Чумак – фаворит, але більше – нікого

chumak_main

Важка атлетика – один з найдавніших видів спорту, якщо мова заходить про організаційну структуру. Перший чемпіонат світу для спортсменів, що люблять «бавитися» з залізом, відбувся майже 130 років тому.

«Доісторичні» часи

weightlifting_history

На ранньому етапі учасники змагалися без поділу на вагові категорії і в десятку дисциплін мало чим схожих на сучасне піднімання штанги над головою. Швидше то був аналог нинішніх «богатирських ігор». Саме за таким сценарієм відбувся і перший чемпіонат світу з важкої атлетики у 1891 році в Лондоні. У ньому взяло участь 7 атлетів з 6 країн. Першим чемпіоном став британець Едвард Лоуренс Леві.

Довгий час змагання були охоплювали не надто широку аудиторію як кількісно, так і географічно. До Першої світової війни відбулося 19 турнірів. Їх приймали Відень (6 разів), Париж та Берлін (по 2 рази), а також Лілль, Мілан, Дуйсбург, Франкфурт, Дюссельдорф, Штутгарт, Дрезден, Бреслау. В міжвоєнний період відбулося ще 5 чемпіонатів – три у Відні, по одному в Парижі та Таллінні. Тобто, лише 6 країн приймали 25 світових змагань. Учасники теж були одні й ті ж самі. Доходило до смішного. Наприклад, в 1899 році в Мілан приїхали лише 5 важкоатлетів. А в 1905 усі 16 учасників представляли Францію. Довгий час 6 країн першого чемпіонату були рекордом. А звичною практикою стала участь атлетів з 2-3 країни. І лише два останні змагання перед Другою світовою війною побили рекорд – 10-11 держав.

Графік теж був хаотичний. Наприклад між 22-м (1923 рік) і 23-м (1937 рік) чемпіонатами світу минуло аж 14 років. Інша крайність – 1911 рік. Тоді відбулося відразу 4 (!) чемпіонати світу – у Штутгарті, Берліні, Дрездені та Відні. В квітні, травні, червні та липні відповідно. В двох з чотирьох вагових категорій кожного разу був новий чемпіон світу, а в інших двох – один спортсмен вигравав чемпіонат світу двічі і два атлети – по разу. Тобто за один рік було 14 переможців в 4 категоріях. Схожа історія була в 1905 (3 чемпіонати світу) і в 1910 (2 турніри світового масштабу).

Нова ера

img_20190905_154036

Після Другої світової структура поступово налагодилася. Чемпіонати за рідким винятком проходили тепер щороку крім олімпійського. Двічі – у 1964 та 1968 роках олімпійський залік був паралельним зі світовим – і чемпіони Олімпіад автоматично отримували ще й звання чемпіону світу з важкої атлетики.

Мінялися лише вагові категорії і вправи – ривок, поштовх, жим. Останній в підсумку виключили і вже довгий час переможець визначається за сумою двох вправ (рахується краща з трьох спроб в кожній дисципліні). Іноді рахуються ще й «малі» медалі – золоті, срібні і бронзові в кожній з дисциплін, що лише ускладнює статистику. Найчастіше оперують повноцінними перемогами і призовими місцями.

У 1987 році вперше відбувся чемпіонат світу серед жінок. А з 1991 року чоловічі і жіночі змагання проходять разом. Таким чином, в місті Паттая (Таїланд) завтра, 18 вересня, стартує 85-й чоловічий та 28-й жіночий чемпіонат світу з важкої атлетики.

Легендарна п’ятірка

suleimanoglu

Найбільше золотих медалей на чемпіонатах світу виборов радянський атлет Валерій Алєксєєв. Він – восьмиразовий чемпіон планети у надважкій вазі. Причому усі перемоги він здобув поспіль – з 1970 по 1977 роки. Близькими до цього показника були чотири інших важкоатлетів, які також здобули по 8 медалей ЧС (але не всі з них золоті). Так, Наїм Сулейманоглу (виступав за Болгарію та Туреччину) має 7 золотих і одну срібну медалі. Така ж статистика у вірменина Юріка Варданяна. Австрієць Йозеф Графль, який змагався ще до Першої світової війни, здобув 6 перемог і двічі ставав віце-чемпіоном. Американець Томмі Коно 6 разів вигравав чемпіонат світу, одного разу був срібним призером і ще раз – бронзовим.

Українські заслуги

zhabot-monument

Вже в 1899 році на третьому чемпіонаті титул абсолютного чемпіона світу виборов уродженець Сімферополя Сергій Єлісєєв. А справжнє засилля українців на помості почалося уже після Другої світової війни. Перший же повоєнний чемпіонат приніс нам повний комплект медалей: золото Григорія Новака з Чорнобиля, срібло киянина Якова Куценка та бронза Мойсея Касьяника з Херсонщини.

До розвалу СРСР близько 20 українських спортсменів в складі збірної Союзу піднімалися на п’єдестал пошани. Причому успішні атлети з’являлися по всій Україні. Варто загадати таких чемпіонів світу, як Рудольф Плюкфельдер та Віктор Соц з Донецької області (кожен по два рази), Володимир Беляєв з Київа, Владислав Крищишин зі Львова, Валерій Устюжин з Рівного, Валерій Кравчук з Кривого Рогу, Сергій Полторацький з Хмельницького… Тричі бронзові медалі привзив Станіслав Батищев з Кривого Рогу. Тричі срібним ставав Олександр Первій з Донецької області.

zhabot

Найсильнішими нашими співвітчизниками на помостах були чотириразові чемпіони світу Юрій Власов з Макіївки (1959, 1961, 1962 та 1963) та Леонід Жаботинський з Харкова і Запоріжжя (1964, 1965, 1966, 1968).

По три титули чемпіона світу мають Петро Король зі Львова (1974–1976) і киянин Анатолій Писаренко (1981–1983).

Незалежна важка атлетика

Дебют спортсменів під українським прапором відбувся в 1993 році. Відтоді наша збірна взяла участь в 19 з 20 чемпіонатів світу. Лише у 2017 році українську команду (як і ще вісім інших) не допустили до змагань через негативний досвід з допінгом. Тоді міжнародна федерація важкої атлетики оголосила війну порушникам і вирішила не пускати ті асоціації, чиї спортсмени за 4 роки тричі і більше разів були спіймані на вживанні заборонених стимуляторів.

З 19 турнірів лише три рази українські спортсмени поверталися додому з порожніми руками. Провали відбулися в 2005, 2013 та 2014 роках. А от 16 чемпіонатів були медальними. За цей час у нас – 4 чемпіони світу (7 золотих медалей). По два рази на найвищу сходинку піднімалися киянин Тимур Таймазов, одесит Ігор Разорьонов та Денис Готфрид з Хмельницького. Ще одна золота медаль – у Наталії Скакун з Чернігова.

skakun

Серед срібних призерів чемпіонатів світу – Артем Удачин і Артем Іванов (по два рази) Руслан Савченко та Дмитро Чумак. Бронзові медалі виборювали Станіслав Рибальченко, Олексій Обухов, Ігор Шимечко, Олексій Торохтій, а також уже згадувані Разорьонов (двічі), Савченко, Готфрид, Чумак, Удачин (двічі). Ще шість бронзових нагород на рахунку жінок: Любов Григурко, Наталія Давидова, Юлія Калина і тричі Ольга Коробка.

Наші шанси

В Таїланді змагання будуть відбуватися в 20 вагових категоріях – по 10 у чоловіків і жінок. Українська збірна буде представлена не в кожній дисципліні. Усього до Паттаї відбуло 13 атлетів – 5 жінок і 8 чоловіків.

Жінки: Каміла Конотоп (до 55 кг, Харків), Марія Гангур (до 55 кг, Харків), Юлія Шимечко (до 64 кг, Донецьк), Ірина Деха (до 76 кг, Харків), Анастасія Лисенко (понад 87 кг, Одеса).

lysenko_anast

Чоловіки: Ярослав Вітер (до 89 кг, Луцьк), Руслан Кожакин (до 89 кг, Луганськ), Кирило Пирогов (до 96 кг, Запоріжжя), Володимир Гоза (до 96 кг, Львів), Ілля Куликов (до 96 кг, Донецьк), Дмитро Чумак (до 102 кг, Хмельницький), Костянтин Рева (до 102 кг, Запоріжжя) та Роман Зайцев (до 109 кг, Донецьк).

До турніру наші спортсмени підходять в непоганій формі. Так наприкінці серпня на кваліфікаційному до Олімпіади міжнародному турнірі в Німеччині найкращі результати показали Каміла Конотоп та Ірина Деха, а срібними призерами стали Кирило Пирогов і Костянтин Рева. В червні Каміла Конотоп посіла 4-е місце на чемпіонаті світу серед юніорів. А в квітні – на чемпіонаті Європи з важкої атлетики перемогу здобув Дмитро Чумак, а віце-чемпіонкою континенту стала Анастасія Лисенко.

Втім, це здобутки на фоні інших учасників. А от якщо порівнювати результати наших спортсменів заочно – з тими що демонструють лідери світової важкої атлетики – справи зовсім не такі й хороші. Кожакин, Вітер, Пирогов і Куликов в поточному сезоні піднімали вагу на рівні 14–17 місць в світовому рейтингу, Гоза і Зайцев – на межі ТОП-20. І лише двоє наших чоловіків – серед реальних претендентів на успіх. Костянтин Рева – 8-й результат сезону в світі, а більше ніж Дмитро Чумак цього року ніхто не підіймав.

chumak

У жінок ситуація гірша. Конотоп, Гангур і Шимечко – в районі 20, 30 і 40 місць відповідно; Деха – на рівні 16–18 результатів сезону в світі. Анастасія Лисенко на літньому чемпіонаті України в сумі підняла 280 кг – і це 6-й результат 2019 року. Але відставання від лідерів надто велике. Фаворити піднімають по 320 кг і більше.

Схожі записи