Герої Олімпіади у Пекіні: медалі, рекорди та сила духу

Зимові Олімпійські ігри у Пекіні завершилися. Протягом більше, ніж двох тижнів увага вболівальників була прикута до головної спортивної події чотириріччя. Зараз саме час підводити підсумки і загадати головних дійових осіб Олімпіади.

Пропонуємо наш варіант топ-12 головних героїв XXIV зимових Олімпійських ігор – не просто тих, хто завоював найбільшу кількість золотих нагород, але й тих, хто здобув перемогу над собою. Хоча, звісно, медальні показники важливі.

Йоганнес Тінгнесс Бьо (Норвегія, біатлон) 4+0+1

12-разовий чемпіон світу приїздив у Пекін, маючи за спиною «усього лише» одне олімпійське золото – у 20-кілометровій гонці у Пйончгані-2018. Залишає столицю Китаю він з 4 золотими медалями і однією бронзовою. Лише в одній із шести гонок, в яких він брав участь, норвежець не фінішував у топ-3, посівши 5-те місце у гонці переслідування. Це єдиний 4-разовий олімпійський чемпіон Пекіна і третій спортсмен в історії Олімпіад, кому підкорилася вершина у 4 золота за один турнір.

Марте Ольсбю-Ройсланд (Норвегія, біатлон) 3+0+2

У 31-річної норвежки була схожа ситуація: 11 перемог на чемпіонатах світу, але зачаклована найвища сходинка олімпійського подіуму. У Кореї чотири роки тому вона вдовольнилася лише двома срібними нагородами. У Пекіні Марте Ольсбю-Ройсланд надолужила – перемогла у спринті, гонці переслідування та командній змішаній гонці і фінішувала третьою в індивідуалці та гонці з масового старту. Єдина гонка без медалей – жіноча естафета, де Норвегії не вистачило 13 секунд до подіуму. А міг бути історичний рекорд: шість медалей на одній Олімпіаді досі не вигравав ніхто.

Кентен Фійон-Має (Франція, біатлон) 3+2+0

Останній у цій підбірці героїв Олімпіади біатлоніст. Француз першим у Пекіні виборов 5 медалей (Бьо та Олсбю-Ройсланд повторили досягнення пізніше), повторивши світовий рекорд. Більше того, Фійон-Має міг стати одноосібним рекордсменом, адже у шостій своїй гонці (масстарт) лідирував до останнього вогневого рубежу, де не впорався з вітром і хвилюванням, промахнувся тричі (!) і фінішував тільки четвертим з відставанням у 13 секунд від бронзового призера. Усього на його рахунку в Пекіні два чемпіонські титули (індивідуалка та гонка переслідування) і три срібні медалі (спринт, естафета та змішана командна гонка).

Жаклін Нарракотт (Австралія, скелетон) 0+1+0

Австралія та зимові Олімпіади – це не таке вже й екзотичне поєднання. Ця збірна на кожній із 7 попередніх Олімпіад вигравала хоча би одну медаль. Усього набралося 15, з яких 5 – золоті. Це кращі результати, ніж в України (8 медалей, з яких 3 – золоті). Але абсолютна більшість із них були завойовані у двох видах спорту – фрістайлі (8) та сноубордингу (4), де позиції Австралії не підлягають сумнівам. Ось і в Пекіні спортсмени цієї країни зібрали золото, срібло та бронзу в цих видах. Ще дві медалі у 90-х були у шорт-треку і одна – у гірськолижному спорті. Але щоб скелетон?! Традицій цього виду спорту в країні не було від слова «зовсім», але спортсменка упевнено крокувала до своєї мети багато років. Не завадила навіть аварія та струс мозку, через який вона припиняла кар1єру на півроку. На попередній Олімпіаді Жаклін Нарракотт була 16-ю, а на своїх чотирьох чемпіонатах світу – 27-ю, двічі 17-ю та одного разу 16-ю. До 2022 року найвищим досягненням австралійки на етапах Кубку світу було 8-ме місце. А потім стався фантастичний прорив. У січні – перемога на етапі КС у Швейцарії, а у лютому – срібна медаль Олімпіади. Причому після перших двох із загальних чотирьох спроб 31-річна австралійка йшла першою.

Нільс ван дер Пул (Швеція, ковзанярський спорт) 2+0+0

До минулого року 25-річний швед вважався усього лише сильним спортсменом, але 2021-й став для нього по-справжньому проривним. У лютому 2021-го Нільс ван дер Пул виграв свої перші медалі чемпіонатів світу – золото на дистанціях у 5 та 10 кілометрів. А у Пекіні повторив цей золотий дубль. Причому на 5000 метрах шведського ковзаняра мали перемагати голландці. Спершу Крамер побив олімпійський рекорд на цій дистанції, потім Руст ще раз перевершив цифри. Пулу для перемоги в останньому забігу довелося втретє за менш, ніж годину встановлювати новий рекорд. І він це зробив. А на 10-кілометровій дистанції побив ще й світовий рекорд!

Олександр Абраменко (Україна, фрістайл) 0+1+0

По-перше, без представника України цей список не міг бути. А по-друге, дивлячись на умови для тренувань в Україні з цього виду спорту, інакше як геройством другу медаль на другій поспіль Олімпіаді для Абраменка назвати важко. Достатньо просто глянути на стан трампліна, на якому починав тренуватися спортсмен у рідному Миколаєві. Нині йому доводиться відточувати майстерність за кордоном, а два роки міжолімпійського періоду він взагалі не змагався. Ложка дьогтю – висловлювання спортсмена про військову агресію Росії у стилі «не все так однозначно». І хоча потім він спростував свої слова, але осад лишився.

Йоганнес Штрольц (Австрія, гірськолижний спорт) 1+1+0

Це не про рекорди чи тотальну перевагу. Це просто дуже красива історія. У 1988 році на зимовій Олімпіаді у Калгарі австрієць Губерт Штрольц став олімпійським чемпіоном в комбінації та срібним призером – у слаломі. За 4 роки у нього народився син Йоганнес, який за 30 років у Пекіні повторив результат батька: золото у комбінації та срібло у слаломі. Такого в історії зимових видів спорту ще не було. Додаткова родзинка в тому, що Штрольца-молодшого не просто не вважали претендентом на медалі, але й виключали зі збірної Австрії після кількох поспіль провальних сезонів. У Кубку світу за останні 4 роки він лише раз пробився у топ-100 загального заліку (68-ме місце), а тричі завершував сезон на 100-му місці чи нижче. Та і на окремих сезонах спортсмен лише раз за 4 роки фінішував у десятці найшвидших. Він майже весь минулий рік тренувався самостійно власним коштом і паралельно працював поліцейським, а до збірної повернувся в останній момент – фактично у статусі найслабшої ланки потужної збірної Австрії. В останній день пекінської Олімпіади Штрольц перевершив батька, вигравши золоту медаль у командному заліку. У 1988 році такої дисципліни, на жаль, не існувало. Інакше вона би дісталася Штрольцу-старшому.

Ерін Джексон (США, ковзанярський спорт) 1+0+0

Чорношкіра спортсменка з найпівденнішого штату США – Флориди. Це раз. До 23 років вона не змагалася на ковзанах (натомість багато разів вигравала місцеві чемпіонати на роликах) і за 6 років пройшла шлях від новачка до олімпійської чемпіонки. Це два. Відбір на Олімпіаду від збірної США Ерін Джексон не пройшла – впала на дистанції. Свою путівку в Пекін їй віддала подруга по команді, яка визнала, що у Ерін буде більше шансів на успіх. Це три. У жіночої збірної США не було індивідуальних медалей у цьому виді спорту вже 20 років – з Олімпіади-2002. Це чотири. Але все це не завадило Ерін Джексон перемогти на 500-метрівці.

Ліндсі Джекобелліс (США, сноубординг) 2+0+0

У далекому 2006 році у Турині в програмі зимових Олімпіад відбувся дебют нової дисципліни – сноуборд-крос. Це там, де спортсмени вирушають на дистанцію по 4 і, долаючи круті віражі та серії трамплінів, мчать наввипередки до фінішу. Тоді до фіналу пробилася 20-річна американка Ліндсі Джекобелліс, де змагалася з учасницями на 5-9 років старшими. Юна спортсменка випередила їх усіх, але вирішила відсвяткувати перемогу не після перетину фінішної смуги, а за кілька десятків метрів до неї. З останнього трампліна Ліндсі не просто злетіла у повітря, щоб рівно приземлитися і фінішувати, а почала демонструвати трюк. На приземленні впала і дозволила випередити себе. Те срібло стало справжнім прокляттям. Американка після того 6 разів вигравала чемпіонат світу та 7 разів найпрестижніший у сноубордингу турнір Winter X Games, але на Олімпіадах не могла дістатися навіть до подіуму. Хоча тричі поспіль спортсменка була близькою: 5-те місце у Ванкувері-2010, 7-ме – у Сочі-2014, 4-те – у Пйончгані-2018. У Пекіні вже 36-річна (фактично пенсійний вік для цього виду спорту) Ліндсі Джекобелліс нарешті втілила свою мрію і навіть перевершила її, вигравши одну золоту медаль у індивідуальному заліку та другу – у командному.

Максанс Парро (Канада, сноубординг) 1+0+0

П’ятиразовий переможець Winter X Games та срібний призер Олімпіади-2018 та чемпіонату світу у двох різних дисциплінах (бігейр та слоупстайл) у 2018 році фактично починав життя. 25-річний спортсмен почав зводити власний будинок, планував створити родину. Все зупинив страшний діганоз – лімфома Ходжкіна (рак лімфоїдної тканини). Далі було пекло: 12 курсів хіміотерапії за пів року, відсутність будь-яких гарантій щодо успішності лікування, робота з психологом… На щастя, хвороба відступила. Вже у 2020 році Макс Парро, вшосте виграв Winter X Games, а у Пекіні став олімпійським чемпіоном.

Йоан Кларе (Франція, гірськолижний спорт) 0+1+0

Уявіть: позаду 18 років кар’єри на професійному рівні, а з досягнень – три потрапляння до топ-20 (усі три рази – на 19-му місці) загального заліку Кубку світу та одне-єдине срібло чемпіонату світу. Твоїм суперникам у більшості випадків – не більше 30 років, а кожне нове покоління гірськолижників швидше, нахабніше, стрімкіше… Когось це змусило би опустити руки та думати, чим зайнятися на спортивній пенсії, але Йоан Кларе не з таких. Минулого року 40-річний спортсмен вперше у своїй кар’єр потрапив до топ-5 заліку Кубку світу в окремій дисципліні (4-те місце у швидкісному спуску), а зараз у віці 41 року став найстаршим в історії гірськолижником, який виграв медаль Олімпійських ігор. Для усвідомлення досягнення: вік попереднього рекордсмена складав 36 років. Більше того, француз мав усі шанси стати чемпіоном, але програв супернику нікчемну 0,1 секунди.

Клаудія Пехштайн (Німеччина, ковзанярський спорт) 0+0+0

8 зимових Олімпіад, 5 золотих медалей на Олімпійських іграх, 41 нагорода на чемпіонатах світу. Клаудія Пехштайн – легенда світового спорту. А тепер ще й рекордсменка – найстарша учасниця Ігор серед жінок. За два дні після закритті змагань у Пекіні німкені виповниться 50 років. Більшість її суперниць нині удвічі молодші. Так, додому спортсменка нагороди не повезе, але точно може бути задоволена собою. У гонці з масовим стартом фрау Клаудія не лише пробилася у фінал із 7-м часом серед 28 учасниць, але і набрала залікові очки у фіналі, вигравши один із проміжних фінішів. Підсумковий результат – 9-те місце – не менш вагоме досягнення, ніж усі попередні медалі.

Бонус

З медальної точки зору необхідно відзначити також трьох мультичемпіонок цієї Олімпіади. Ірен Схаутен (Нідерланди) стала однією з 6 учасниць чи учасників, хто зміг у Пекіні виграти 3 або більше золотих медалей. Решта – три згадані представники біатлону та лижники Олександр Большунов і Тереза Йохауг. Голландка була непереможною на дистанціях у 3000 та 5000 метрів та у забігу з масового старту. І лише у командній гонці збірна Нідерландів зі Схаутен у складі фінішувала третьою.

Співвітчизниця Схаутен у шорт-треку – Сюзанна Схюлтінг – також завоювала чотири медалі на Олімпіаді: 2 золоті (1000 метрів та естафета), 1 срібну (500 метрів) та 1 бронзову (1500) метрів. Це всі можливі суто жіночі старти у цьому виді спорту. У змішаній команді було лише 4-те місце.

Китаянка Гу Айлін – дворазова чемпіонка Олімпіади. Дівчина народилася, вчилася, тренувалася та заробляла на життя у якості топ-моделі в США. Але китайський уряд зумів переконати дівчину виступати під червоним прапором. Ще у 2019 році вона перемагала на етапі Кубку світу з фрістайлу як учасниця від Америки, а за кілька тижнів отримала китайський паспорт. У Пекіні спортсменка перемогла у дисциплінах бігейр та хафпайп і лише на 0,33 бали менше отримала від суддів у слоупстайлі, фінішувавши другою. Такий універсалізм – величезна рідкість.