Не лише Хелловін. В світі є не менш страшні свята

Найбільш відоме моторошне свято – Хелловін, який в світі відзначають 31 жовтня. Однак по факту, це мила традиція, яка сьогодні перетворилася на аналог нашого Щедрика з випрошуванням солодощів дітьми. І лише маскарадні костюми та стереотипні фільми жахів надають Дню всіх святих ореол страху. Насправді в різних куточках нашої планети є немало більш жахливих святкувань. Просто вони менш комерційно розкручені, ніж Хелловін. Ось ТОП-10 таких «свят».

Вальпургієва ніч

Якби її не було, феміністки б придумали таке свято. Адже це фактично фемінітив Хелловіна. Його жіночий варіант. Відьомський корпоратив.

Колись раніше атмосфера була відповідною: вигнання злих духів, спалювання опудала відьми (а іноді і «справжньої» – призначеної місцевими фанатиками), церковні дзвони. Сьогодні ж це аналог Хелловіна. Принаймні страху там не більше. Назва походить від імені святої Вальпурги, що ніби жила у VIII столітті і була настоятелькою монастиря в Баварії.

Коли:

вечір 30 квітня, який плавно переходить в ніч 1 травня

Де:

Країни Центральної та Західної Європи

День мертвих

Свіжий мультфільм «Коко» – це якраз про цю мексиканську традицію. З моторошного тут теж переважно маскарадні костюми, адже місцеві жителі, згадуючи померлих родичів, не сумують, а святкують. За місцевими віруваннями смерть – це початок нового життя, і цього дня душі предків приходять в гості до рідних. А отже – їх потрібно зустріти якомога приязніше. Прикрашаючи оселі і наряджаючись в костюми скелетів. Щоправда, у віддалених від цивілізації селах досі існують лякаючі традиції. Наприклад, щороку розкопують рештки і чистять кістки давно померлих рідних.

Коли:

1-2 листопада

Де:

Мексика та місця компактного проживання мексиканців в сусідніх США, Гондурасі, Гватемалі…

Тінку

В нашому суспільстві це свято можна було би назвати «Мордобій». На честь богині землі Пахамаме нащадки південноамериканських індіанців приносять жертву. Роблять це вельми оригінально – б’ють одне одного. Переважно по обличчю, аби зросити землю кров’ю та сльозами. Якихось вікових чи гендерних обмежень не передбачено – жінки та діти теж беруть участь в святкуванні. Часто – вимушено. Зазвичай використовути нічого іншого, крім власних кулаків, не можна, але, коли в кров вприскується адреналін… Від гріха подалі в місцях сутичок територія розчищається від каменів та ломак.

Додаткова «родзинка» – принесення в жертву лами.

Коли:

Двічі на рік: перед початком посівної кампанії та після жнив

Де:

найбільш високогірні райони Болівії

Ніч Крампуса

Анти Святий Миколай. Раз на рік Крампус – нащадок сатирів – приходить до Альпійських містечок та сіл, хапає неслухняних дітей і тягне їх до власного замку, аби поласувати ними.

Святкують цю подію в костюмах з шкіри, в масках. Поводяться – відповідно до звичок головного героя – несамовито і шалено. Психологи схвалюють і зазначають, що це дозволяє раз на рік викинути весь негатив і запобігти стресу.

Коли:

5-6 грудня

Де:

Головним чином в альпійських районах Австрії, Швейцарії, Німеччини. Проте щороку свято стає все більш популярним і в решті Західної Європи

Тайпусам

Якщо ви вважаєте, що Хелловін – то страшно. То про азійські традиції в святкуваннях краще не читати взагалі. Тут, на відміну від Європи і Америки, все максимально наближено до жахіть.

Яскравий приклад – хода на честь бога війни Муругану. Звісно, йому до храму приносять дари. В лайт-версії – це глечик з молоком, який необхідно пронести на голові. Але якщо ви хочете довести свою відданість ефективніше за інших – то нести доведеться каваді. Це будь-яка громіздка конструкція, на виготовлення якої може піти все, що під рукою: дошки, металеві конструкції, посуд, овочі…

І зовсім не страшно? Так це ми не встигли додати, що для того, аби вся ця «піраміда» не розвалилася під час ходи і не гепнулася з плечей на землю, її прикріплюють до тіла гачками, заганяючи їх під шкіру. Так само можна навіть візочок до себе вчепити і тягнути, тягнути, тягнути…

Коли:

січень-лютий, в залежності від року.

Де:

Це тамільска традиція, а отже Тайпусам святкують там, де живуть таміли – в окремих південних штатах Індії, на Шрі-Ланці, в Малайзії.

Фестиваль вегетаріанців

Вважаєте, що всі вегетаріанці – милі і спокійні люди? Мусиво вас розчарувати. Адже одне з найжорсткіших «святкових» дійств – вегетаріанський фестиваль в Таїланді. Ті, хто був присутнім на ньому не будуть боятися жодних фільмів жахів.

Традиція святкування з’явилася на честь богів, які випробували людей, заразивши їх тяжкими хворобами. Вилікувалися лише ті, хто суворо дотримувався посту в їжі і поведінці.

На честь предків їхні нащадки ходять босоніж по цвяхах і гарячому вугіллю. А найбільш фанатичні «воїни богів» доводять свою відданість традиціям цвяхами, голками та іншими колючо-ріжучими предметами – проколюють собі шкіру, відрізають шматочки тіла.

Головна умова участі в фестивалі – 9-денний вегетаріанський піст.

Коли:

жовтень

Де:

острів Пхукет (Таїланд)

Велика п’ятниця

Ще одне «свято» з Південно-Східної Азії. Тутешні мешканці настільки релігійні, що напередодні Великодня найбільш фанатичні з них намагаються бодай на кілька годин відчути себе Ісусом Христом.

Допомагає в цьому «Сходження на Голгофу». Учасники свята беруть на плечі хрести, надягають тернові вінки і йдуть до місця «страти», отримуючи від інших удари батогами і влучання камінням.

Далі – два варіанти. Хто «менш Ісус» – того прив’язують до хреста. А хто хоче бути більше схожим на божого сина – наважується на справжнє розп’яття – з цвяхами і… лікарями поруч, аби чого не сталося.

Коли:

квітень-травень (п’ятниця перед Великоднем)

Де:

Філіпіни

Урс Аджмер

Придумали свято суфісти. Оскільки ця релігійна течія вважає, що наблизитися до бога людина може тільки через страждання, то і святкові заходи у них відповідні. Фестиваль на честь річниці смерті пророка Мойнуддіна Чишті триває шість днів і розгортається біля храму, де похований святий.

Кульмінація святкування – священний ритуал, через який має пройти кожен суфіст. Суть його полягає в спробі… видлубати собі око з допомогою ножа. Не повністю – а лише щоб показати шокованим туристам і захопленим єдиновірцям і після вставити очне яблуко на місце. Не намагайтеся повторити це.

Коли:

березень

Де:

місто Аджмер (Індія)

День майже мертвих

Фестиваль на честь святої Марти де Рібартеме збирає в містечку Лас-Невес тих, хто пережив клінічну смерть, але повернувся до життя. Як варіант – люди, що дивом уникнули смерті. Всі вони лягають в труни, а рідні і друзі несуть їх від храму на честь святої Марти до місцевого цвинтаря. Так учасники дійства дякують за другий шанс.

Загалом, святкування не страшне – з веселими піснями і вечірнім феєрверком, але якщо непідготовлений турист стане свідком масової «поховальної» церемонії з «живими трупами», то цілком може пережити неприємні хвилини.

Коли:

29 липня

Де:

містечко Лас-Невес (Галісія, Іспанія)

Енсьєрро

Поєднання в одному реченні іспанців і биків – це не лише про кориду. Своєрідною увертюрою до кориди є традиція прогону биків вузькими вулицями міста. Найбільш відомою є тижневе Енсьєрро в Памплоні.

Всі бажаючі полоскотати собі нерви можуть пролізти між дошками огорожі – коридору, яким проганяють биків і спробувати втекти від них. Дистанція – близько 1 кілометра, але в будь-який момент можна зійти з неї, пірнувши під огорожу назад до глядачів. Виходить це не завжди. В 1995 і 2009 роках були загиблі. В першому випадку – від копит, в другому – від рогів. А найбільш криваве Енсьєрро було зафіксоване в 1925 році в тій самій Памплоні. Тоді бики вбили 13 і поранили 200 людей.