Чемпіонат світу U-20. Суперники України

Чемпіонат світу серед молоді стартує. Вже за кілька годин в польському містечку Бельско-Бяла молодіжна збірна України зіграє проти однолітків з США. Схоже, це буде найважчий матч для нашої команди.

США

Перший суперник української команди – найсильніший. Але на руку українцям може зіграти дивний підхід тренерського штабу до комплектування збірної. Питань до них нема хіба що по наявності головної зірки команди.

Тімоті Веа

Син легендарного ліберійського форварда Джорджа Веа. Народився в Нью-Йорку, де розпочинав в академії місцевого «Н-Й Ред Буллз», а згодом перейшов, де його батько розпочав потужну кар’єру – «ПСЖ». Зрештою минулого року Веа-молодший добрався до першої команди чемпіону Франції, але зіграв лише двічі: 8 хвилин в першому турі (навіть забив гол у ворота «Кану») і цілий тайм в другому турі. Але під Мбаппе, Неймаром і Кавані юному форварду було нереально пробитися. Тому взимку футболіст пішов в короткострокову оренду в шотландський «Селтік». Там за 4 місяці форвард зіграв в 11 поєдинках, забив тричі і повернувся в Париж.

Другий ешелон збірної: гравці, що мають стабільну ігрову практику в МЛС – елітному американському дивізіоні. Це насамперед центральний півзахисник «Ді Сі Юнайтед» Кріс Даркін та його колеги за амплуа Пакстон Помикал і Едвін Серільо з ФК «Даллас».

А от кого не буде. Тайлер Адамс. Ще один вихованець академію «Нью-Йорк Ред Булз». Цей 20-річний опорник з 2017 року виступає за головну збірну США і в Польщу не їде. В сезоні за німецький «Лейпціг» в Бундеслізі він провів 10 матчів і став бронзовим призером.

Також відчутна німецька втрата збірної – центрфорвард Джош Сарджент. В його активі 10 поєдинків і два забитих голи в Бундеслізі за «Вердер», а в молодіжній команді в регіональній лізі – 12 матчів і 7 голів. Рік тому він дебютував за першу збірну США і вже встиг провести 6 матчів, забивши два голи.

Крім того американці можуть пошкодувати через відсутність вінгера Джонатана Еймона, який провів хороший сезон в чемпіонаті Данії – 18 матчів та 2 голи за «Нордсьєлланд».

В складі збірної – представники топових клубів Європи: воротарі «Бенфіки» Карлос дос Сантос, та «Кельну» Бреді Скотт, центрбек «Баварії» Кріс Річардс, флангові захисники «Аяксу» Сержіньо Дест та «Ганновера» Кріс Глостер, хавбеки «ПСВ» та «Фрайбурга» Річард Ледезма і Алекс Мендес, форварди «Барселони», «Вольфсбурга» та «Ганновера» Конрад де ла Фуенте, Улі Льянес та Себастьян Сото. Але проблема в тому що всі вони вступають за молодіжні команди в своїх клубах – тобто поки що варяться у власному соку.

Шлях на чемпіонат: Збірна США приїхала в Польщу в статусі чемпіонів молодіжного КОНКАКАФ – турніру, що проводить однойменна футбольна конфедерація Північної та Центральної Америк, а також трьох країн Підвенної Америки (Суринам, Гайана, Французька Гвіана).

В листопаді 2018 року американці в груповому етапі виграли всі 5 матчів з загальним рахунком 39:2 у команд рівня Пуерто-Рико чи Віргінських островів. Найскромнішою була перемога над Тринідадом – 6:1.

В півфінальній групі американці з сухим рахунком здолали Гондурас та Коста-Рику, а у фіналі завдяки дублю Алекса Мендеса розібралися з Мексикою (2:0).

Нігерія

Африканці представлені переважно гравцями з національного чемпіонату – їх більше половини. Але біда в тому, що «європейці» не надто посилюють команду, оскільки мають обмаль ігрової практики. Захисник Іго Огбу з норвезького «Русенборгу» та форвард Окечукву Оффіа з шведського «Сіріуса» не мають жодного матчу в сезоні за свої клуби, а ще один форвард Акор Адамс, що захищає кольори «Согндаля» епізодично з’являється на полі навіть в другій норвезькій лізі. Навіть в четвертому італійському дивізіоні не грає основний голкіпер збірної Нігерії Джонатан Дзаккала («Трієстіна»). Схожа історія у «британців» Натана Офобора і Чінонсо Емеки і форварда Мухамед Тіджані, який з тим же «успіхом» виступає за чеський «Банік».

Виняток – Том Деле-Баширу з «Манчестер Сіті» який грає регулярно в молодіжній АПЛ.

Головна новина – відсутність в збірній вінгера «Вільяреала» Самуеля Чуквуезе. В Прімері він зіграв 26 матчів, тричі забив, в Лізі Європи провів 9 ігор і відзначився одним голом.

За його відсутності лідером команди має стати півзахисник «Перуджи» Кінгслі Майкл. Він, як і Чуквуезе – чемпіонт світу 2015 року серед 17-річних (тоді Нігерія перемогла командою 1998 року народження, в якій знайшлося місце і кільком молодшим гравцям). В Серії В Майкл провів хороший сезон за «Перуджу» (25, 1+3) і влітку повернеться до «Болоньї», якій і належить.

Шлях на чемпіонат: Кубок африканських націй для молодіжних збірних відбувся відносно недавно – в першій половині лютого 2019 року. До фінальної частини нігерійці вийшли не без проблем – ледве здолали на першому етапі команду Гвінеї-Бісау (2:2 і 1:0). А от у вирішальній грі кваліфікації питань щодо переможця не виникало: 1:1 і 5:0 в двох матчах проти Мавританії.

В фінальній частині змагань Нігерія легко вийшла з групи – не пропускали в жодному з трьох матчів і, набравши 7 очок з 9 можливих, посіла перше місце. Вихід в півфінал вже гарантував «орлам» путівку на чемпіонат світу. Але це була остання приємна новина для команди – в плей-офф було дві нічиї з поразками в серіях пенальті. В півфіналі – від майбутніх чемпіонів з Малі, а в матчі за бронзові нагороди – від Південної Африки.

Катар

Все, що можна сказати про кадровий потенціал цієї збірної – стосується трьох футболістів, які поїхали взимку набиратися досвіду в чемпіонат Бельгії – клуб «Еупен». Воротар Салах Закарія, захисник Хомам Ахмед та хавбек Абдолла Саєї потренувалися півроку разом з юніорською командою – і на цьому все. Але для команди, де решта гравців виступають на батьківщині – це вже грандіозний успіх.

Тренує команду португальський спеціаліст Бруну Пінейро. В Катарі він з 2015 року і добре знає всіх гравців. Спочатку очолював місцеву молодіжну академію (з неї в Бельгію на стажування і поїхали вищезгадані футболісти), потім працював зі збірною 19-річних, а тепер дістався до молодіжки.

Шлях на чемпіонат: Збірна Катару – півфіналісти молодіжного чемпіонату Азії. В жовтні минулого року катарці Ледве вийшли з групи, де запам’яталися феєричною перемогою з рахунком 6:5 над Індонезією. Власне така кількість забитих голів і дозволила обом командам пройти далі – у ОАЕ було стільки ж очок і така ж різниця забитих та пропущених, тому все вирішила загальна кількість влучних ударів. Якби такий рахунок команди зафіксували в третьому турі – то виглядало б відвертим договірняком. Але це була друга гра для обох команд – тож і звинувачень вдалося уникнути.

В чвертьфіналі Катар видав ще один хокейний трилер проти Таїланду: 3:3 в основний час і чотири забитих голи в додатковий – 7:3 і путівка в півфінал, де команда програла корейцям з рахунком 1:3. Завдяки таким результативним поєдинкам і золоту і срібну бутсу здобули гравці збірної Катару: форвард Абдулрашид Умару та вінгер Хашим Алі. На їхньому рахунку 7 та 5 голів відповідно. Обидва нині в складі готується до матчів на чемпіонаті світу.