Олімпіада в Токіо. Кого не вистачатиме збірній України

Олімпійські ігри – вершина світового спорту і кожен атлет мріє якщо не піднятися на олімпійський п’єдестал, то хоча би взяти участь у цих змаганнях. На жаль, цього разу далеко не усі лідери збірної України отримали такий шанс.

Олімпіада в Токіо виявилася недоступною для кількох українських спортсменів, які мали шанс не просто виступити, але і поборотися за медалі. Кого не вистачатиме збірній України і з яких причин вони втратили свій шанс.

Марта Костюк (теніс)

Марта Костюк нині – 67-ма ракетка світу, тож вона отримала право змагатися у Токіо. 19-річна тенісистка потрапила до складу збірної України, але за тиждень до початку Олімпіади заявила про те, що вимушена пропустити головні змагання 4-річчя. Причина – травма плеча, яку не вдалося залікувати до початку турніру.

Крім індивідуальної першості Костюк мала виступати у парному розряді разом з Еліною Світоліною. Тепер у першої ракетки України (№6 у світовому рейтингу) буде інша напарниця – Даяна Ястремська.

Ганна Ільїна, Галина Авраменко (кульова стрільба)

Ільїна – 12-й номер світового рейтингу і дворазова бронзова призерка чемпіонату Європи у стрільбі з малокаліберної гвинтівки. Авраменко – 4-разова чемпіонка світу і 13-разова чемпіонка Європи (медалі іншого ґатунку – годі й рахувати) у стрільбі з пневматичної гвинтівки з трьох позицій.

Втім, обидві ці дисципліни, на жаль, не мають олімпійського статусу, тож титуловані спортсменки вимушені задовольнятися чемпіонатами світу та Європи.

Дмитро Чумак (важка атлетика)

Атлет із Херсонської області у 2018 році виграв срібну медаль чемпіонату світу, а у 2017, 2019 і 2021 роках тричі поспіль ставав найсильнішим у Європі. Родзинкою останнього турнірі стало те, що проходив він у Москві, а сам Дмитро Чумак після перемоги виклав у соцмережах фотоколаж з палаючою столицею країни-окупанта. Пояснив це тим, що так бажав привернути увагу до війни на Донбасі і окупації Росією Криму.

Але трохи більше місяця тому тимчасово відсторонили від усіх змагань через підозру у вживанні заборонених речовин. Приводом стала нібито відмова спортсмена здати допінг-пробу у позазмагальний період. Сам спортсмен спростував ці звинувачення і назвав антидопінгову програму International Testing Agency «найбільш корумпованою у світі». Вболівальники вбачають у цьому помсту російської сторони, яка має потужний вплив на світові спортивні організації, фінансуючи їх під вивіскою спонсорства. Справа не завершена, розслідування триває, вину Чумака не підтверджено, але тимчасове відсторонення не дозволяє йому виступити на Олімпіаді.

Анастасія Бачинська (спортивна гімнастика)

Переможниця Європейських ігор 2019 року, чемпіонка Європи 2020 року у командній першості, бронзова призерка чемпіонату Європи 2021 року у вправах на колоді (єдина нагорода збірної України на турнірі). На першому етапі Кубку світу 2021 року Анастасія Бачинська стала срібною призеркою у вправах на різновисоких брусах.

Але ліцензія на Олімпіаду була лише одна і тренери обрали Діану Варінську. Вона – краща на колоді (3-й номер світового рейтингу проти 7-го місця Бачинської) і на брусах (5-те місце у рейтингу проти 10-го). Натомість Бачинська має вищий рейтинг у вільних вправах (4 проти 12) і у опорному стрибку, де Варінська не потрапляє навіть до топ-30.

Олена Собчук, Христина Юдкіна, Інна Лосева (ходьба)

У жіночій спортивній ходьбі на 20 кілометрів склалася унікальна ситуація. У світовому рейтингу тріо лідерів збірної України виглядає наступним чином: Собчук (10-те місце), Юдкіна (11-те), Лосева (14-те). При цьому Собчук стала срібною призеркою нещодавнього чемпіонату України, а Лосева свого часу виборола першу олімпійську ліцензію для збірної.

Але на Олімпіаду до Токіо їдуть Людмила Оляновська (26-й номер світового рейтингу), Марія Сахарук (38-ме) і Ганна Шевчук (42-ге). Перша – чемпіонка України, а друга і треті – лідери у топ-листі федерації (критерії невідомі). І якщо Лосева через перенесення Олімпіади на рік вирішила зробити перерву для народження дитини і повернулася до збірної зовсім недавно, то відсутність Собчук – не надто зрозуміле рішення тренерів.

Олег Верняєв (спортивна гімнастика)

Гімнаст виграв золото Олімпіади 2016 року у вправах на брусах і срібло у командній першості, де був лідером. І у Токіо навіть після травми і тривалого лікування вважався одним з найбільш реальних претендентів на медалі.

У 2019 році Олег Верняєв вперше в кар’єрі став призером чемпіонату світу в абсолютній першості, вигравши бронзову медаль, але 2020-й став для нього роковим. У листопаді гімнаст здав позитивний тест на допінг і отримав максимально можливу дискваліфікацію на 4 роки. Спортсмен не спростовує звинувачення, але заявив про готовність оскаржувати вирок у спортивному арбітражі. Втім, якщо це і станеться – то рішення точно буде вже після Олімпіади, а значить – Ігри-2020 доведеться пропустити.

Наталія Кроль та Ольга Ляхова (біг на 800 метрів)

Ще під дівочим прізвищем Прищепа Наталія Кроль двічі поспіль вигравала чемпіонат Європи – у 2016 та 2018 роках. В її активі – кілька результатів менших ніж 2 хвилини. На найвищому рівні, де бал правлять представниці Африки та США, такі результати могли би стати перепусткою до фінального забігу, проте участь у Олімпіаді найкраща наша спортсменка на цій дистанції могла би взяти, якби не допінг-скандал.

У 2020 році Наталію Кроль на 20 місяців усунули від змагань через знайдений у її організмі заборонений сечогінний препарат, який може маскувати вживання допінгу. Легкоатлетка не сперечалася з дискваліфікацією, але зауважила: ліки з цим препаратом вживала не для того аби приховати допінг, а винятково для лікування, не зауваживши на наявність у складі ліків забороненого компоненту.

Ольга Ляхова також виступала на достатньо високому рівні і нині в рейтингу IAAF посідає у цій дисципліні 16-те місце. З такими стартовими позиціями можна було спробувати зачепитися за фінал, але спортсменка після переносу Олімпіади на рік вирішила не відкладати сімейне життя і присвятила себе тому, аби народити дитину. Пологи успішно пройшли у травні 2021 року. Зрозуміло, що мови про Олімпійські ігри бути не могло.

Семен Новиков (греко-римська боротьба)

Одна з найбільших несправедливостей цього кваліфікаційного циклу. Семен Новиков у 2018 і 2019 роках упевнено перемагав на молодіжних чемпіонатах світу (до 23 років), у 2020 році взяв золото на чемпіонаті Європи і бронзову медаль на Кубку світу. При цьому – відзначився перемогами над багатьма титулованими суперниками.

Причина його неучасті у Олімпіаді – не спортивна, а політично-організаційна. Справа у тому, що в цій же ваговій категорії в Україні є народний депутат від правлячої партії Жан Беленюк. Він став срібним призером Олімпійських ігор 2016 року, але після виборів став менше уваги приділяти спортивним виступам. Як наслідок – став лише бронзовим призером на недавньому чемпіонаті Європи 2021 року, пропустивши уперед представників Сербії та Білорусі. Втім, це не завадило федерації проігнорувати Новикова і віддати путівку на Олімпіаду Беленюку. А Новіков після цього переміг на міжнародному турнірі у Польщі, де брало участь чотири інші майбутні учасники Олімпіади.

Богдан Бондаренко (стрибки у висоту) і Андрій Говоров (плавання)

Тут більше ностальгії, ніж образи. У 31-річного Бондаренка за спиною золото чемпіонату світу 2013 року і олімпійська бронза 2016-го, але серія травм вибила його зі змагального і тренувального ритмів. Останній успіх спортсмена – золота медаль Європейських ігор у 2019 році і два виграні етапи Діамантової ліги у тому ж сезоні. Але після того проблеми зі здоров’ям так і не дозволили Богдану Бондаренку вийти на свій топовий рівень, де колись були стрибки вище 240 сантиметрів.

Андрій Говоров теж не виконав необхідний норматив на спринтерській дистанції у 50 метрів вільним стилем і поступився місцем у основному складі молодшим партнерам по збірній. А от 50-метрівка батерфляєм, де 29-річному спортсмену і досі немає рівних (Говоров – рекордсмен світу) – не включена до змагань Олімпіади. Там спортсмени змагатимуться лише на 100-метрівці, де Говоров демонструє значно гірші результати.

Анастасія Лисенко (важка атлетика)

Ще одна учасниця недавнього чемпіонату Європи у Москві, де, на відміну від Чумака, здобула «лише» срібну медаль. Це вже четверте її срібло на такому рівні після других місць у 2015, 2017 та 2019 роках. Але результати важкоатлетки з року в рік падають і на світовому рівні вони не конкурентні. Там лідирують спортсменки з Азії, які навіть на рівні бронзових нагород піднімають на 30-50 кг більше, ніж Анастасія Лисенко.

Марія Бова і Ганна Охота (бокс)

Срібні призерки чемпіонату світу 2018 року не їдуть на Олімпіаду через не зовсім справедливу організацію жіночого боксерського турніру на Іграх. Справа у тому, що замість 10 вагових категорій медалі будуть розігрувати у п’яти. Як результат – українські боксерки вимушені були перейти в іншу вагу і протидіяти там важчим суперницям. Ганні Охоті додали 3 кг до її категорії (було до 48 кг, стало до 51 кг), а Марії Бові відразу 5 (було до 64 кг, стало до 69 кг). У підсумку вони не надто вдало виступили на кваліфікаційному турнірі, вибувши ще до стадії чвертьфіналів. Натомість у рідній вазі Бова посідає 2-ге місце у світовому рейтингу, а Охота – 3-тє. Але на Міжнародний олімпійській комітет це не вплинуло.