Ямайка. Земля, яку ми любимо
![jamaican-olympics-sport](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/jamaican-olympics-sport.jpg)
На Олімпійських іграх за всю історію збірна Ямайки здобула 77 медалей – 22 золотих, 35 срібних та 20 бронзових. 76 з цих нагород – результат легкоатлетів і 74 з них – в бігових дисциплінах. Як правило – на спринтерських дистанціях. Тож під час формування ТОП-10 найкращих спортсменів Ямайки за всю історію великою була спокуса включити в список лише бігунів. Але так було би нецікаво. Тож сьогодні, на честь Дня незалежності Ямайки – десятка не найуспішніших, але найяскравіших атлетів з острова Боба Марлі.
Усейн Болт
![bolt0](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/bolt0.jpg)
Людина з прізвиськом «блискавка». Дев’ять разів виходив на старт забігів Олімпійських ігор Усейн Болт – в Пекіні, Лондоні та Ріо-де-Жанейро. І дев’ять разів перемагав на дистанціях 100, 200 метрів та в естафетах. Щоправда, золотих медалей Олімпіад у нього лише 8. В 2016 році стало відомо, що у одного з партнерів Болта по естафеті-2008 в пробі був знайдений допінг, тож четвірку дискваліфікували.
Здобутки Усейна Болта важко навіть усвідомити: 8 золотих медалей на Олімпійських іграх, 10 перемог на чемпіонатах світу, п’ять особистих світових рекордів (3 на 100-метрівці та 2 на 200-метрівці). Рекорди були встановлені 10 років тому і досі не побиті: 9.58 секунд на 100 метрах і 19.19 секунд на 200 метрах.
Найчастіше Болт перемагав опонентів з величезним відривом. Яскравий приклад – перше олімпійське золото на 100-метрівці, коли спринтер на останніх 20 секундах розставив руки в сторони, вдарив себе кулаком в груди і спокійно перетнув фінішну лінію першим. Пізніше спеціалісти порахували – якби Усейн Болт не скинув оберти, то показав би космічний результат – 9.55. А ще він часто любить озиратися на конкурентів, втрачаючи дорогоцінні соті долі секунди.
Після завершення кар’єри Усейн Болт спробував втілити свою дитячу мрію – стати професійним футболістом. Але поки не судилося. Минулого року він провів пів року в «Мамелоді Сандаунз» (чемпіонат Південно-Африканської республіки), влітку спробував себе в тренувальному таборі норвезького «Стремгодсет», а восени займався з австралійським «Сентрал Кост Марінерс», але клуб та спортсмен не дійшли згоди щодо умов оплати праці.
Асафа Павелл
![asafa-powel](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/asafa-powel.jpg)
Бігун номер 1 в «доболтівський період». Саме у нього Усейн відібрав світовий рекорд. В 2005 році Асафа Павелл встановив найвище на той час досягнення на 100-метрівці – 9.768 секунд. Протягом двох років він тричі підвищував планку і довів її до 9.735.
З медалями ж спринтеру катастрофічно не щастило. На чемпіонаті світу-2003 він вважався головним фаворитом, показав найкращий час в попередніх забігах, але у фіналі вибув зі змагань через фальстарт. Тоді ж в естафеті Ямайка всіма букмекерами називалася без однієї хвилини чемпіоном, але спортсмени втратили при передачі паличку – Павелл, який мав бігти останній етап, так і не дочекався своєї черги. Нерідко заважали бігуну інші суб’єктивні фактори. І лише в 2008 році Павелл нарешті став олімпійським чемпіоном, а в 2009 – чемпіоном світу. В 2015 – друге золото на ЧС, а в 2016 – друге золото на ОІ. Щоправда, всі вони здобуті в естафетах, коли першу скрипку в команді грав вже Болт.
Мерлін Отті
![otti](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/otti.jpg)
До 2017 року рекордсменкою з кількості здобутих на чемпіонатах світу медалей (14 штук, з яких 3 – золоті) була Мерлін Отті або, як її найчастіше називали «королева бігової доріжки». Нині вона друга, але як і раніше є лідером в рейтингу мультимедалісток-легкоатлеток Олімпіад. У Отті – 9 нагород. Щоправда – жодного олімпійського золота (3 срібла і шість бронз).
Її кар’єра унікальна для цього виду спорту, де після 35 років мало хто затримується. Спринтерка з Ямайки не лише бігала до 52 (!) років, але й брала участь в цьому віці у чемпіонаті Європи, змінивши раніше громадянство на словенське. Без особливого успіху, але сам факт відбору на змагання такого рівня вражає. Втім, навіть в 40 років Отті ставала срібною і бронзовою призеркою Олімпіади-2000 в Сіднеї.
Артур Вінт
![wint](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/wint.jpg)
Перший олімпійський чемпіон в історії країни. Сталася історична подія в Лондоні в 1948 році на 400-метровій дистанції. Там же Артур Вінт додав срібло на 800-метрівці. В 1952 році в Гельсінкі спортсмен повторив досягнення: срібло на 800 метрах та золото на 400. Правда – уже в складі естафетної четвірки.
Після того, як Вінт зав’язав з активним спортом, він зосередився на лікарській практиці і довгий час працював хірургом в Англії та на батьківщині. Допрацювався аж до крісла першого президента асоціації спортивної медицини Ямайки.
Вероніка Кемпбелл-Браун
![vcb](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/vcb.jpg)
За кількістю олімпійських нагород в історії жіночого спорту Ямайки Вероніка Кемпбелл-Браун поступається лише Мерлі Отті. Натомість вона випереджає попередницю за золотом. Тричі спринтерка піднімалася на найвищу сходинку п’єдесталу пошани: в 2004 році (200-метрівка та естафета 4х100) та в 2008 році (200-метрівка).
Також в її активі – три перемоги на чемпіонатах світу – всі в різних дисциплінах (2007 – 100 м; 2011 – 200 м; 2015 – естафета). Усього Кемпбелл-Браун п’ять разів (2004, 2007, 2008, 2010, 2011) визнавалася найкращою спортсменкою Ямайки.
Патрік Юінг
![ewing](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/ewing.jpg)
Баскетбольна збірна Ямайки жодного разу не пробивалася на чемпіонати світу чи Олімпіади. Натомість країна може пишатися дворазовим олімпійським чемпіоном – уродженцем Кінгстона Патріком Юінгом, який в 1984 та 1992 роках входив до складу американської дрім-тім. В 13 років він з родиною переїхав з острову до США і став найвідомішим баскетболістом Ямайки.
В 1985 році він став кращим новачком сезону НБА, виступаючи на «Нью-Йорк Нікс». Усього ж за 15 сезонів в Нью-Йорку Патрік Юінг 11 разів потрапляв до збірної усіх зірок Ліги. В 1999 році 213-сантиметровий центровий став 10-м гравцем в історії НБА, якому підкорилися показники в 22 тисячі очок і 10 тисяч підбирань. Юінг – член Зали баскетбольної слави та один з 50 найкращих баскетболістів Ліги за всю її історію.
Кріс Гейл
![chris_gayle1](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/chris_gayle1.jpg)
Спорт номер 2 після бігу на Ямайці – крикет. В чомусь цей вид схожий на бейсбол, проте надто багато відмінностей, щоб називати їх «родичами». Хіба що далекими. Якщо бейсбол шалено популярний в США, Японії та на Кубі, то крикет – національний вид в Індії, Пакистані, Австралії та Океанії, ПАР і Англії. Аби конкуренція в цьому виді була вищою, до міжнародних змагань допускається об’єднана команда Вест-Індії, складена зі спортсменів, що представляють країни Карибсього регіону: Барбадос, Тринідад і Тобаго, Гайана, Ямайка та інші.
Кріс Гейл – найбільше зірка цієї команди. Він встановив кілька рекордів світового рівня і своєю грою заслужив контракти з клубами найсильніших ліг світу – Індії, Пакистану, Бангладеш та Афганістану. На батьківщині в 2015 році крикетист заснував власну академію для того аюи хлопчики з бідних родин могли повторити його кар’єру.
Дадлі Стокс
![cq5dam_web_1200_675](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/cq5dam_web_1200_675.jpeg)
Наприкінці 80-х років минулого століття американці Фітч та Магоні під час відпустки на Ямайці побачили дивовижне видовище – змагання на мінікарах, які були невід’ємною частиною місцевого дозвілля. Саморобні «машинки» спускалися заасфальтованими серпантинами з гір, набираючи при цьому швидкість до 50 кілометрів на годину. Так і з’явилася ідея познайомити Ямайку з бобслеєм, який саме набирав популярність.
Втім, спортсмени, почувши про це крутили пальцем біля скроні і відмовлялися міняти возики на боб, а дорогу на льодовий жолоб. Переконати вдалося лише кількох відчайдухів з… Збройних сил Ямайки. Серед них був і капітан авіації Дадлі Стокс. В 1988 році він з трьома партнерами по команді влаштував для Ямайки дебют на Зимових Олімпіадах. Вийшло не надто вдало, але в одному з заїздів екіпаж фінішував на 22-й сходинці серед більш ніж 30 учасників. Потім збірна Ямайки ще кілька разів брала участь в Олімпіадах, але незмінним прізвищем у складі було прізвище Дадлі Стокса. В підсумку він домігся фантастичного для країни результату – 10-го місця відразу в двох заїздах на Іграх 1994 року. Загальний результат – 14-й рядок.
Давід Веллер
![dweller](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/dweller.jpg)
Єдина людина не з легкої атлетики, яка завоювала для Ямайки олімпійську медаль не могла опинитися поза цим списком. В 1980 році, поки більша частина цивілізованого світу ігнорувала Олімпіаду в Москві, Давід Веллер став бронзовим призером в заїзді на 1000 метрів (гіт з місця) на велотреці. Роком раніше за срібло на Панамериканських іграх він став найкращим спортсменом Ямайки, а у 1980 знову безальтернативно переміг.
Футбольна збірна-1998
![jamaica_ft](https://cikavoinfo.com/wp-content/uploads/2023/10/jamaica_ft.jpg)
На чемпіонаті світу у Франції збірна стала однією з ключових тем для обговорення. В Ямайку закохалися усі вболівальники, а їхні перемога над Японією стала національним святом на острові. І хоча розгром від Аргентини з рахунком 0:5 не викреслити з літопису – та футбольна команда була найсильнішої в історії острова. А перед стартом чемпіонату світу-1998 в країні відбулася безпрецедентна акція з призов під прапори Ямайки британських футболістів з ямайським корінням. Як наслідок – склад поповнився кількома досвідченими гравцям з досвідом виступів у Прем’Єр-лізі чи Чемпіоншипі.
Лідерами тієї збірної були Роббі Ірл з «Вімблдону» (перший гол Яма йки на турнірі у ворота Хорватії), Теодор Вітмор з «Галл Сіті» (переможний дубль у ворота Японії), Маркус Гейл з «Вімблдону», Рікардо Гарднер з «Болтону» (більше 10 сезонів в АПЛ, найкращий футболіст команди 2006 року), Фіцрой Сімпсон та Пол Холл з «Портсмуту», Іан Гудісон з «Галл Сіті», Деріл Павелл та Діон Бартон з «Дербі Каунті». Найтитулованіший гравець тієї команди – Френк Сінклейр з «Челсі», який в тому ж 1998 році став переможцем Кубку УЄФА та виграв Кубок Англійської ліги. Вся ця «банда» достойно програла майбутнім бронзовим призерам чемпіонату хорватам (1:3) та зірковим аргентинцям на чолі з Ортегою, Батістутою, Сімеоне, Вероном та Дзанетті (0:5). А в останньому матчі на груповому етапі з рахунком 2:1 здолала Японію.