Голландська «Барселона». Кройф, ван Гаал, Райкаард. А тепер

У 1988 році легендарний Йоган Кройф очолив «Барселону» і за рік запросив до клубу свого першого співвітчизника – захисника Рональда Кумана. 32 роки потому Куман вже в ролі тренера повертається до «Барселони» і готує кадрову революцію з нідерландським розмахом.

Кройф. Початок

Наприкінці 80-х у європейському футболі діяло правило трьох легіонерів. Тобто, Кройф навіть за бажання не мав можливості створити у столиці Каталонії голландську колонію. Максимум, на що тоді можна було розраховувати – зібрати трійку співвітчизників. До речі, «Мілан» в той самий період таке провернув, зібравши у складі ван Бастена, Гулліта та Райкаарда.

Кройф на таке не наважився (треба було жертвувати кимось з «монстрів» Лаудруп – Стоїчков) і дозволив собі виписати з батьківщини лише Ріхарда Вітчге – на підміну лідерам. І лише у середині 90-х, коли обмеження зняли, разом з іншими іноземцями включив у заявку власного сина – Йорді Кройфа.

Голландський провал Луї ван Гаала

Короткий період роботи Боббі Робсона пройшов без голландців, але вже за рік недавній тріумфатор Ліги чемпіонів Луї ван Гаал перейшов до «Барселони» з «Аяксу», щоб поступово заповнити склад співвітчизниками. Він привів із собою голкіпера Рууда Хеспа і пару крайніх оборонців «Аякса» – Вінстона Богарда та Міхаеля «Протигаза» Райцигера.

Закінчилося все це не надто оптимістично. У сезоні 1997-98 каталонці стали чемпіонами Іспанії, але провалилися на євроарені, посівши останнє місце у групі Ліги чемпіонів і двічі розгромно програвши київському «Динамо» Валерія Лобановського.

Луї ван Гаал вирішив, що це – наслідок недостатньої кількості голландців у складі. Тож наступного сезону до колонії приєдналися брати Франк та Рональд де Бур, центрхав Філіп Коку, вінгер Бодевейн Зенден та форвард Патрік Клюйверт. Вісім (!) голландців у складі плюс тренер. Тепер вже іспанці могли почуватися меншістю. І так тривало два сезони поспіль.

Протягом першого «Барселона» знову здобула чемпіонство, але знову не вийшла з групи ЛЧ, а наступного – фінішувала другою в Примері (пропустивши вперед «Депортіво») і вилетіла з Ліги чемпіонів на стадії 1/2 фіналу. З голландцем довелося попрощатися.

Його наступник трішки почистив ряди «помаранчевих»: позбувся Рональда де Бура, Хеспа та Богарда. Але додав ще одного вінгера Марка Овермарса. Втім, у цілому процес пішов на спад. Менше став грати Зенден (за рік він залишив команду), а новачків з Нідерландів тривалий час більше не з’являлося. І це при тому, що у 2003 році на півроку повернувся Гаал.

Райкаард майже без земляків

У тому ж таки 2003 році почалася епоха ще одного голландця на посаді головного тренера – Франка Райкаарда. Він привів з собою захисника Джованні ван Бронкхорста та опорника Едгара «Пітбуля» Давідса, а відмінусував при цьому лише Франка де Бура. Таким чином, голландська колонія знову зросла – до 6 осіб (не рахуючи самого тренера). Перший сезон був невдалим – срібло у чемпіонаті та виліт у 1/8 фіналу Кубка УЄФА від «Селтіка».

Перед своїм другим сезоном Райкаард влаштував чистку складу. Під роздачу в тому числі потрапили відразу п’ятеро його співвітчизників: Райцигер, Клюйверт, Коку, Овермарс та Давідс (у нього завершився термін оренди). Вийшло краще: очікуване чемпіонство 2005 року, та виліт на стадії 1/8 фіналу, але тепер уже Ліги чемпіонів і від «Челсі».

Втім, з одним лише ван Брнкохорстом у складі було сумно – тож тренер запросив ще й опорника Марка ван Боммеля. З ним у «Барселони» у сезоні 2005-06 все вийшло якнайкраще: 12 очок переваги над «Реалом» у Примері і перемога в Лізі чемпіонів. Влітку Боммеля продали – і отримали відкочування назад: програне «Реалу» чемпіонство (за рівної кількості очок долю золотих медалей вирішили очні протистояння) і 1/8 фіналу Ліги чемпіонів.

10 років без голландців

Далі із завершенням контракту у Бонкхорста, який залишався єдиним голландським футболістом у «Барселоні» почався тривалий період без представників Нідерландів. Райккард теж пішов, віддавши кермо Хосепу Гвардіолі. Але ані він, ані його наступники (Тіто Вілланова, Херардо Мартіно, Луїс Енріке, Ернесто Вальверде, Кіко Сетьєн) зацікавленості у «помаранчевих» не виявляли.

За останні 10 років у синьо-гранатовій футболці епізодично на полі з’являлися марокканець з голландським паспортом Ібрагім Афеллай (10 матчів у Примері в основі за 5 сезонів) та запасний голкіпер Яспер Сілессен (5 матчів у основі за 3 роки). Це, вважайте, нікого.

Де Йонг і Куман – нова ера

Минулого літа можна сказати почалася нова ера. Точніше – її перший дзвіночок, коли за рекордні для «Аякса» 75 мільйонів євро у «Барселону» перейшов центральний хавбек Френкі де Йонг.

Це був дещо дивний трансфер, оскільки протягом сезону голландець так і не отримав регулярного місця у складі на своїй коронній позиції. Вальверде а потім і Сетьєн експериментували, намагалися органічно розмістити на полі і його, і Бускетса, але виходило не дуже. Тепер же, з приходом Рональда Кумана на посаду головного тренера ситуація може радикально змінитися. І для де Йонга, і для клубу, де, схоже, розпочнеться нова «помаранчева» глава у літописі.

Рональд Куман вже заявивши про те, що купувати таких гравців, як де Йонг і не використовувати їх за призначенням – неправильно. І попередив ветерана і легенду «Барселони» Бускетса про те, що йому не гарантоване місце на полі.

Далі – більше. Одного Френкі де Йонга новому тренеру явно мало – тож за перший тиждень колишній наставник збірної Нідерландів вже заявив про бажання підписати як мінімум півдесятка своїх співвітчизників. Поки що про це пишуть лише ЗМІ, а не пресслужба клубу. Втім, усі інсайди і припущення – цілком логічні.

Кого хоче Куман

Пріоритет номер 1 – хавбек Донні ван де Бек з «Аякса». Позаминулого сезону де Бек та де Йонг створили головну сенсацію Ліги чемпіонів 2018-2019, вибивши з розіграшу «Реал» та «Ювентус» і зупинившись лише через дикий нефарт на стадії півфіналу. Їхній дует в середині поля був феноменальним – тож Куман явно не проти відновити його вже в Каталонії.

Проблемою може лише бажання голландців отримати 55 мільйонів євро компенсації за достроковий розрив контракту з гравцем. Для каталонців зараз це великі кошти, адже клуб страждає через роздуту платіжну відомість і намагається економити на усьому.

Також гравцем «Барселони» може стати вінгер «АЗ Алкмаар» Келвін Стенгс. Він торік дебютував у збірній Нідерландів, яку на той момент очолював саме Рональд Куман. Більше того, вже тоді іспанці зацікавилися гравцем і переглядали його під час гри голландців проти Естонії. Тоді Стенгс двічі віддав результативні передачі партнерам, чим викликав до себе ще більше симпатій з боку скаута.

Третім новачком з паспортом Нідерландів може стати форвард «Ліона» Мемфіс Депай. Він також найкраще проявив себе у збірній часів Кумана і може суттєво омолодити атакуючу ланку «Барселони». Адже Ліонелю Мессі і Луїсу Суаресу – по 33 року. Депай молодший від кожного з них на 7 років.

До речі, представники Нідерландів є у академії «Барселони» і навіть у складі жіночої команди каталонців. Зараз за «Барселону Фемені» виступає найкраща футболістка світу 2017 року Ліке Мартенс, а до липня тут грала також Стефані ван дер Грагт (перейшла місяць тому в «Аякс»). За молодіжку грає Людовіт Рейс, а рік тому зі скандалом до ПСЖ втік один з найбільших талантів у своєму віці – 17-річний хавбек Хаві Сімонс.