Страх як дивно!

Слово «фобія» давно увійшло в наш повсякденний лексикон. Причому обросло додатковими сенсами. А визначення «українофоби» та «гомофоби» стали одними з найпоширеніших в політичних і морально-етичних дискусіях та новинах. Але від початку мова йшла не про тих, хто не навидить, а тих, хто боїться. І українофобами варто було б називати тих, хто панічно лякається, зустрічаючись з будь-якими проявами українськості.

Звідки взялася «фобія»

Фобія – давньогрецьке слово, яке означало хворобливий страх перед чимось чи кимось. Психологи та філософи здавна досліджували цю тему, додаючи до слова нові і нові префікси, що мали пояснювати чого чи кого саме боїться людина. Позбавлятися від страхів рекомендували по-різному: уникаючи подразників чи навпаки навмисно провокуючи їх аби звикнути і менш панічно реагувати; медикаментами і молитвами; аутотренінгами чи груповими заняттями…

Найбільш поширені фобії

Американські дослідники спробували вивчити нинішню ситуацію з панічними нав’язливими страхами і склали свій перелік «найпопулярніших» у світі фобій. До списку увійшли клаустрофобія (страх замкненого простору), агорафобія (навпаки – страх вийти на вулицю чи навіть просто за межі власної квартири), аквафобія (страх води), акрофобія (страх висоти), ніктофобія (страх темряви – переважно виникає у дітей), аерофобія (страх пересуватися літаками), канцерофобія (страх захворіти на рак), дентофобія (страх лікувати зуби), та різновиди зоофобії – арахнофобія (страх павуків), музофобія (страх мишей), герпетофобія (страх змій).

Втім, як і в будь-якій сфері життя крім поширених понять і речей є ще й екзотичні. Фобії – не виняток.

Катісофобія. Треба лежати

Психологи найчастіше пояснюють страх перед сидінням дитячими травмами, коли дорослі намагалися «лікувати» непосидючість занадто активної дітвори примусовим «сядь і посидь спокійно» з елементами покарань. Також існує латерофобія (страх лежати на боку), базофобія – страх перед необхідністю йти та стазофобія (страх стояти). З усім цим набором фобій лишається хіба що лежати горілиць. Для цього поки страху не придумали.

Омброфобія. У природи є погона погода

Страх перед дощем для людей, схильних до цієї фобії не залежить від наявності парасольки чи дощовика. Тут причиною стає сам факт випадання опадів. А далі вже можуть бути різні сценарії – страх промокнути і захворіти; страх, що дощ затопить житло; страх повені… Вбивчий коктейль омброфобія може утворити з хіанофобією (страх снігу), анкраофобією (страх вітру), бронтофобією (страх грому), керуанофобією (страх блискавок). Про урагани (лілапсофобія) взагалі промовчимо. Хоч не виходь з дому.

Гексакосіойгексеконтагексафобія. Забобони

Ні, це не страх перед довгими незрозумілими словами. Оскільки в назві три «гекси», тобто шістки. Отже, це страх «числа диявола» – 666. І не заважає цьому той факт, що досі є сумніви щодо точності розшифрування, і насправді «число диявола» – 616.

Зазвичай цей страх притаманний занадто набожним людям і часто є не панічним станом, а лише радикальним небажанням «споганювати» бога. Зокрема, 20 років тому протестантський богослов з Північної Ірландії Іен Пейслі стверджував, що завжди вільне крісло №666 в залі засідань Європейського парламенту «заброньоване для антихриста». На Сході така фобія не поширена, адже в багатьох культурах (Китай, Сингапур, тощо) цифра 6 вважається щасливою.

Православна церква України (ПЦУ) у серпні цього року звернулася до вірян з закликом відмовитися від забобонів і перестати вірити у нібито містичну силу чисел 13 та 666. До речі, страх перед числом 13 – тріскайдекафобія. А страх перед датою «П’ятниця, 13» теж має власну назву – параскаведекатріафобія.

Гіппопотомонстросескіппедалофобія. Прижилося

А оце вже – страх перед довгими словами. Зі шляхетних мотивів назву іноді скорочують – прибирають перші 16 літер з 33. Тоді виходить сескіппедалофобія. Не набагато легше, насправді. Розлад найчастіше притаманний людям з дислексією (розлад мовлення), для яких вимовити навіть звичайні слова часто є проблемою.

Єдиний нюанс – ця назва вигадана і є нічим іншим, як хаотичним поєднанням різних слів, які між собою практично неможливо поєднати у змістовному реченні. Тут і про «бегемота» і про «монстрів», і про «півтора фути», і, звісно, додаток «фобія». Це була своєрідна пародія на різке зростання кількості означених фобій (протягом десятиліття в 90-х) вчені ввели в обіг кілька сотень нових назв. Втім, слово настільки прижилося, що, хоча й не є офіційно визначеним і зафіксованим в словниках, але активно використовується в неофіційному спілкуванні.

Кумпунофобія. Та інші дивні предмети

Це – страх перед… ґудзиками. За дууууже приблизною статистикою кумпунофобія зустрічається у одного з 100–150 тисяч людей. Тобто, в якомусь місті-мільйоннику таких знайдеться до десятка. Зазвичай, розлад йде в купі з іншими психічними проблемами, тож нерідко залишається непоміченим. Люди категорично відмовляються від сорочок і кофт, віддаючи перевагу футболкам та светрам чи одягу на блискавках.

В цій же категорії – антофобія (страх перед квітами – найчастіше великими і у вазонах); лаканофобія (страх овочів), погонофобія (страх бороди), турофобія (страх перед сиром), тощо.

Гефірофобія. Туди не ходи

Якщо ви боїтеся мостів, бо під ними прірва – ви акрофоб. А якщо ви боїтеся мостів, бо вони можуть вибухнути, проломитися чи обірватися під вами чи захитатися – ви гефірофоб. Можна пошукати собі друзів серед клімакофобів. Це люди, які панічно бояться підніматися чи спускатися драбинами. Тут теж присутній елемент страху впасти з висоти, проте без явного спускового гачка (міст чи драбина) панічна атака не розпочнеться.

Атіхіфобія. Виправдовуємо лінь

Страх припуститися помилки присутній багатьом. Проте лише в клінічних випадках він буквально паралізує людину. В таких стресових умовах атіхіфоб легко може впасти в апатію і депресію та згортає будь-які спроби щось зробити. Людина переконана, що будь-яка дія призведе до провалу і фізично неспроможна виконати навіть просте завдання.

«Двоюрідні сестри» атіхіофобії – гіпенгіофобія (страх відповідальності та прояву ініціативи), децидофобія (страх зробити вибір та ухвалити рішення). А мати – ергофобія. Страх будь-якої роботи.

Пентерафобія. Ліки – не одружуватися

Любите дошкульні анекдоти про тещу, а новина про майбутній приїзд в гості «другої мами» вибиває зі спокійного життя? Вітаємо! Ви – пентерафоб. Причому у цього слова є й фемінітив – пентерафобка. Справа в тому, що страх перед свекрухою – це теж пентерафобія.

Емоджіфобія. Вас не зрозуміли

Новий час – новий світ – нові технології – нові фобії. Тут окремо можна виділити страх перед тим, що ваш смайлик чи наліпку в публічному коментарі в соцмережах чи в особистому повідомленні в месенджерах інші зрозуміють неправильно.

Найбільш поширений в цій групі страх – залишитися без мобільного телефону. Це – номофобія. І якщо навіть 5 хвилин з розрядженою батареєю – вже провокують проблеми, варто звернутися до психолога.

Реттерофобія – страх помилитися під час набору слів (або якщо замість тебе «помилиться» режим Т9). Пунктумофобія – страх отримати повідомлення з крапкою наприкінці останньої репліки (це спрацьовує як сигнал, що співрозмовник злий). Селфіфобія – страх зробити невдалий самознімок, який проявляється в постійних спробах перефотографуватися, аби вийшли краще. Ігнорофобія – страх, що на твоє повідомлення не відповідають, хоча й помітили його.