Регбі. Кубок світу починається
Новини спорту 20.09.2019 Автор: Сергій Кириченко 203

Регбі. Кубок світу починається

rugby_main.jpg (67.93 Kb)

Сьогодні, 20 вересня, в Японії розпочинається Кубок світу з регбі (Rugby World Cup). В Україні цей вид спорту, не надто популярний (хоча у нас хороші традиції), але в світі рейтинги Кубку світу поступаються за кількістю глядачів лише Олімпійським іграм і чемпіонатам світу з футболу.

Другий за популярністю

1156868895.jpg (139.97 Kb)

Турнір вражає масштабністю. Триває він півтора місяці, відбувається раз на 4 роки, а вболівальників щоразу б’ють рекорди з активності. Нині орієнтир наступний: 2,5 мільйони глядачів на трибунах і 4 мільярди (!) – біля телевізійних екранів і комп'ютерних моніторів. Щоб не бути голослівними – ось офіційні дані. Кубок світу 2015 року в Англії відвідало 2 мільйони 477 тисяч 805 осіб. Це другий показник в історії спортивних подій. Більше серед командних міжнародних турнірів – тільки у футбольного чемпіонату світу-2018 – 3 мільйони. Регбі обігнало футбольні Євро-2016, Кубок КОНКАКАФ-2019 і жіночий ЧС-2019. Чотири роки тому організатори продали 98 % квитків на стадіони, а тег турніру #RWC2015 протягом Кубку розміщували двічі на секунду, рекорд становив 2900 твітів за секунду.

Південь проти півночі

gettyimages-3420668.jpg (453.13 Kb)

На Олімпіадах регбі було присутнє ще з 1900 року, в 1924 була остання спроба, але Кубки світу вирішили проводити лише в 1987 році. До того найкращі збірні світу грали більш ніж століття в престижних, але регіональних турнірах. Збірні Північної півкулі організували для себе в 1883 році Кубок чотирьох націй (Англія, Ірландія, Шотландія та Вельс). В 1910 приєдналася Франція і змагання отримали назву Кубок п’яти націй, а з 2000-го додалася Італія – і тепер Націй вже шість.

В Південній півкулі довгий час збірні обмежувалися неорганізованими поєдинками, але з 1996 року тут проводиться Кубок трьох націй (Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка). В 2012-му Аргентина змусила перейменувати змагання на Кубок чотирьох націй. Власне, між командами Півдня і Півночі на Кубках світу точиться неофіційна конкуренція. Поки що з величезним відривом виграють антиподи: Нова Зеландія перемагала 3 рази (в тому числі – два останні в 2011 та 2015 роках), Австралія і ПАР – по два рази. У північних збірних лише один тріумф – легендарна перемога Англії в 2003 році в додатковий час над австралійцями.

Минулий чемпіонат видався для Північної півкулі найневдалішим за історію. Якщо раніше англійці (золото, два срібла), французи (три срібла і бронза) чи валлійці (бронза) завжди добиралися до п’єдесталу пошани, то в 2015-му в півфіналах опинилися тільки південні збірні: Нова Зеландія – чемпіони, Австралія – віцечемпіони, ПАР – на третьому місці, Аргентина – на четвертому.

Структура

rwc2019_poolgroup_jpn11.jpg (50.4 Kb)

Нині вперше в історії Кубок світу з регбі проходить в Азії (до того були Європа, Океанія, Африка). В ньому беруть участь 20 збірних. Жодного дебютанта, а фаворити – традиційні. Ірландія, Нова Зеландія, Англія, ПАР, Вельс, Австралія, Шотландія, Франція, Аргентина, Грузія та Італія отримали автоматичні путівки, як найсильніші в світовому рейтингу. Японія – як господар змагань.

Інші вісім вакантних місць розіграли через кваліфікаційні змагання. В Африці перемогла Намібія, в Америці (не було поділу на Південну чи Північну) – США та Уругвай. В Океанії – Фіджі та Тонга. Ще за дві путівки боролися «перші непрохідні» від різних континентів. В підсумку Самоа обіграла Німеччину, а Канада обійшла в груповому міні-турнірі Гонконг і Кенію.

ukraine-croatia-rugby.jpg (143.99 Kb)

Найдивніша історія відбулася з європейським відбором. За одну-єдину путівку змагалася 312 збірна. Україна, як збірна з достатньо високим рейтингом, пропускала перші два раунди і стартувала відразу з третього (передостаннього). Але там наші хлопці програли всі 5 матчів – Португалії, Нідерландам, Швейцарії, Польщі та Молдові. В фінальній групі змагалося 5 збірних. Перемогла Румунія (пряма путівка на Кубок світу), а другою стала Іспанія (планувався додатковий матч з суперником з Океанії). Але тут втрутилася російська команда, яка фінішувала третьої. Збірна РФ добилася від міжнародної федерації дискваліфікації для двох лідерів через те, що ті не дотримувалися правил натуралізації. Саме росіяни отримали останнє місце на Кубку світу.

Схема фінальної частини нескладна: в 4 групах (в кожній по 5 команд) суперники зіграють один з одним по разу. По дві найкращі виходять в 1/8 фіналу – і далі грають за звичною системою плей-офф.

Неймовірні історії

handre_pollard_boks_arg_durban_2018_steve_haag_gallo.jpg (385.55 Kb)

Регбі – спорт справжніх чоловіків, які не бояться болю і грають максимально жорстко. Втім, красиві історії, які могли би ідеально перетворитися на сценарій успішних голівудських мелодрам, тут теж вистачає.

• В 1905 році матч між збірними Нової Зеландії та Англії (це була перша грі між командами) почався зі стартовим сигналом, який арбітр дав за допомогою срібного свистка. Це стало зворушливою традицією. Той самий свисток передається з покоління в покоління, ним судді дають старт кожному значимому турніру включно з Олімпіадами, Кубками націй і Кубками світу. В Японію його також привезли з Музею регбі Нової Зеландії.

springboks-kit.jpg (98.51 Kb)

• В 1995 році третій за ліком Кубок світу з регбі став не просто спортивною подією, але й мав величезний політичний символізм. Роком раніше в ПАР офіційно настав кінець расової дискримінації темношкірого населення. Збірна, яка через режим апартеїду тривалий час була виключена організаторами з різних спортивних змагань, не просто отримала путівку на Кубок світу з регбі, але й право провести його. І африканська збірна, складена з представників обох рас продемонструвала справжню силу єднання, вигравши домашній турнір на очах у президента країни Нельсона Мандели. Пізніше ця подія таки стала фільмом – у 2009 році на екрани вийшла драма «Нескорений».

haka.jpg (120.95 Kb)

• Слово «хака» знайоме навіть тим, хто ніколи не дивився поєдинки з регбі. Це знаменитий бойовий танець маорі, яким гравці збірної Нової Зеландії перед матчем заводять себе і намагаються залякати суперника – тупають ногами, б’ють себе по грудях і стегнах, вигукують різні автентичні заклики, зрозумілі лише місцевим. Схожі традиції є й у інших команд з Океанії – Самоа, Тонга, Фіджі. Цьому елементу приділяється не набагато менше уваги на тренуваннях ніж, власне, самій грі.

Популярні дописи
Нові статті