Є допінг – нема медалі

Дисциплінарна комісія Міжнародного олімпійського комітету (МОК) позбавила українського важкоатлета Олексія Торохтія золотої медалі Олімпійських ігор-2012 у Лондоні. Причина – наявність в допінг-пробі спортсмена заборонених речовин. Це вже не перший випадок ганьби наших атлетів на Олімпіадах. Інцидент з Торохтієм – 11-й для України. В абсолютних лідерах – важка і легка атлетики (по 4 рази).

Олексій Торохтій

Уродженець Донбасу вийшов на найвищий рівень, представляючи Харків, де він вчився у Вищому училищі фізкультури, а потім – в Національному аерокосмічному інституті. В 20 років він став чемпіоном Європи серед юнаків (2006), а за два роки дебютує на Олімпійських іграх. В Пекіні молодий атлет посів лише 12-е місце, але після цього провів два хороші сезони: в 2009-му став срібним медалістом, а в 2010-му бронзовим призером на чемпіонатах Європи серед дорослих.

Прогресував Олексій Торохтій і в подальшому. В 2011 році спортсмен виборов бронзу на чемпіонаті світу і поїхав на Олімпійські ігри-2012 в Лондон в статусі одного з фаворитів. В підсумку він підняв штангу вагою усього на 1 кг більше, ніж переслідувачі і став переможцем. Більше 6 років він насолоджувався званням олімпійського чемпіона, аж поки рік тому МОК оголосив, що перевірка допінг-проби дала позитивний результат на дегідрохлорметилтестостерон. В 2012-му його не вміли виявляти, тож порушення правил не помітили. Тепер спортсмену доведеться повернути медаль, а титул чемпіона у нього вже забрали.

Юлія Каліна

Схожа історія і у землячки Торохтія. В Лондон вона їхала, маючи в активі срібло чемпіонату Європи і бронзу чемпіонату світу. Третьою важкоатлетка стала і на Олімпіаді. В 2015 році Юлія Каліна досягла найвищого в своїй кар’єрі результату – стала чемпіонкою світу. Проте наступного року прийшли й неприємні новини. В лабораторіях МОК знайшли в пробах Каліни заборонений препарат турінабол. Це той самий дегідрохлорметилтестостерон, що і у Торохтія. Після того, як його навчилися ідентифікувати – проби всіх переможців і призерів перевіряють наново і триває це роками. Як наслідок – мінус олімпійська медаль і дворічна дискваліфікація.

Олександр П’ятниця

Метальник спису з Дніпра – самоучка. В 21-річному віці він влаштувався нічним сторожем на стадіон «Локомотив» у рідному місті і аби не заснути «розважався» тим, що запускав спортивний снаряд якнайдалі. Вже за 4 роки Олександр П’ятниця став призером Кубку Європи, виграв кілька чемпіонатів України і відібрався на лондонську Олімпіаду. Там він сенсаційно став срібним призером, відставши від чемпіона усього на 7 сантиметрів. За 4 роки майже синхронно з Каліною легкоатлет теж попався на турінаболі і вимушений був розпрощатися з нагородою. Ні до Лондона, ні після спортсмен не демонстрував настільки високих результатів.

Денис Юрченко

Йому пророчили славу Сергія Бубки (тим більше, що Юрченко також народився і займався стрибками з жердиною в Донецьку). До Олімпіади-2008 в Пекіні спортсмен лише частково виправдовував ці аванси – виграв срібло та бронзу на чемпіонатах світу. В 30 років приїхав на Олімпійські ігри і теж став бронзовим призером. Це далеко не Бубка, але було безсумнівно серйозним успіхом для Дениса Юрченка. В серпні 2015 року, коли почалися повторні перевірки допінг-проб, його позбавили й цього. Причина – той самий турінабол.

Наталія Давидова

Ще одна бронзова призерка Пекіну-2008. Чернігівська школа жіночої важкої атлетики завжди була однією з найпотужніших в Україні, тож успіхи Давидової сприймалися без подиву. Вони стабільно три роки поспіль ставала бронзовим або срібним призером на чемпіонатах світу та Європи, тож в Китаї мала усі шанси повторити успіх. Так і сталося – третє місце. Але бронзовою призеркою спортсменка вважалася лише до 2016 року, коли в її аналізах 8-річної давнини знайшли… правильно – турінабол.

Вікторія Терещук

П’ятиборство вимагає неабияких фізичних кондицій. Адже учасники змагань мають бігати, стріляти, фехтувати, плавати та ще й на конях гайсати. Тож не дивно, що для бронзи пекінської Олімпіади українці Вікторії Терещук з Луганська знадобився турінабол. Про це МОК дізнався в 2017 році і покарав спортсменку, забравши медаль назад. Натомість в колекції спортсменки лишаються золоті нагороди чемпіонату Європи-2008 та чемпіонату світу-2011. Поки що?

Василь Федоришин

А це вже вільна боротьба і єдиний у списку дискваліфікованих спортсмен із Західної України (щоправда уродженець Калуша з 1998 року жив і тренувався в Києві). Олімпіаду-2004 він завершив за крок до медалі, програвши сутичку за третє місце, але до наступної спроби підготувався ретельно, тричі ставши чемпіоном Європи (2005, 2007 та 2008). В Пекіні Василь Федоришин програв у фіналі, задовільнившись сріблом. За інерцією спортсмен ще виборов дві медалі на чемпіонатах світу (бронза-2009 та срібло-2010) а в 2012 році фактично завершив кар’єру, беручи участь в посередніх змаганнях на кшталт «Турнір Чорного моря» або «Кубок Тахті». На спортивні пенсії в 36 років спортсмен дізнався, що його турінабол знайшли в олімпійських допінг-пробах. Дискваліфікувати спортсмена, який вже не виступав – марно, а от медаль Пекіна у нього забрали.

Ольга Коробка

Ще одна чернігівська важкоатлетка. З середини 2000-х їй не було рівних в Європі – Коробка тричі поспіль впевнено перемагала на чемпіонатах Європи у надважкій вазі (2006, 2007, 2008). На світовому ж рівні попереду завжди опинялися дві представниці з Азії. Як наслідок – бронзові медалі ЧС-2006 та ЧС-2007. В олімпійський Пекін спортсменка їхала з тими ж шансами на успіх, але доля посміхнулася – діюча рекордсменка світу Му Шуаншуань через травму не змогла виступати на Олімпіаді і українка стала срібною призеркою.

Після того на кілька років Ольга Коробка взяла паузу, повернувшись на початку десятиліття за сріблом чемпіонату Європи (2010) та бронзою чемпіонату світу (2011). Втім, вже наступного року бронзову нагороду відібрали через стероїд метандієон (метандростенолон). Спочатку спортсменці дали 4 роки дискваліфікації, але згодом скоротили термін до 2 років. При цьому олімпійська медаль 2008 року під сумнів не ставилася, але в 2016 році в тій пробі виявили турінабол. Наслідки були очевидні.

Людмила Блонська

В Пекін багатоборчиня їхала, маючи золото чемпіонату світу у приміщеннях (2006) і срібло класичної світової першості з легкої атлетики (2007). На Олімпіаді кримчанка стала другою. Як з’ясувалося – завдяки вживанню метилтестостерону. Легкоатлетку спіймали досить швидко: 16 серпня вона ще раділа сріблу, а вже 22 серпня зганьбилася на весь світ і вимушена була повертати медаль. Олімпійською чемпіонкою тоді, до речі, стала українка Наталія Добринська.

Олена Олефіренко

Веслувальниця з Херсону в 2004 році в Афінах підставила не лише себе, а всю жіночу четвірку. Команда пробивалася до фіналу дуже складно: останнє місце в першому заїзді, і менше ніж секундна перевага в додатковому кваліфайн-раунді над Данією, яка не пробилася до головного старту. Втім в фіналі українки чарівним чином змінилися і фінішували третіми. Як пізніше стало відомо, справа була не в чарах, а в препараті етаміван, який знайшли в допінг-пробі однієї з чотирьох член кинь команди. Олена Морозова, Яна Дементьєва і Тетяна Колеснікова заборонені препарати не вживали, але разом з винуватицею змушені були розпрощатися з нагородами.

Юрій Білоног

Чемпіон Європи-2002 і бронзовий призер чемпіонату світу-2003 зі штовхання ядра видав справжнє шоу на давньогрецькому стадіоні в Олімпії. Двометровий одесит в фіналі афінської Олімпіади в 4 з 6 спроб запускав снаряд за позначку 21 метр. Для порівняння – ще два фіналісти змогли зробити це по одному разу, а інші – жодного. Місцева публіка була в захваті.

Але за 8 років – в 2012-му – з’ясувалося, що то був обман. МОК перевірив проби 2004 року, оголосив, що Юрій Білоног вживав оксандролон (анаболічний стероїд) і позбавив українця золота.