Збірна України – 24-а в світі. Бувало значно краще

Збірна України з футболу завершує рік на 24-му місці. З одного боку – дуже високий показник. Але з іншого – були в історії синьо-жовтої команди й набагато більш високі вершини.

Як рахують рейтинг ФІФА

Рейтинг, за яким національні збірні з футболу ранжуються в списку ФІФА – достатньо складний для підрахунку, але доволі простий для розуміння. Все просто: за перемогу в кожному матчі дають більше очок, за нічию – менше, за поразку – нічого. Але якби все було так просто – то можна було б знайти собі в суперники умовну Монголію, перемагати її по два рази щомісяця і дістатися до вершини. Щоб такого не було – автори алгоритму додали в нього кілька суттєвих запобіжників.

По-перше, враховується статус матчу. Перемога у фінальних частинах чемпіонатів світу і окремих континентів оцінюються вище, ніж інші офіційні (кваліфікаційні) поєдинки. Ті, в свою чергу, коштують дорожче, ніж товариські ігри.

По-друге, існує коефіцієнти для суперників в різних регіонах. Європа і Південна Америка, як найсильніші конфедерації, мають більший рейтинг, тож перемога над Португалією чи Парагваєм принесе збірній більше очок, ніж перемога над Новою Зеландією чи Анголою.

По-третє (і це найголовніше), враховується поточний рейтинг суперника. Тобто, коли ти перемагаєш суперника з ТОП-30 рейтингу ФІФА, то отримає більше очок, а у разі, коли твій суперника за межами першою сотні – менше.

Мінус для господарів

Через те, що господарі великих змагань як правило звільнені від необхідності проходити кваліфікаційний відбір, то виникає не зовсім справедливий ефект падіння їхнього рейтингу. Це закономірно, з огляду на те, що команда не грає півтора або два роки офіційних матчів. А товариські ігри, навіть якщо у всіх них перемагати), приносять менше залікових балів.

Рейтинг перераховується кожного місяця, тож від 15 до 20 місяців збірна-господар поступово опускається в рейтингу. Приміром, збірна України перед Євро-2012 (турнір пройшов в нашій країні та Польщі) гепнулася на 55-й рядок, хоча ще за два роки до того перебувала на 22-й позиції.

Перший зліт

На початку 90-х рейтинг збірної України, яка ще не провела жодної гри, дорівнював нулю. Вперше наша команда була включена в список ФІФА лише в 1993 році (на 131-у місці) і закінчила його на 90-й позиції. Лідирували тоді Німеччина, Італія та Бразилія, а на 4-й сходинці несподівано опинилася Норвегія (збірна пробилася на чемпіонат світу-1994). Наші сусіди, які вкрали футбольну статистику у інших країн, що відновили чи отримали незалежність на уламках СРСР, видерлися на 14-е місце. А поруч з Україною були екзотичні і зовсім не футбольні Індія (100), Свазіленд (99), Ефіопія (96), Ємен (91). Вище опинилися навіть Мадагаскар (89), Бермудські острови (84) та Мальта (83).

Далі щороку Україна піднімалася, набираючи вагу в світовому футболі. В грудні 1994 – 77-е місце (вище – Танзанія і Оман, нижче – Словенія і Парагвай). В грудні 1995-го (після першого повноцінного відбіркового циклу) – 71-е місце.

Перший пік припав на 1999-й рік. Після посереднього 1998-го (збірна фінішувала на 47-му місці), під керівництвом Йожефа Сабо дісталася до плей-офф відбору на Євро-2000 (по дорозі відчепили росіян з легендарним голом Андрія Шевченка) і за рік злетіла на 20 позицій і фінішувала 27-ю. На одному рівні з Колумбією, Австрією, Туреччиною і трішки нижче від США та Нідерландів.

Рекордні вершини

Після того почалося поступове падіння. Збірна регулярно виходила в плей-офф, але так сама регулярно звідти вилітала. Після програшу Словенії в 1999-му була поразка від Німеччини в 2001-му і провал з Леонідом Буряком у кваліфікації до Євро-2004. Як наслідок – українці звалилися на 60-е місце за підсумками 2003-го року.

Нове сходження почалося під керівництвом Олега Блохіна. Тріумфальний відбір на чемпіонат світу 2006 року (збірна вийшла з першого місця) і успішний виступ на турнірі, який увінчався виходом в чвертьфінал, призвів до рекорду. Ніколи до 2006 року збірна України з футболу не підіймалася на 13-е місце в рейтингу ФІФА. Причому стрибок був феноменальним: в травні – 45-е місце, а в червні – плюс 30 сходинок вгору. Більше того,в першій половині 2007-го (з лютого по травень) року був зафіксований найвищий в історії збірної показник – 11-е місце. За крок до ТОП-10. На той момент сильнішими за українців у світі вважалися лише збірні Бразилії, Аргентини, Франції, Італії, Іспанії, Німеччини, Англії, Нідерландів, Португалії та Чехії.

Американські гірки для України

Далі почалися справжні зигзаги. 30-е місце за підсумками 2007-го року і новий зліт на 15-й рядок в 2008-му (успішна серія матчів під керівництвом Олексія Михайличенка). Падіння перед домашнім Євро і сходження вгору в 2013-му році. За його підсумками синьо-жовті втретє в історії закінчили рік в ТОП-20. Це сталося завдяки перемогам команди Михайла Фоменка у відборі на ЧС-2014. Тоді українці двічі здолали Польщу, відібрали очки у Англії і в першому матчі плей-офф поставили на край прірви Франції (перемога в Києві 2:0 з голами Зозулі та Ярмоленка). І навіть поразка 0:3 в матчі-відповіді не опустила Україну нижче 18-го місця в рейтингу ФІФА.

Надалі пішов плавний спуск: 25-е місце, 29-е, 30-е… З приходом Андрія Шевченка почався зворотний рух нагору. Минулий рік команда завершила на 28-му рядку, а поточний – на 24-му. Не надто жвавий темп, враховуючи, що за рік не програла жодного разу (7 перемог і 3 нічиї) і перемагала команди Португалії (7-й номер у рейтингу ФІФА) і Сербії (29-е місце). Сподіваємося, в рік Євро-2020 успішний виступ збірної України дозволить команді побити власний рекорд.