Чемпіонат світу з хокею. На майданчик запрошуються аутсайдери

Прев’ю до чемпіонату світу з хокею. Аутсайдери і середняки. Хто з них вилетить в другий двізіон, а хто створить сенсацію і проб’ється до чвертьфіналу?

99 років змагань

Перший чемпіонат світу з хокею відбувся в 1920 році в Бельгії. Чому таке дивне місце? Зовсім не хокейна країна – і раптом довірили перший міжнародний турнір такого рівня… Пояснюється це просто: перший чемпіонат відбувався в рамках Літніх Олімпійських ігор. Так-так, саме літніх, які тоді пройшли в Антверпені.

Потім хокей «мігрував» до зимової Олімпіади і ще два чемпіонати були прив’язані саме до цих змагань – в 1924 році в французькому Шамоні, а в 1928 – в швейцарському Санкт-Мориці. І лише починаючи з 1930 року турнір відокремився і вирушив у вільне плавання. Чемпіонати з того часу проводилися щороку і донині. Винятком були лише роки Другої світової війни.

Історичні екскурсії

Перші шість чемпіонатів світу виграла збірна Канади і до війни канадці лише двічі віддавали золото: в 1933 програли в фіналі команді США, а в 1936 – Великій Британії, що складалася з… канадців, яких залучили під британський прапор.

Найдовша чемпіонська серія належить збірній СРСР, яка вигравала змагання 9 разів поспіль з 1963 по 1971 роки.

Останні чотири титули чемпіонів світу забронювали за собою збірні Канади (2015-2016) та Швеції (2017-2018).

За всю ж історію найбільше золотих нагород вибороли команди Канади (26), СРСР (22), Швеції (11), Чехословаччини та Чехії (по 6). Також 5 разів чемпіоном світу ставали росіяни. Що несподівано: у американців та фінів, які завжди входять до числа претендентів на нагороди, лише по 2 титули. Причому збірна США востаннє перемагала майже 60 років тому – в 1960-му. Фінський тріумф свіжіший і датований 2011-м роком.

Крім цих команд і згаданої Великої Британії, чемпіонат світу вигравала також збірна Словаччини (2002 рік), а нагороди виборювали також Швейцарія, Німеччина та Австрія.

Схема проста

Цього року в турнірі бере участь 16 найсильніших команд світу, розбиті на 2 групи. В групі А змагаються господарі чемпіонату – Словаччина – а також Канада, США, Фінляндія, Німеччина, Данія, Франція та Велика Британія. В групі В – Швеція, Чехія, Росія, Швейцарія, Норвегія, Латвія, Австрія та Італія.

Остання команда в кожній групі наступного сезону гратиме в другому дивізіоні, звідки до еліти вже пробилися Білорусь і Казахстан, які в 2020-му виступлять на чемпіонаті світу. По 4 найсильніші команди з кожної групи продовжать боротьбу за нагороди за системою плей-офф: чвертьфінали, півфінали, фінал. Все просто.

Велика Британія (22 місце в рейтингу IIHF)

Найвище досягнення – чемпіони світу 1936

Зірка: Ліам Кірк. Йому лише 19 (наймолодший гравець збірної), але він може стати британським хокеїстом, який зіграє в НХЛ. Принаймні на минулорічному драфті його забронювала «Аризона Койотс».

Збірна вперше за 25 років зіграє на чемпіонаті світу і швидше за все залишить еліту за підсумками турніру. Лише два члени команди виступають не в британській лізі – один в чемпіонаті Німеччини, а інший – в нижчих лігах Канади.

Італія (19)

Найвище досягнення – 4 місце в 1953 році

Зірка: Хіба що голкіпер Андреас Бернард, який багато років грає в сильному чемпіонаті Фінляндії і 4 поспіль сезони є основним в своїй команді і одним з кращих в лізі. Оскільки італійцям доведеться в основному захищатися, у голкіпера, який в хокеї як півкоманди – основна роль.

Шанси на те, аби втриматися в еліті у італійців мінімальні. Відверто кажучи, навіть нічия з Австрією буде величезним сюрпризом. Найбільш ймовірний підсумок для Італії – 7 поразок і повернення в другий дивізіон.

Австрія (17)

Найвище досягнення – бронзові медалі (1931, 1947)

Зірка: Відразу три австрійці цього сезону грали в НХЛ, але в ростері збірної на чемпіонат опинився лише з них – Міхаель Раффль з «Філадельфія Флайєрс». Він в найсильнішій хокейній лізі цього сезону набрав 6+12 і тепер поведе збірну вперед.

Австрійці – типова команда-ліфт. Виграють в другому дивізіоні – програють все в еліті – опускаються нижче і так по колу. Минулого року система дала збій: Австрія обіграла Білорусь і тепер буде намагатися повторити міні-успіх. Головне завдання для команди – обіграти Італію.

Головний мінус для команди – відсутність двох зірок з НХЛ. Томаш Ванек з «Детройт Ред Вінгз» і Міхаель Грабнер з «Арізони Койотс» до Словаччини не приїхали.

Франція (13)

Найвище досягнення – 6 місце в 1930 році

Зірка: Дам’єн Флері виступає нині в слабенькому чемпіонаті Франції за «Гренобль», але має успішний досвід гри в найсильніших європейських лігах Швеції, Фінляндії, Швейцарії та Німеччини. Він – кращий бомбардир збірної кількох останніх років.

Проблем зі складом у французів навіть більше, ніж у австрійців. По-перше, в команді змінився тренер, який значно оновив склад (в Словаччину їде не менше п’яти дебютантів). А по-друге, на чемпіонат світу не їдуть головні зірки країни, що виступають в НХЛ та КХЛ. Відсутні Стефан ДаКоста з «Автомобілісту», який в КХЛ набрав 51 очко (23+28) в 66 матчах і трійця форвардів з США: Александр Тексьє («Коламбус Блу Джекетс»), Антуан Руссель («Ванкувер Кенакс») та П’єр-Едуард Бельємар («Вегас Голден Найтс»). Вирішальним матчем для французів стане гра проти британців.

Данія (12)

Найвище досягнення – 8 місце (2010, 2016)

Зірка: Ларс Еллер з «Вашингтон Кепіталз» в НХЛ цього сезону закинув 14 шайб та зробив 25 результативних передач. Це його стандарті показники протягом останніх 9 сезонів в найсильнішій лізі світу. Не топ-форвард, звісно, але стабільність – ознака класу.

До початку нового тисячоліття Данія і хокей були мало сумісними речами. Збірна бовталася між другим і третім дивізіонами, а єдиним пристойним гравцем в історії країни вважався лише захисник Пол Попель, який провів лише один повноцінний сезон в НХЛ на початку 70-х.

Але за останні роки все змінилося. Збірна Данії не просто тримається в еліті 16 сезонів поспіль, але й двічі пробивалася до чвертьфіналів. Зараз в НХЛ – аж 7 данців і 6 з них (голкіпер та 5 форвардів) є основними в своїх клубах. Наприклад, нападники закинули 77 шайб на всіх, а воротар Фредерік Андерсен з «Торонто Мейпл Лівз» хоча й вилетів з командою в першому раунді плей-офф, демонстрував фантастичну гру. До речі, він – кращий голкіпер чемпіонату світу-2018.

Біда лише в тім, що з «енхаелівців» до Словаччини їде тільки 2 (або в кращому випадку 3) хокеїсти. Андерсен відпочиває після важкого сезону, частину якого провів «на уколах». Франс Нільсон з «Детрой Ред Вінгз» (10+25 в сезоні) лишився з дружиною і новонародженою донькою, Ніколай Еллерс з «Вінніпег Джетс» (21+16 в сезоні) отримав травму безпосередньо перед чемпіонатом світу, а Олівер Бьйоркстанд лише три дні тому вилетів в другому раунді плей-офф з «Коламбус Блу Джекетс» і невідомо чи поспішить до збірної. Таким чином поки що лишається Ларс Еллер та форвард «Оттави Сенаторс» Міккель Бодкер, на рахунку якого 7+28 в сезоні.

Латвія (11)

Найвище досягнення – 7 місце (1997, 2004, 2009)

Зірка: Рудольфс Бальцерс з «Оттава Сенаторс» – єдиний з трьох представників НХЛ, що приїхав грати за збірну Латвії. В цьому сезоні він мігрував між основою комнди і дублем, що грає в АХЛ. В еліті провів 36 матчів (5+9), а за фарм-клуб – 43 зі значно кращими цифрами (17+14).

Від команди очікують як мінімум повторення кращого результату в історії. Приводом є досвідчений канадський тренер, чудова зіграність команди, яка не так давно обіграла російську збірну (нехай і без представників НХЛ) і рівний склад, більшість гравців якого виступають за міцні європейські клуби, що грають в КХЛ («Динамо» Рига, «Северсталь» Череповець), чемпіонатах Німеччини, Швеції, Чехії та Швейцарії.

Склад міг бути ще кращим, якби вдалося залучити в команду таких представників НХЛ, як Земгус Гіргенсонс, що виступає в НХЛ за «Баффало Сейрбз» вже 6 сезонів. І нехай фантастичної результативності не демонструє, але стабільно набирає за сезон не менше 15 очок. Не завадив би й Теодорс Блугерс з «Піттсбург Пінгвінз» (6+4 в 29 матчах сезону).

Словаччина (10)

Найвище досягнення – чемпіони світу 2002 року

Зірка: Томаш Татар («Монреаль Канадієнс»). Поточний сезон – 80 матчів, 25 шайб, 33 результативні передачі.

Останнього разу віце-чемпіони світу 2012 року виходили з групи роком пізніше – в 2013-му. А потім було 5 поспіль провалів. За складом команда у словаків серйозна, але завжди чогось не вистачає: то везіння, то хорошого тренера, то (як зараз) позитивного розвитку події в плей-офф НХЛ. Наприклад «Бостон Брюінз», за який виступає відразу три гравця збірної, в тому числі – легендарний захисник Здено Чара і основний воротар Ярослав Галак – пробився в півфінал і відпустить словаків в кращому випадку на останні пару ігор групової стадії. Та й то лише за умови програшу в стартових чотирьох матчах плей-офф проти «Кароліни».

Без них за збірну грає 6 представників НХЛ. В захисті основною парою має стати Андрей Секера («Едмонтон Ойлерс») – Ерік Чернак («Тампа-Бей Лайтнінг»), а попереду – тріо у складі Томаша Татара, Ріхарда Паніка з «Арізони Койотс» та Марко Дано з «Колорадо Евеланш». Проблема з воротарями: крім Галака не приїхав і Петер Будай з «Лос-Анджелес Кінгз». Але навіть і з такими проблемами вдома Словаччина нарешті має перервати серію без чвертьфіналів.

Норвегія (9)

Найвище досягнення – 4 місце в 1951 році

Зірка: Андреас Мартінсен – єдиний поки представник НХЛ в збірній. Втім за «Чікаго Блек Хоукс» він грає дуже мало: 24 матчі в сезоні і 1+3 за набраними очками. Не набагато краща статистика і за фарм-клуб в АХЛ – 38 ігор, 3+8.

Чимось схожа історія з Данією: виступи в нижчих дивізіонах і підйом в новому тисячоліття. Норвежці не залишають еліту вже 13 сезонів поспіль і напевно не будуть цього робити зараз. Для такого прогнозу є декілька аргументів. Головні з яких – наявність в групі відверто слабких італійців і австрійців з їхніми кадровими проблемами.

Аргументи проти – погіршення результатів команди в останні роки (на минулому чемпіонаті вдалося лише обійти команду Кореї, хоча раніше команда і чвертьфінали виходила) і відсутність зіркових хокеїстів. Так, багато збірників грає в чемпіонатах Швеції і Фінляндії, але лакмусовим папірцем завжди була НХЛ, звідки приїхав лише один норвежець. Малувато. Особливо на фоні головних конкурентів – Швейцарії і навіть Латвії з Австрією.

Потенційний козир команди – Матс Зукарелло, який щойно завершив сезон з «Даллас Старз» (прекрасні 4+7 в 13 матчах плей-офф) і теоретично може зазирнути на чемпіонат світу. Приїде – буде боротьба за чвертьфінал. Не приїде – головним для Норвегії стане матч з Італією.