З веслами – за нагородами. Збірна України готується до чемпіонату світу з веслування

Дві маленькі різниці

Каное і байдарка – з виду дуже схожі човни. Власне, що можна очікувати від плавзасобів, яким по кілька тисячоліть? Ключова різниця – в конструкції весла і, як наслідок, в положенні спортсмена.

Відразу зазначимо: каноїстом бути складніше, ніж байдарочником. У першого – одне весло з однією лопаттю. Тому доводиться постійно міняти «фланги» – загрібати почергово то з лівого, то з правого борту. Це вимагає більш мобільної стійки – на одному коліні.

Спортсмени, які спеціалізуються на байдарках, веслують сидячи, оскільки їхнє весло – з двома лопатями.

На відміну від академічного веслування (до 8 членів команди + рульовий) та модного нині драгонботу (20 людей + барабанщик, що задає ритм) веслування на байдарках та каное – більш індивідуальний вид спорту. Адже з 12 олімпійських дисциплін – половина одиночок. Ще 4 двійки і 2 четвірки (лише байдарки).

Історія і математика

Офіційні міжнародні змагання почали проводитися з 1938 року, коли в Швеції відбувся перший чемпіонат світу з веслування на байдарках та каное. Цікаво, що на Олімпійських іграх цей вид спорту дебютував навіть на 14 років раніше. Щоправда, як показовий.

Чемпіонати світу відбуваються щороку. Цього разу в Португалії веслувальники розіграють 30 комплектів нагород: 18 серед чоловіків та 12 серед жінок.

Спільними для обох статей будуть наступні старти:

• байдарки-одиночки (200, 500, 1000, 5000 метрів)

• байдарки-двійки (200, 500, 1000 метрів)

• байдарки-четвірки (500 метрів)

• каное-одиночки (200, 5000 метрів)

• каное-двійки (200, 500 метрів)

Крім того, чоловіки будуть змагатися в байдарках-четвірках на дистанції 1000 метрів, в каное-четвірках на 500 і 1000 метрів, каное-двійках на 1000 метрів та каное-одиночках на 1000 і 5000 метрів.

Позначаються кожні запливи літерами К (kayak – байдарка) чи C (canoe – каное), цифрою (кількість спортсменів в човні) та 3-4-значнимм числом (дистанція).

Якщо побачили під час трансляції на телеекрані напис K-4, 500 – це байдарки-четвірки визначають, хто швидший у півкілометровій гонці.

Українські здобутки

За всю історію чемпіонатів світу збірна України завоювала ледь не півсотні нагород: 8 золотих, 11 срібних та 27 бронзових.

Почали вже в 1993 році, коли привезли з Данії два бронзові комплекти. І досі (а це 19 турнірів) лише півтора рази залишалися без нагород. В 2013 не було жодної медалі (хоча українець Валентин Дем’яненко під прапором Азербайджану) став чемпіоном світу. А в 2002 році Дмитро Саблін виграв медаль, проте втратив її після позитивного тесту на допінг.

Більше всього нагород зібрав Михайло Слівінський – 8 штук. Але є одна деталь: всі вони бронзові. Під іншими прапорами він був більш успішним: 3 золота в радянські часи та стільки ж титулів чемпіона світу під час виступів за збірну Польщі (2001-2005).

Єдиний двічі чемпіон світу від України – Юрій Чебан. Крім того, в його активі два титули Олімпійського чемпіона в 2012 та 2016 роках на найкоротшій дистанції в 200 метрів.

Серед жінок найтитулованішою спортсменкою є Інна Осипенко-Радомська. Під українським прапором вона ставала чемпіонкою світу та олімпійською чемпіонкою. Останні 4 Олімпіади

Азербайджанський слід

Вже згадуваний Валентин Дем’яненко змінив громадянство в статусі чемпіона світу. Переманювали його для олімпійських нагород, але цього так і не сталося. Натомість уродженець Черкас ще тричі ставав чемпіоном світу.

В різні часи під прапор Азербайджану ставали Інна Осипенко-Радомська, Максим Прокопенко та Сергій Безуглий. Для кавказької країни ця четвірка в сумі виборола 11 різних комплектів нагород чемпіонатів світу та Олімпіад.

Наші шанси в Португалії

Традиційно абсолютна більшість українських нагород на найпрестижніших турнірах з веслування здобуті каноїстами на коротких дистанціях (200 та 500 метрів). Обидві наші олімпійські медалі дворічної давнини – саме з цієї категорії.

Цього разу в українських вболівальників також найбільші сподівання на спринтерів-каноїстів.

Діючий олімпійський чемпіон Юрій Чебан вже завершив кар’єру і став головним тренером збірної, але в строю бронзові призери бразильської Олімпіади Дмитро Янчук і Тарас Міщук (C-2, 500). Серед фаворитів в своїх дисциплінах також:

• Олег Кухарик (бронзовий призер чемпіонату світу-2017, чемпіон світу серед молоді-2018) – К1, 500

• Павло Алтухов (двічі бронзовий призер чемпіонату Європи-2015, бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу-2018) – С-1, 500

• четвірка в складі Дмитра Даниленка, Дмитра Костишена, Олега Кухарика, Дениса Лахманова (бронзові призери молодіжного чемпіонату світу-2018) – К-4, 500

• Людмила Бабак (найсильніша «марафонщиця» – чемпіонка світу і переможець Кубку світу) – С-1, 5000

• Виталій Вергелес та Денис Камерилов (бронзові призери чемпіонату світу-2017) – С-2, 200.

Вболіваймо за своїх!