Завтрашня збірна. Футбольна молодіжка перезавантажується

Відбір до чемпіонату Європи з футболу серед молодіжних команд (до 21 року) українці провалили. Тепер час готуватися до наступного циклу. Хто ж буде лідером в команді, яка поведе боротьбу за чемпіонат Європи-2021.

Чемпіонат пройде без нас

В червні наступного року в Італії та Сан-Марино відбудуться матчі фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи з футболу. Але української збірної там не буде. Команда Олександра Головка посіла лише 3 місце в своїй групі на відбірковому етапі, пропустивши вперед Англію та Нідерланди. Причому в чотирьох матчах проти фаворитів українці набрали лише 1 очко, програвши тричі. Плюс втрата залікових балів за підсумками сенсаційної нічиєї з Латвією. Як наслідок – одне з найпотужніших за останні роки поколінь молодих українських футболістів залишилося за бортом європейської першості.

Зіркове покоління

Так, команда, складена з футболістів 1996 року народження і молодших – дуже потужна за іменами. Дванадцять з них вже отримували виклик до лав першої збірної, а як мінімум троє – Олександр Зінченко, Віктор Циганков і Микола Матвієнко – гравці основної обойми в команді Андрія Шевченка.

Олександр Зінченко (Манчестер Сіті, Англія), Андрій Борячук (ФК Маріуполь), Василь Кравець (Луго, Іспанія), Мар’ян Швед (Карпати Львів), Віктор Коваленко (Шахтар Донецьк), Микола Матвієнко (Шахтар Донецьк), Артем Беседін (Динамо Київ), Віктор Циганков (Динамо Київ), Віталій Миколенко (Динамо Київ), Володимир Шепелєв (Динамо Київ), Андрій Лунін (Леганес, Іспанія), Микола Шапаренко (Динамо Київ) – з цих гравців можна прямо зараз скласти команду, яка би на рівних боролася з однолітками з Англії, Німеччини, Франції, Іспанії… А це ж ще не враховані, скажімо Валерій Лучкевич з бельгійського «Стандарту» та Іван Зотько з іспанського «Ельче».

Втім, когось з них регулярно висмикували до лав першої збірної, хтось пропускав немало через травми. Їх доводилося підміняти менш кваліфікованими виконавцями і ставити команду в гірші умови.

Що далі?

Отже, влітку 2019 року українська молодіжна збірна участі в чемпіонаті Європи не братиме. А за два роки потому – в 2021 році – в Угорщині та Словенії відбудеться наступний турнір. Підготовку до нього наша команда вже почала – провела товариський матч проти Грузії омолодженим складом – гравцями 1998 року народження і молодше. Саме цей вік наступного року розпочне боротьбу у відбірковому етапі до молодіжного Євро-2021. Жеребкування відбудеться 11 грудня 2018 року, а вже в березні 2019 року команди вийдуть на поля в офіційних матчах. Хто ж буде в цій команді лідерами? Кандидати, звісно, не настільки зіркові, як раніше, але вибір у тренерського штабу буде непоганий.

Андрій Лунін (Леганес)

Звісно, це – головна на сьогодні зірка молодіжної збірної. Цього літа 19-річний вихованець дніпровського футболу за рекордні 8,5 мільйонів євро перейшов з луганської «Зорі» до мадридського «Реалу».

Щоправда, за світовий гранд наш голкіпер в офіційних матчах поки не грав, хоча в літніх контрольних поєдинках регулярно з’являвся на полі в складі «вершкових» і отримав чимало компліментів від тренерів.

Втім, перед стартом чемпіонату Луніна віддали в оренду до «Леганеса», аби юнак набирався досвіду гри в Примері. Виходить поки не дуже – воротар отримав шанс проявити себе лише в другорядному матчі Кубку Іспанії. В королівському клубі розраховують на гравця і дуже незадоволені тим, що Андрій не отримує ігрової практики, тому «Реал» розглядає варіант дострокового розірвання орендної угоди і пошук нового клубу для українця.

Микола Шапаренко (Динамо Київ)

Ще один з тих трьох гравців, які вже отримували виклики до національної збірної – тобто, перестрибували через дві сходинки в футбольній піраміді. Прямо зараз він набрав прекрасну форму: став кращим гравцем чемпіонату України за підсумками 15-го туру Прем’єр-ліги і в останніх 4 матчах за клуб (чемпіонат, Кубок, Ліга Європи) забив 5 голів. В тому числі – у ворота «Ренна» і «Шахтаря».

Центральний півзахисник – найдорожчий українець за даними авторитетного порталу transfermarkt і вже потрапив в поле зору європейських клубів. Головно проблема, як і у випадку з Андрієм Луніним – затребуваність у першій збірній України. В молодіжну талановитого футболіста Андрій Шевченко може й не відпустити.

Віталій Миколенко (Динамо Київ)

Правий захисник киян дебютував за основу «Динамо» у 18-річному віці. Зараз йому 19, але він – основний в клубі і вже доріс до виклику в національну збірну. За підсумками цьогорічного виступу в Лізі Європи Віталій Миколенко потрапив до 60 кращих гравців турніру.

Назарій Русин та Владислав Супряга (обидва – Динамо Київ)

Проблеми з лінією нападу змусили головного тренера «динамівців» підключати до основи юнаків. Поки що довіряють їм мало, але кожна хвилина на дорослому рівні в єврокубках та чемпіонаті – на вагу золота.

Тріо з «Зорі» і дует з «Маріуполя»

Перебудовує склад і луганська «Зоря». Тому не дивно, що тренери дають шанс молодим футболістам. 20-річні Євген Чеберко (лівий захисник), Максим Луньов (лівий вінгер) і Богдан Ледньов (атакуючий півзахисник) вже мають досвід виступів за молодіжну команду і готові до нового сезону.

В «Маріуполі» – схожа історія. Дві головні дійові особи тут – основний центральний захисник Олексій Биков і правий вінгер Владислав Вакула, який в свої 19 вже забив три голи в поточному чемпіонаті, виходячи переважно на заміни.

В інших клубах УПЛ

Прем’єр-ліга України цього року досить багата на молоді імена. Грошей в чемпіонаті все менше, кваліфіковані гравці шукають більш вигідні місця для роботи, а тому тренерам доводиться довіряти вчорашнім дублерам. І багато хто з них виправдовує довіру. А головне – набуває такого необхідного досвіду. Варто відзначити тих, хто має постійну ігрову практику.

Ігор Снурніцин (18 років) – центральний захисник донецького «Олімпіка»

Орест Лебеденко (20 років) – лівий захисник львівських «Карпат»

Микола Мусолітін (19 років) – атакувальний півзахисник одеського «Чорноморця»

Владислав Дубинчак (20 років) – лівий захисник київського «Арсенала»

Легіонери

На матч проти Грузії головний тренер молодіжки Олександр Головко запросив лише одного футболіста, що виступає за межами України. Це форвард словацького клубу «Дунайська Стреда» Станіслав Біленький. В елітному дивізіоні Словаччини він виступає не надто вдало (лише 3 виходи на заміну на 1-3 хвилини), але в Україні навіть минулого сезону – в 19 років – був одним з кращих бомбардирів, відзначившись 5 разів в за «Олімпік».

Крім Біленького тренерам є ще на кого звернути увагу. Наприклад, на одного з бомбардирів минулорічної юнацької Ліги чемпіонів Ярослава Деду. Він забив 3 голи в 4 матчах за азербайджанський «Карабах». Причому постраждали гранди – мадридський «Атлетико» і лондонський «Челсі».

А в сусідній Угорщині за клуб другого дивізіону «Дьйор» виступає Віктор Симчо. Правий півзахисник – гравець основи і в 16 матчах встиг забити 4 рази і віддати 3 гольові передачі.

Є наші представники і в більш футбольних країнах. В Італії грає захисник Ілля Брюхов, який подавав великі надії і зацікавив «Кальярі». Втім, до першої команди не доріс, а нині виступає аж на 4-му рівні італійського футболу за клуб «Торрес».

Богдан Мілованов пройшов школу іспанського «Гетафе», а нині є основним правим захисником дублюючого складу хіхонського «Спортинга». Основному конкуренту – вже 33 роки, а тому у Богдана є шанси вже протягом цього чемпіонату змінити дубль на основу клубу, що виступає в Сегунді.