Останній суперник України на Євро: Грузія чи Македонія?

Цього четверга, 12 листопада, відбудуться чотири ключові поєдинки останнього раунду кваліфікації до Євро-2020. Вісім збірних змагаються за 4 путівки, і кожна гра буде на вагу золота.

Збірна України вже давно у фінальній частині чемпіонату Європи і тепер чекає, поки визначиться останній суперник. У будь-якому випадку ця команда буде аутсайдером на старті, адже нам дістанеться переможець шляху D, який зібрав найслабші збірні з тих, хто може претендувати на путівку.

Система кваліфікації

Після того, як за звичайною схемою на чемпіонат Європи відібралися 20 збірних (перші та другі місця з 10 кваліфікаційних груп), почалася стадія плей-офф. Точніше, за наслідками виступів у відборі і попередній Лізі націй визначилися збірні, що потраплять до плей-офф – 16 команд, розбиті на 4 групи: від найсильніших до найслабших. Кожна з четвірок має право делегувати на Євро лише одну команду.

Півфінали відбулися 8 жовтня і принесли збірній Україні позитивні новини. Програш збірної Румунії команді Ісландії у півфіналі свого шляху означав відразу дві приємні речі. По-перше, румуни не могли стати нашими суперниками по групі на Євро. А оскільки матч має відбутися у Бухаресті, це означає – уникнення ситуації, за якої довелося би грати не на нейтральному полі, а у гостях.

А по-друге, виліт Румунії означав, що переможець цього квартету (найсильнішого з чотирьох) взагалі потрапить не до української групи. А Україні, Нідерландам та Австрії дістанеться суперник від найслабшого – четвертого шляху. Тут конкуренти значно менш потужні, ніж навіть не румуни, що переживають зараз скрутні часи.

Півфінали були напруженими

Отже, кожен квартет розігрує одну путівки за простою схемою: два півфінали та фінал. Протистояння складаються з одного поєдинку. Господарів визначили шляхом жеребкування.

Оскільки ціна кожної помилки надзвичайно висока, то не дивно, що з 8 півфіналів рівно половина завершилася унічию (в одному випадку переможець визначився у додатковий час, а ще три рази довелося проводити серію пенальті). У решті чотирьох матчів тричі переможець добився перемоги з мінімальною різницею в 1 м’яч. І лише Угорщина упевнено перемогла Болгарію з рахунком 3:1.

Таким чином, вирішальні двобої будуть виглядати наступним чином:

Угорщина – Ісландія (переможець потрапляє до групи F, де зіграють ще Португалія, Франція та Німеччина).

Північна Ірландія – Словаччина (переможець потрапляє до групи Е, де зіграють також Іспанія, Польща та Швеція).

Сербія – Шотландія (переможець потрапляє до групи С, де вже на нього чекає Англія, Хорватія і Чехія).

Грузія – Північна Македонія (переможець потрапляє до групи С – Нідерланди, Австрія, Україна).

Хто ж буде більш зручним суперником для України. Спробуємо оцінити обидві команди з останньої пари.

Грузія. Шлях до фіналу

Збірна Грузії – зовсім не такий прохідний суперник, як може здатися на перший погляд. Кваліфікацію до Євро-2020 команда провела не надто вдало, посівши лише 4-е місце у групі з 5 командами. Причому нижче опинилися лише аматори з Гібралтара, у яких грузини виграли двічі. Але головне не це, а те, як саме грала команда під орудою словацького спеціаліста Володимира Вайса.

За великим рахунком, Грузія провалила лише одну гру – поступилася з рахунком 1:5 в гостях команді Данії. Майже годину грузини утримували вдома нульову нічию проти головного фаворита – Швейцарії, але врешті пропустили двічі. А от у інших матчах кожному супернику довелося добряче помучитися, щоб набрати очки. І не усім вдалося перемогти.

Зокрема, збірна Ірландії вдома виграла з мінімальним рахунком 1:0, а у Тбілісі втратила два очки – 0:0. Також нульовою нічиєю завершився матч Грузія – Данія, а швейцарці вдома лише під завісу гри зуміли забити переможний гол – 1:0. А місяць тому у півфіналі плей-офф Грузія перемогла Білорусь з тим самим рахунком 1:0. Таким чином, у 5 домашніх матчах кваліфікації кавказці пропустили лише два голи і лише від Швейцарії.

Північна Македонія. Шлях до фіналу

Македонці виступили у відборі успішніше. Хоча би тому, що фінішували на 3-му рядку у групі, де було 6 учасників і не було явного аутсайдера (Латвія хоча й програла 9 з 10 матчів, але перемогла Австрію і явно є сильнішою за Гібралтар).

Північна Македонія вдома видала надто передбачені результати: програла тим, хто вважався фаворитом (0:1 від Польщі та 1:4 від Австрії) і перемогла рівних собі (2:1 проти Словенії, 1:0 з Ізраїлем та 3:1 з Латвією).

На виїзді – знову дві прогнозовані поразки від Польщі (0:2) та Австрії (1:2) і дві нічиї 1:1 в поєдинках проти Словенії та Ізраїля. Перемога над Латвією 2:0 стала бонусом. Тобто, македонці чітко виконали завдання-мінімум у тих матчах, де мали шанс на успіх, набравши по 4 чи 6 очок з 6 можливих у протистояннях з конкурентами.

Півфінал плей-офф пройшов у тому ж ключі: 2:1 у грі проти Косово, за яке грало чимало футболістів з рейтингових європейських чемпіонатів. Схоже, тренер македонців Ігор Ангеловскі навчив своїх підопічних витискати максимум там, де потрібен результат.

Хто грає за Грузію

Протягом кваліфікації до Євро у 2019 році Володимир Вайс грав за схемою 4-2-3-1.

Основний голкіпер збірної Грузії – Гіоргі Лорія з кіпрського «Анортосіса». Він провів усі 9 матчів (включно з плей-офф проти Білорусі) від початку до фінального свистка. Гіоргі Макарідзе, хоча й має солідніший міжнародний досвід (грав у чемпіонатах Франції та Португалії, а нині захищає кольори Альмерії у другому іспанському дивізіоні), програє конкуренцію у збірній.

Основний правий захисник – Отар Какабадзе з іспанського «Тенеріфе». У нього також 9 матчів у кваліфікації – всі у стартовому складі. Ліворуч у обороні тренер протягом відбору використовував аж 4 гравців, включно з номінально центральними захисниками. Найчастіше тут з’являлися саме лівоногі центрбеки – Джиммі Табідзе з «Уфи» і Давіт Хочолава з донецького «Шахтаря».

У центрі захисту основну пару протягом кваліфікації складали Гурам Кашия (8 матчів), який захищає кольори американського «Сан-Хосе» у МЛС та Гія Грігалава (6 матчів) з тульського «Арсенала». Підмінити їх за необхідності може той самий Хочолава або Соломон Квірквелія з волгоградського «Ротора». А ще є Лаша Двалі, який грає під керівництвом Сергія Реброва в угорському «Ференцвароші». Усі оборонці в першу чергу зосереджені на своїх безпосередніх функціях і в атаку якщо й ходять, то не надто продуктивно: лише 1 гольовий пас від Какабадзе за всі 9 матчів на всіх оборонців разом.

В центрі поля найчастіше діє дует добре знайомих українським вболівальника виконавців: Джаба Канкава («Тобол», Казахстан), який в УПЛ провів 150 матчів за «Дніпро», «Кривбас» та «Арсенал» і Валеріане Гвілія («Легія», Польща) – вихованець запорізького футболу, який навіть встиг пограти за молодіжну збірну України, але на дорослому рівні обрав збірну Грузії. У них – 8 та 7 матчів у кваліфікації відповідно.

На початку відбору третім центральним хавбеком найчастіше був Ніка Квеквескері (ще один представник казахського «Тоболу»), але в другій половині кваліфікації його вис тінив з основного складу Отар Кітеішвілі з австрійського «Штурма».

Ще одна альтернатива – один з найбільш талановитих грузинських гравців останнього 10-річчя – Жано Ананідзе. Ще неповнолітнім він розривав оборону суперників московського «Спартака» і вважався майбутньої зіркою. Але травми не дозволили йому повність реалізувати потенціал. Тож станом на тепер він – запасний збірної і безробітний. У вересня угоду з футболістом розірвав «Ротор».

Крім того, у збірної є варіанти з футболістами данського «Есб’єрга» (Лаша Парунашвілі), кіпрського «Анортосіса» (Торніке Окріашвілі, який забив Білорусі переможний гол) чи іспанського «Ов’єдо» (Гіоргі Абуржанія) і з 18-річним талантом бельгійського «Гента» Гіоргі Чакветадзе.

Лівий фланги атаки – зона відповідальності Валерія Казаїшвілі, що грає за «Сан-Хосе». У нього чимало конкурентів за місце в основі (Хвіча Кварацхелія з казанського «Рубіна», Гіоргі Меребашвілі з польської «Вісли», Гіоргі Хараішвілі зі шведського «Гетеборга»), але саме вінгер американської команди – єдиний, хто 7 разів виходив на поле у відборі. У решти – по 2 матчі максимум, і то – виходи на заміну.

Праворуч – інша ситуація. Тут ігровий час майже порівну ділять Леван Шенгелія з турецького «Коньяспора» та Гіоргі Папунашвілі з іспанської «Сарагоси». Або ж навіть хтось з протилежного флангу переходить. Наприклад, проти білорусів праворуч зіграв Кварацхелія.

Роль єдиного центрального форварда найчастіше у відборі тренери довіряли Гіоргі Квілітая («Анортосіс», Кіпр), який у 7 матчах забив лише 1 гол. Щоправда, ніхто не забивав і більше – усі 8 голів забили різні футболісти.

Заміна для форварда – Вато Арвеладзе з турецького «Фатіха», Елгуджа Лобжанідзе з казахського «Кайсара» та Ніка Хачарава з польського «Леха».

Хто грає за Північну Македонію

Македонці діють за різними схемами: нерідко використовують розстановку з трьома центральними оборонцями і двома фланговими латералями, що діють по всій довжині поля, майже завжди випускають двох форвардів та експериментують з амплуа гравців.

Голкіпер (усі 11 матчів без замін) – Столе Дімітрієвскі з іспанського «Райо Вальєкано».

Захист також фактично безальтернативний: по 9 матчів з 11 можливих у основному складі на поле виходили: лівий захисник англійського «Лідса» Езджан Аліоскі, правий оборонець португальського «Спортинга» Стефан Рістовскі, центрбеки Вісар Муслю з угорського «Фехервара» та Дарко Велковскі з хорватської «Рієки». Аліоскі чудово підключається в атаку і віддав у відборі 4 гольові передачі та забив гол.

Іноді їх доповнювали або підміняли Егзон Бейтулай з домашнього чемпіонату та Кіре Рістевскі з угорського «Уйпешта». Номінально вони – центральні оборонці, але часта зміна схеми гри у захисті змушувала і цю пару, і навіть гравців основи регулярно виходити на різних позиціях. На виході збірна має універсальних гравців, що дозволяє не залежати від кадрових втрат – кожен може замінити кожного.

Дуже схожа історія і у півзахисті. Основне тріо у центрі поля – Еніс Барді з іспанського «Леванте» (ним цікавився лондонський «Арсенал»), Бобан Ніколов з угорського «Фехервара» та Арджан Адемі з хорватського «Динамо». У перших двох – по 9 з 11 матчів у основі, а останній через травму зіграв лише 5 разів з перших хвилин. Заміняв його, як правило, Стефан Спіровскі з кіпрського АЄКа.

Македонія грає без яскраво виражених вінгерів Найчастіше всю бровку закривають флангові захисники. Але коли є така необхідність, то вибір номер один для тренера – Александр Трайковскі з іспанської «Мальорки» та Тіхомір Костадінов зі словацького «Ружомберока». Негусто, тож оптимальний варіант – з атакувальним півзахисником і парою форвардів.

Найкращий варіант для підтримки атаки з глибини – 18-річний Елджиф Ельмас, який грає за італійський «Наполі». Він – найдорожчий актив збірної (цінник – 18 млн євро) і найкращий її бомбардир у відборі на Євро (4 голи).

Попереду грає ще один «італієць» – Ілія Несторовскі з «Удінезе», який за три перші сезони у Італії забив 38 голів у складі «Палермо», але з переїздом на північ країни «здувся»: лише 3 точні удари за минулий сезон у Серії А та жодного влучного пострілу за збірну протягом відбору. Втім, його місце в основі національної команди не підлягає сумнівам.

Партнер Несторовскі в атаці – 37-річна легенда македонського футболу Горан Пандев. Свого часу він настріляв майже 100 голів у Серії А за «Лаціо», «Інтер», «Наполі» та «Дженоа». В останній команді Пандев досі грає і забиває – у першому ж турі нового чемпіонату Італії влучив у ворота «Кротоне». За збірну у кваліфікації він забив лише 1 раз і ще двічі асистував партнерам.

Альтернативі парі Несторовскі – Пандев у македонському футболі немає. На підхваті – мало кому відомі гравці з чемпіонатів Боснії, Кіпру, Албанії чи, в кращому випадку, другого французького дивізіону.

Як Грузія та Македонія грають у Лізі націй

У Лізі націй поточного розіграшу команди грають в одній групі дивізіону С (третій рівень) і вже зустрічалися 8 вересня 14 жовтня, тож добре знають одна одну. Спочатку у Тбілісі було зафіксовано нічию 1:1 (якщо так буде знову – доведеться грати додаткові 30 хвилин чи навіть пробивати пенальті), а потім у Скоп’є команди повторили цей рахунок. Схоже, вирішальний матч плей-офф буде вкрай напруженим, а його результат складно передбачити.

Крім того, збірна Північної Македонії перемогла Вірменію (2:1) та зіграла унічию з Естонією (3:3). А Грузія обіграла естонців (1:0) і поділила очки з сусідами-вірменами (2:2).