Як розпізнати фейкову новину

У час, коли потік даних надзвичайно великий, важливо вміти фільтрувати інформацію, яку ви споживаєте. Щодня на просторах Інтернету з’являються тонни новин та статей, деякі з яких маніпулятивного характеру. В цей момент у користувача виникає логічне запитання: як не натрапити на фейкову інформацію та не поширювати її серед своєї авдиторії? Відповідь на нього доволі проста — варто не квапитись, а виділити хвилинку на аналіз. Фактично, це основа медіаграмотності. Пропонуємо декілька простих правил, які допоможуть вам тримати своє інформаційне поле в чистоті.

Це варто перевірити

1. Яке джерело? Перевірка джерела має стати для вас гарною звичкою перед прочитанням матеріалу. Зазвичай фейкові новини публікуються на медіаресурсах із сумнівною репутацією. Саме тому першочергово варто звернути увагу на ЗМІ. В журналістиці існує правило, згідно з яким новина має бути опублікована мінімум на трьох якісних медіаресурсах.

2. Заголовок — наше все. Як показує практика, більшість фейкових та маніпулятивних матеріалів мають “клікбейтні заголовки”. Вони призначені для того, щоб привернути увагу користувача і змусити його відкрити статтю, відео або інший контент. Зазвичай клікбейтні заголовки використовують емоції, провокації або шокуючі заяви, щоб викликати інтерес.

Ознаки “жовтих заголовків”:

Вони часто використовують емоційні слова або фрази, такі як “шок”, “сенсація” або “неймовірно”.
Вони можуть бути навмисно заплутаними або вводять в оману.
Вони часто не відображають фактичний зміст контенту.

3. Перевірте автора. Особливо важливим цей пункт є у випадку, якщо ми говоримо про аналітичні статті. Нерідко автори статей можуть бути заангажованими та позиціонувати свій погляд на ситуацію, як істину. Ви можете загуглити ім’я журналіста та дізнатись його бекграунд або перевірити, чи сумнівна його репутація. Це один зі способів розпізнавання фейкової новини або статті.

4. Перевірте зображення. Як кажуть в народі, краще один раз побачити, аніж десять разів почути. Саме тому люди охоче вірять фотографіям, які супроводжують текст. Адже дійсно, світлина — це віддзеркалення дійсності. Чи ні? За останні десять років рівень обробки світлин вийшов на новий рівень. Тож не дивно, що іноді доволі складно визначити неозброєним оком чи піддавалось фото редагуванню. Як наслідок, читачі потрапляють на гачок фейків.

Втім, вирішити цю проблему доволі просто — достатньо скористатись спеціальними додатками, які допоможуть визначити чи оброблена світлина, і чи відповідає вона змісту матеріалу.

Foto Forensics — це онлайн-ресурс, який допомагає виявити області на фотографіях, які можуть бути додані або відредаговані, що вказує на потенційну фальсифікацію.
Google Search by Image — це інструмент зворотнього пошуку зображень, який дозволяє користувачам завантажити фотографію, щоб знайти її первинне джерело та перевірити, де її ще використовували або публікували.
JPEGSnoop — це програма, яка дозволяє переглядати метадані для зображень, перевіряти зображення на предмет редагування, виявити помилки у пошкоджених файлах і багато іншого.