20-а Маккабіада.

Українська делегація вперше взяла участь в змаганнях в 1993 році і на сьогодні має в активі більше 10 золотих медалей. Найтитулованіший наш земляк – шабліст Вадим Гутцайт, який до золота Олімпіади-1992 додав ще дві перемоги на Маккабіаді-2005.

vadim_gutzeit.jpg (113.7 Kb)

Спортивні досягнення єврейських спортсменів можна поділити на дві групи. Перша – медалі здобуті на найвищому рівні під прапором Ізраїлю. Друга – нагороди в скарбничку інших держав. Переважно – СРСР та США. Але не тільки. То ж логічно і наш ТОП-10 зліпити з двох частин: п’ять найсильніших ізраїльтян і п’ять євреїв з інших країн.

Ізраїль

Гал Фрідман

gal_fridman.jpg (86.73 Kb)

Єдиний в історії країни олімпійський чемпіон і єдиний хто має більше ніж одну медаль на Олімпіадах. В 1996 році він став бронзовим призером Атланти в змаганнях яхтсменів в класі «Містраль», а за 8 років в Афінах обійшов господаря змагань Какламанакіса і став власником золотої нагороди. Перемогу спортсмен присвятив пам'яті ізраїльських спортсменів та тренерів, що загинули в 1972 році в олімпійському селищі Мюнхена в результаті терористичної атаки.

Також у Фрідмана є повний комплект нагород (золото, срібло, бронза) на чемпіонатах світу. На початку 2003 року він очолив світовий рейтинг яхтсменів.

Яель Арад

arad.jpg (74.92 Kb)

Ізраїль має і одну срібну нагороду на Олімпійських іграх. Її в 1992 році з Барселони привезла дзюдоїстка Яель Арад, ставши тим самим першою людиною з паспортом Ізраїлю, що піднялася на п’єдестал Олімпіади.

Успіх був невипадковим, адже спортсменка роком раніше стала бронзовою призеркою чемпіонатів Європи і світу, а після Барселони-92 виборола золото чемпіонату Європи і срібло чемпіоната світу.

Ярден Гербі

yarden.jpg (44.38 Kb)

В загальному медальному заліку чемпіонатів світу з дзюдо Ізраїль посідає скромне 33 місце. В активі спортсменів цієї країни – 1 золота, 4 срібні та 4 бронзові нагороди. Єдине золота медаль – заслуга Ярден Гербі, яка в 2013 році стала чемпіонкою світу в Ріо-де-Жанейро. Повернувшись туди за три роки для участі в Олімпіаді, успіх спортсменці повторити не вдалося – «лише» третє місце і бронзова медаль.

Аріель Зеєві

ariel_zeevi.jpg (82.19 Kb)

Ще один дзюдоїст в цьому списку. Бронзовий призер Олімпійських ігор 2004 року і срібний – чемпіонату світу 2001 року Але головні його успіхи припали на чемпіонати Європи. З восьми золотих нагород Ізраїлю в історії на цьому турнірі рівно половина (2001, 2003, 2004 і 2012) принесена чотириразовим чемпіоном Європи Аріелем Зеєві. Плюс срібло і чотири бронзи. І все це за 13 років виступів – з 1999 по 2012 рік.

Мордехай Шпіглер

mordehai_shpigler.jpg (81.74 Kb)

Футбол ніколи не був візиткою Ізраїлю, тим не менш, збірна одного разу виступила в фінальній частині чемпіонату світу, обігравши в кваліфікації команди Нової Зеландії та Австралії. Кращим бомбардиром відбору (три голи, в тому числі – у вирішальній грі проти австралійців) став майбутній форвард французького «ПСЖ» Мордехай Шпіглер (на фото - в центрі).

Він же забив єдиний гол Ізраїлю в фінальній частині ЧС-1970 у ворота збірної Швеції. Та гра завершилася з рахунком 1:1. Не програла команда і італійцям (0:0), поступившись лише Уругваю. Як з’ясувалося пізніше, ізраїльтянам дуже не пощастило з жеребом. Італія стала фіналістом того чемпіонату, а Уругвай посів 4-е підсумкове місце.

Не Ізраїль

Марк Спітц

spitz.jpg (114.95 Kb)

Плавання і евреї – золоте поєднання. Достатньо згадати два прізвища, які не увійшли до цього списку: уродженець Одеси Ленні Крайзельбург з США, якому не було рівних на початку століття в плаванні на спині (4 золоті олімпійські медалі в 2000-2004 роках) і Джейсона Лезака – теж 4-разового олімпійського чемпіона і 9-разового чемпіона світу.

На фоні Марка Спітца вони – «невдахи». Адже той сам виборов більше золота на Олімпіадах, ніж Крайзельбург і Лезак разом узяті. В Мехіко (1968 рік) і Мюнхені (1972) Спітц піднімався на п’єдестал пошани 11 разів, з яких 9 – на найвищу сходинку. Причому тотальна перевага американця зафіксована і вільним стилем, і батерфляєм. А ще він 10 разів перемагав на Маккабіанських іграх.

Дара Торрес

dara_torres.jpg (436.37 Kb)

Уродженка Беверлі-Хіллз, донька єврейського власника казино, що мігрував в Каліфорнію з Куби та колишньої супермоделі (теж, звісно, єврейки). Вона завойовувала медалі на 5 Олімпіадах поспіль – від золота в 1984 році (їй тоді було 17) до трьох срібних в 2008 році (у 41-річному віці). 24 роки успішної кар’єри зробили Дару Торрес однією з трьох спортсменів світу, які мають по 4 повні комплекти олімпійських нагород. У плавчині – ідеальний розклад: 4+4+4. Крім того, Дара Торрес входить до 10 перших атлетів за загальною кількість олімпійських медалей.

Агнеш Келеті

keleti.jpg (160.99 Kb)

Угорська гімнастка на Олімпіаді-1956 дала справжній бій легендарній Ларисі Латиніній, вигравши золоті нагороди на брусах, колоді в у вільних вправах. Четверте золото – в командній першості, а ще срібло в багатоборстві. Загалом же гімнастка має 5 золотих, 3 срібні та 2 бронзові медалі Олімпіад. Це третій після Спітца і Торрес результат для єврейських спортсменів.

Досягнення сприймаються ще з більшою повагою, якщо врахувати, що через Другу світову війну Агнеш Келеті втратила найбільш продуктивний для гімнастки період кар’єри – з 18 до 24 років, а через травму спортсменка пропустила Олімпіаду-1948 і дебютувала в Іграх лише в 31-річному віці.

До речі, війна відібрала у Келеті не лише роки кар’єри, але й батька, якого запроторили до Освенциму, де він і помер. Сама ж Агнеш успішно змогла обдурити окупаційну владу, видавши себе за християнку. Не було спокою їй і після війни навіть у статусі 5-разової олімпійської чемпіонки. Пісял введення радянських окупаційних військ в Угорщину, спортсменка вирішила не повертатися додому і запросила політичного притулку в Австралії, де проходила Олімпіада. Звідти потім вона переїхала до Ізраїлю.

Анжеліка Розяну

angelica_rozeanu1.jpg (44.67 Kb)

Просто очманіти: 17 золотих нагород на чемпіонатах світу! Так, набирати кількість в настільному тенісі тоді було простіше: індивідуальна першість, парні змагання, мікст і командний залік. З одного турніру можна було привезти відразу 4 золота. Але ж їх ще треба здобути! Анжеліка Адельштейн до війни встигла виграти лише три нагороди (срібло, дві бронзи), а от після 1945 року, коли спортсменка вийшла заміж і змінила прізвище – справи пішли краще. 1950 – 2 золота в Будапешті (особисте і командне), 1951 – 3 титули в Відні (особистий, в міксті та командний), 1952 – два чемпіонства з Бомбею (особисте і в міксті), 1953 – повний комплект: 4 золоті медалі в рідному Бухаресті, 1954 – особисте золото в Лондоні, 1955 – три перші місця в Утрехті (особистий залік, в парах і в команді), 1956 – дві перемоги в Токіо (парний і командний залік)… Про срібні та бронзові медалі навіть згадувати не будемо.

Після завершення міжнародної кар’єри Анжеліка Розяну переїхала з Румунії на батьківщину предків – в Ізраїль, де ще тричі поспіль ставала чемпіонкою країни.

Роберт Фішер

bobby_fischer.jpg (70.5 Kb)

В світі є два найбільш геніальні шахісти – Гаррі Каспаров і Боббі Фішер. Обидва – євреї. Вибрати одного з них – дуже непросте завдання. І все ж зробимо вибір на користь американця. Не через спортивні досягнення, а через батьків. Мама Каспарова, справжнє прізвище якого Вайнштейн, була вірменкою. А от Фішер – син мами-єврейки (це важливіше) і, дуже ймовірно, батька-єврея. Парадокс, але сам Роберт Фішер був одним з найзапекліших… антисемітів в світовому спорті. Він публічно звинувачував євреїв в тому, що вони «вигадали» Голокост; тішився з терористичної атаки на США 11 вересня 2001 року, оскільки весь американський уряд – сіоністи; офіційно звернувся до упорядників енциклопедії Іудаїки не включати статтю про нього в остаточну редакцію.

Але все це – інша сторона генія. А перший його бік – фантастичні досягнення у шахах. Фішер – наймолодший на свій час гросмейстер (в 15-річному віці), перший, хто перервав 26-річну гегемонію радянських шахістів і виборов звання чемпіону світу. Причому його перемога над Борисом Спаським була знаковою: в розпал «холодної війни» (1972-й рік), з розгромним рахунком (7 перемог, 1 поразка, 3 нічиї) і з поставленим матом в одній з партій. Фішер в боротьбі за шахову корону так ніхто й не переміг – він сам відмовився від звання чемпіону.

Популярні дописи
Нові статті