Новий старт української молодіжки. U19

Сьогодні, 13 листопада молодіжна збірна України з футболу (вік гравців до 19 років) розпочинає боротьбу за право взяти участь у фінальному турнірі Євро-2020 для цієї вікової категорії. Чи вдасться їм повторити успіх своїх попередників?

Історія турніру

Чемпіонати Європи для 19-річних проходять з 1948 року. Щоправда, тоді вони називалися просто «Молодіжний турнір УЄФА» і лише у 1981 році турнір отримав нинішню назву. Майже. Бо після того ще 22 роки діяло старе вікове обмеження – до 18 років.

Змагання проводилися щороку. Винятків було лише чотири. В середині 80-х УЄФА вирішила зменшити періодичність чемпіонатів і перестала їх проводити в непарні роки. Як наслідок – в 1985, 1987, 1989 та 1991 роках турніри не проводилися. Дивними були Євро і в 1955 та 1956 роках. Тоді участь у фінальному етапі взяли по 16 команд, які прости розіграли першість в підгрупах. 4 підгрупи по 4 учасники – 4 переможці. І на цьому – все. Жодних півфіналів чи тим більше фіналу.

Переможці

Розіграш 2020 року буде 69-м. Але переможців в списку не 67 (мінус середина 50-х), а 68. Справа в тому, що в 1966 році було відразу два чемпіони – збірні Італії та СССР зіграли внічию у вирішальному матчі і організатори присудили титул обом командам. Цікаво, що до того, як була запроваджена практика пробиття післяматчевих пенальті, двічі у фіналах Євро U19 долю золотих медалей після нічийного результату вирішувала… монетка. У 1969 році жереб зробив чемпіонами Болгарію (постраждала НДР), а в 1970 році фортуна посміхнулася вже східним німцям (в ролі непереможених віцечемпіонів опинилися голландці).

Найчастіше на молодіжних європейських першостях вигравала Іспанія – 11 разів[b][/b]. В тому числі, 8 разів за останні 16 років. Тобто, в новій ері кожен другий чемпіонат Європи виграють іспанці. Вони ж – діючі чемпіони в цій віковій категорії. Перемогли влітку цього року португальців з рахунком 2:0.

10 титулів – у Англії. В тому числі – 3 поспіль в 1971, 1972 та 1973 роках. Подібної серії немає більше в жодної з команд. Вісім разів перемагали французи, шість – німці (враховуючи титули ФРН, НДР та об’єднаної Німеччини). Також 6 перемог у совєтської команди (остання – в 1990 році).

Португалія – 4 разовий чемпіон Європи, Італія, Югославія, Болгарія та Угорщина – 3-разові. Дві перемоги є в активі Австрії. Також Євро для 19-річних вигравали збірні Чехії, Польщі, Туреччини, Шотландії, Бельгії, Румунії та Ірландії. Неймовірно, але одна з найсильніших на молодіжному рівні збірних світу – Нідерланди – лише тричі грала у фіналах і щоразу залишалася зі срібними медалями.

Наші чемпіони

В списку абзацом вище немає збірної України. Про нашу перемогу – варто згадати окремо. У 2009 році чемпіонат довірили проводити Україні. Команда була звільнена від кваліфікації на турнір, тож Юрій Калитвинцев готував футболістів через товариські ігри. В фіналі в своїй підгрупі українці в непростому матчі обіграли Швейцарії (1:0 і гол за 5 хвилин до кінця матчу), а також зіграли внічию зі Словенією (0:0) та Англією (2:2). У півфіналі синьо-жовті перемогли Сербію (3:1), а у вирішальному матчі знову зійшлися з британцями. Голи Дениса Гармаша та Дмитра Коркішка принесли українській команді перемогу 2:0 і титул чемпіонів Європи.

З того складу пізніше в головній збірній України грали Сергій Кривцов, Денис Гармаш, Богдан Бутко, Сергій Рибалка та Максим Коваль. Інші чемпіони – Ігор Левченко, Дмитро Кушніров, Темур Парцванія, Максим Білий, Віталій Віценець, Дмитро Коркішко, Кирило Петров, Артур Карноза, Сергій Шевчук, Вячеслав Базилевич, Віталій Каверин, Дмитро Єрьоменко, Ігор Чайковський, Сергій Логінов, Сергій Люлька.

У складі совєтської збірної 19-річними чемпіонами Європи ставали в різні роки Юрій Дегтярьов (двічі – 1966 та 1967); Віктор Кузнецов, Анатолій Ярош, Леонід Шмуц (1967); Валентин Крячко, Олександр Бережний, Андрій Баль, Володимир Безсонов, Віктор Насташевський, Анатолій Саулевич (1976); Сергій Краковський, Віктор Чанов, Сергій Найденко, Сергій Овчинніков, Ярослав Думанський, Валерій Зубенко, Михайло Олефіренко, Олег Таран (1978); Олег Бенько, Сергій Заєць, Сергій Беженар, Анатолій Мущинка (1988); Олександр Помазун, Євген Похлєбаєв, Сергій Щербаков, Володимир Шаран, Сергій Кандауров (1990).

Два сита кваліфікації

Участь у фінальній частині Євро-2020 серед 19-річних візьмуть 8 команд. Одна з них вже відома. Це господарі турніру – збірна Північної Ірландії. Решту 7 вакансій заповнять переможці відбору. Він пройде в два етапи. На першому 52 команди поділені на 13 груп (по 4 учасники в кожній). Переможці і другі команди кожної групи проходять до другого раунду, де на них вже чекає Португалія (перший номер рейтингу звільнений від першого раунду). До цих 27 учасників долучиться ще 1 учасник першого етапу – найкраща збірна з тих, хто посів треті місця у своїх групах.

Другий етап (або еліт-раунд кваліфікації) пройде за простою схемою: 28 команд в 7 групах (по 4 в кожні). Лише переможець групи їде до фінальної частини. Складність для учасників ще й в тому, що грати доводиться в одне коло – на полях однієї з команд групи. Звісно, що у господарів є певна перевага.

Частина груп першого етапу вже зіграли свої матчі. До еліт-раунду вже пройшли збірні Іспанії, Сербії, Шотландії, Німеччини, Чехії, Норвегії, Нідерландів, Латвії, Хорватії та Грузії. Після того, як ігри пройшли в 5 з 13 груп найкраща третя збірна – Ізраїль, але це може змінитися.

Збірна України

Наша команда в першому раунді зіграє в Швеції проти господарів, а також збірних Словенії та Естонії. Сьогодні, 13 листопада – перша гра з естонцями. В суботу, 16 листопада суперником України буде Словенія. Задачу-мінімум можна буде вирішити в цих матчах, якщо вдасться двічі перемогти. На 19 листопада запланована гра Швеція – Україна.

Зараз збірну тренує Олег Кузнецов. Він викликав до збірної 20 футболістів, з яких лише один виступає не в українському чемпіонаті. Основний воротар команди – Олексій Трубін, який вже кілька разів потрапляв в заявку першої команди «Шахтаря» на матчі УПЛ. Його дублер – Валентин Горох з львівських «Карпат».

В центрі оборони ставка робиться на Алан Ауссі, що виступає за чеський «Слован». Поруч з ним діє «гірник» Роман Якуба. Але в останньому матчі на цій позиції успішно зіграв височенний талановитий київський «динамівець» – Крістіан Біловар. На правому фланзі беззаперечно основний – Владислав Мудрик з «Карпат». Ліворуч грає Артем Махонін з «Зорі», якого може підмінити Сергій Снісар з «Шахтаря».

В півзахисті діє одна з двох потенційних зірок цієї команди – ще один Мудрик, але тепер вже Михайло. Він належить донецькому «Шахтарю», але до першої команди футболісту ще далеко. Втім, в минулому чемпіонаті 17-річний гравець виступав в Прем’єр-лізі за «Арсенал» на правах оренди. Так що досвіду у нього вистачає.

Якщо Мудрик – це в першу чергу атака, то Арсеній Батагов з «Дніпра» – це головний актив збірної в опорній зоні. У нього також є хороший досвід виступів на дорослому професійному рівні. Ці два футболісти, якщо не буде неприємних сюрпризів, обов’язково мусять грати в основі. Разом з ними вийти в стартовому складі найбільше шансів має Костянтин Гуров з «Шахтаря» (більше зосереджений на обороні) та Вікентій Волошин з «Динамо». Останнього вже не перший рік пильнують італійські клуби. Замінити когось з цих гравців можуть два інших «динамівця» – Артем Шулянський та Ярослав Надольський.

Заявка форвардів збірної України складається з двох прізвищ, і обидва гравці швидше за все гратимуть в основі. Данило Сікан з «Шахтаря» – чемпіон світу серед 19-річних, а Максим Гірний з «Карпат» успішно зіграв в нещодавніх товариських матчах – забив у ворота Греції та Румунії.

На жаль не переконав тренерів у своїй профпридатності форвард німецького «Нюрнберга» 17-річний Ерік Шуранов. В поточному сезоні в юнацькій Бундеслізі (до 17 років) він забив вже 14 голів в 17 матчах, а в старшій віковій категорії (до 19 років) відзначився 4 рази в 13 поєдинках. Втім, свій шанс в контрольних матчах проти Румунії не використав і до Швеції не полетів. Сподіваємося, синьо-жовтим і без нього вистачить сил і майстерності вийти до наступного раунду.