20 найкращих романів десятиліття. Частина 2
Авторитетний літературний портал LitHub.com підбив підсумки 2010-х, сформувавши власний рейтинг найбільш талановитих і успішних романів останнього десятиліття. Автори зазначають: брали до розгляду лише твори написані англійською та вперше видані в період між 2010 та 2019 роками.
Після тривалого аналізу, дебатів та голосувань експерти LitHub опублікували власну ТОП-20. При цьому романам не присвоювалися порядкові номери – кожен з тих, хто опинився в списку достойний посісти першу сходинку. Тут – друга частина.
В’єт Тан Нгуєн. «Симпатик»
Дебютний роман на той момент 44-річного в’єтнамця відразу ж здобув престижну Пулітцерівську премію. Нгуєн довгий час був одним з найбільш авторитетних літературних критиків США, а потім вирішив стати по інший бік барикад і написав роман, дія якого розгортається на фоні В’єтнамської війни. В центрі оповіді – чоловік, який одночасно є чужим для обох сторін. Він – нащадок в’єтнамки та француза і мусить шукати собі нову домівку.
Критики назвали «Симпатик» багатошаровою іммігрантською історією і зазначили, що з появою роману у американців нарешті з’явився шанс по-іншому поглянути на питання війни, що забрала десятки тисяч американських життів і вбила більше мільйона в’єтнамців.
Роман перекладено українською мовою в 2017 році Оленою Оксенич для видавництва «Клуб сімейного дозвілля».
Ганья Янаґігара. «Маленьке життя»
Книга розповідає про життя чотирьох друзів – юриста, актора, художника та архітектора. Хоча в центрі уваги – юрист Джуд і його психологічні травми, недовіра, нездатність кохати і відкриватися оточуючим.
Не зважаючи на масштабну критику за нібито невмотивовані і надто жорсткі сцени опису насилля, а також за спроби авторки-гетеросексуалки передати переживання гомосексуальних пар, роман включили до списку фіналістів Національної книжкової премії США та Букерівської премії.
Український переклад вийшов в 2017 році в «КМ-Букс». Його авторка – Анжела Асман.
Нора К. Джемісін. «П’ята пора року»
Карколомна історія у вигаданому світі від однієї з найбільш успішних фентезі-письменниць сучасності. Це перша частина майбутньої трилогії про кінець світу, який зображується як додатковий сезон – після зими.
Для головної героїні кінець світу відбувається відразу в потрійній дозі. Особиста трагедія (втрата дітей) накладається на суспільну (руйнація цивілізації і масове знищення співгромадян). А «вишенькою на торті» є екологічна катастрофа планетарного масштабу. Іссун має відновити родинні зв’язки в умовах безплідної земля, що помирає і охоплена битвою народів за владу та територію.
Рейчел Каск. «Контур»
Незвична форма роману робить його не просто цікавим, а унікальним. Власне, «Контур» – це безліч історій, які вислуховує вчителька, що вирушила викладати в Афіни. Ці розповіді випадкових попутників про все на світі: невдалий шлюб і нерозділене кохання, власні тривоги та щоденна рутина, нереалізовані амбіції та страждання… Всі історії переплітаються, утворюючи картину світу, наповнюючи героїню новим досвідом.
«Контур» – роман про письмо і розмови, саморуйнування і самовираження, про бажання творити і допомагати це робити. Книгу оцінили достатньо високо (потрапляння в шорт-листи майже всіх основних літературних премій), але жодного разу її не визнали переможцем.
Колсон Вайтхед. «Підземна залізниця»
Пулітцерівська премія 2017 року. Національна книжкова премія США 2016 року. Премія Артура Кларка. Бестселер № 1 за версією New York Times. Все це про роман «Підземна залізниця», який розповідає про поневіряння чорношкірих рабів південних штатів США, які за будь-яку ціну прагнуть отримати свободу і ризикують усім, аби дістатися на північ, де негри можуть бути вільними.
Жорстокі тортури з боку плантаторів та їхніх «бригадирів», цькування втікачів спеціальними пошуковими командами, які заробляють на життя поверненням «дезертирів», раби, що у відчаї готові на випробування і аболіціоністи, що допомагають врятуватися не зважаючи на можливе суворе покарання (аж до вбивства) від своїх же сусідів. Таємна організація «Підземна залізниця» існувала в США в середині 19 століття і переправила на північ більш ніж 60 тисяч рабів. В книзі Вайтхеда вона перетворюється на справжню мережу підземних станцій і стає найбільшою мрією і символом надії для усіх знедолених.
Авантюрний екшен тісно переплетений з філософськими мотивами був перекладений українською в 2017 році. Авторка перекладу – Любов Пилаєва. Видавництво – Book Chef.
Адам Гезлет. «Уяви, що я пішов»
В 2002 році письменник прогримів з дебютним романом «Ти тут не чужий» – книгою про історію безумства в США, де за статистикою 23 % дорослих жителів страждають від психічних розладів. Зовні звичайні люди все життя приховують свій біль і від цього страждають навіть сильніше.
Новий твір Гезлета ще більше оголює життя пересічної американської родини за вхідними дверима будинку. Це повний і відвертий портрет сім’ї (двоє дорослих та троє їхніх дітей) і психічного захворювання, що вражає її членів. Когось – на генетичному рівні, когось – через досвід і рефлекси. Автор не засуджує і не закликає до цього читачів – він щемливо співчуває тому, в яких умовах людям доводиться жити.
Річард Паверс. «Верхівка»
Оригінальна назва роману – Overstory. В німецькому перекладі обіграли тему роману – бездумну вирубку лісів – видавши переклад під обкладинкою «Коріння життя». Російська робоча версія перекладу – «Верхній ярус» – значно програє на цьому фоні. Ризикнемо запропонувати український переклад, як «Верхівка». Тут і про дерева, і про поверхневість людських вчинків.
Роман про екологічну катастрофу, що насувається і втрату зв’язків людини з планетою, з лісами. З кожним окремим деревом. І якщо історії людей в книзі іноді можуть провокувати нудьгу, то головні герої – дерева – точно ніколи не набриднуть читачеві. Як і весь роман в цілому. Недарма ж йому дали Пулітцерівську премію за 2018 рік.
Ернан Діас. «Вдалині»
«Захоплююча історія, повна викрутасів і сюжетних поворотів». Це цитата з рецензії авторитетного критика Керіса Девіса для The Guardian. Власне, до цього складно щось додати. Хіба що в кількох реченнях розкрити сюжет роману, що став фіналістом Пулітцера.
Америка XIX століття. Юний шведський іммігрант перетинає країну з Каліфорнії до Нью-Йорка аби знайти брата. Дорога на схід і нині несе чимало загроз, а 200 років тому й поготів. Тим більше, якщо ти не говориш англійською. Релігійні фанатики, індіанці, банди головорізів… Якщо це вестерн – то такий, якого досі американці не могли й уявити.
Цього року український переклад Олександра Гординчука був презентований на книжковому «Арсеналі» видавництвом «Фабула».
Сьюзен Чой. «Вправи на довіру»
Свіжий переможець Національної літературної премії США (церемонія нагородження відбулася в листопаді). Феміністичний роман в трьох частинах особливо успішно зайшов публіці на хвилі руху #MeToo, учасниці якого наважилися розповісти світові про сексуальні домагання з боку чоловіків.
На папері Чой викладає історію несамовитого підліткового кохання на півдні Америки, але сюжет перетворюється на любовний трикутник, коли у стосунки школярів втручається викладач акторської майстерності і намагається маніпулювати незміцнілими душами. «Вправи на довіру» – це насамперед роман про те, що підлітки – справжні люди, а не усього-на-всього несформовані дорослі . З реальними проблемами, емоціями і почуттями.
Анна Бернс. «Молочник»
Ірландська письменниця в 2018-му отримала Букерівську премію за цей роман. «Це історія жорстокості, сексуального посягання та стійкості, наповнена їдким гумором», – прокоментував перемогу «Молочника» голова журі.
Історія 18-річної дівчини розгортається в Белфасті в 70-х – в розпал боротьби Ірландської республіканської армії за незалежність Північної Ірландії від Лондона. «Сіру мишку» несподівано починає переслідувати середнього віку чоловік. В атмосфері постійної напруги в суспільстві і патріархального католицького ладу юній героїні вкрай важко протистояти старшому чоловіку. Особливо, якщо той – один з активних членів ІРА.
