Шість разів, коли відміняли Олімпіаду
Літні Олімпійські ігри в Токіо не відбудуться в липні-серпні 2020 року. Це вже офіційно. І ще офіційно відомо про нову дату. Напередодні Міжнародний олімпійський комітет та організатори ОІ узгодили час нового старту – 23 липня 2021 року.
Спроба врятувати
Організатори Олімпіади трималися найдовше – основні спортивні турніри весни-літа поточного року були скасовані чи відмінені набагато раніше. В Японії сподівалися, що проблему вдасться подолати, але змушені були визнати – через коронавірус і запроваджений карантин вчасно підготуватися не вийде. До того ж, раніше Канада і Австралія оголосили про те, що не відправлять спортсменів. Ймовірно, що подібні заяви були вже готові й у інших країн.
Прямі фінансові втрати складуть 5,8 мільярдів доларів. А ще не менше 3 мільярдів не надійде від спонсорів. Щоб якось зберегти позитив і спадковість Олімпіад, було ухвалено кілька рішень. По-перше, усі здобуті атлетами ліцензії на ОІ-2020 будуть дійсні і в 2021 році. По-друге, назва змагань не зміниться – Токіо-2020. Але все це не відміняє того, що Літні олімпійські Ігри за планом не відбулися. І це вже 6-й випадок в історії олімпійського руху.
1916. Берлін
Перші п’ять Олімпіад встигли прийняти найпотужніші країни світу – Велика Британія, Франція, США (плюс Греція, як батьківщина, та Швеція). Наступним місцем проведення змагань мав стати Берлін. Для Німецької імперії це було питання престижу і вони вибороли це право, подавши заявку кращу, ніж Олександрія, Амстердам, Брюссель, Будапешт і Клівленд. Але не судилося.
Німці навіть встигли збудувати стадіон на 16 тисяч місць у Берліні. Згодом навколо нього виріс цілий спортивний комплекс «Олімпіапарк». Але у 1914 році розпочалася Перша світова війна, після якої імперії вже не існувало. Цікаво, що вже під час війни, сподіваючись, що вона швидко завершиться, і організатори, і спортсмени продовжували підготовку.
Олімпіада, яка не відбулася мала би стати історичною, адже вперше пропонувалося виділити окремий тиждень у графіку змагань для зимових видів – хокею, ковзанярського спорту, фігурного катання та лижного двоборства. Реалізували цю ідею лише у 1924 році.
1940. Токіо – Гельсінкі
Втрачений шанс німці повернули собі лише у 1936 році, коли Олімпіада все ж відбулася у Берліні під прискіпливою увагою Адольфа Гітлера. Іронія долі в тому що після цього спортивні змагання такого рівня не проводилися аж 12 років – до 1948-го.
У 1932 році серед чотирьох претендентів (Рим, Барселона, Гельсінкі, Токіо) МОК обрав місцем проведення Літніх Олімпійських ігор столицю Японії. Це мало стати кроком до реінтеграції Японії у міжнародну спільноту, адже раніше країну вигнали з Ліги націй через окупацію Маньчжурії. Як не дивно, військовий конфлікт між Японією та Китаєм і відібрав перші Ігри у Азії. Коли у 1937 році спалахнула друга японсько-китайська війна, уряд довго тримався, проте змушений був відмовитися від змагань до часу, «коли запанує мир». Хто ж тоді знав, про Другу світову, Пер-Гарбор та бомбардування Хіросіми та Нагасакі…
Надолужило своє Токіо лише в 1964 році і могло повторити у 2020-му. А от спортсмени-парапланеристи такого шансу не отримали. В 1940 році цей вид спорту мав дебютувати на Іграх, а після війни так і не доріс до такого статусу.
МОК аврально переніс Олімпіаду до Гельсінкі, але Друга світова (конкретно – вторгнення радянських військ до Фінляндії у листопаді 1939-го) поставила хрест на змаганнях. Після війни – 1952-му столиця Фінляндії свої Ігри отримала
1940. Саппоро та інші
Тоді Літні і Зимові Ігри співпадали у роках – тож до кінця 1940 року Японія мала провести відразу дві ключові спортивні події, але з тих самих причин, що й влітку, відмовилася від зимової Олімпіади. Спочатку планувалося провести змагання у швейцарському Санкт-Мориці, а потім – у німецькому Гарміш-Партенкірхені (обидва містечка вже мали такий досвід у 1928 та 1936 роках відповідно). Але й тут втрутилася війна – Гітлер та Сталін вже поділили на той час Польщу.
Саппоро провело Зимові Олімпійські ігри у в 1972 році, Санкт-Моріц – в 1948-му. А от Німеччина відтоді й досі не була господаркою «білих» Олімпіад.
1944. Лондон і Кортіна-д’Ампеццо
Ще до початку Другої світової війни – у червні 1939 року МОК визначив майбутніх господарів Олімпіад на 1944 рік. Столиця Великої Британії обійшла в конкурсі Рим, Детройт, Лозанну, Афіни, Будапешт, Гельсінкі та Монреаль, а у італійців і з конкурентів були той самий Монреаль і Осло.
Звісно, що змагання не відбулися, але міста-господарі своє отримали пізніше. Лондон без конкурсу прийняв Літню Олімпіаду-1948, а Кортіна-д’Ампеццо розгромно перемогла конкурентів у 1956-му. Члени МОК віддали італійській заявці 31 голос, тоді як три інші претенденти з Канади та США зібрали разом втричі менше симпатій.