Хто посуне «Ювентус» з вершини? Серія А стартує
Наприкінці 80-х і в 90-х роках минулого століття чемпіонат Італії з футболу вважався найсильнішим у світі. Представники Серії А – «Мілан», «Ювентус» та «Сампдорія» за 10 років виграли чотири Кубки та Ліги чемпіонів і ще 5 разів програвали у фіналах. Власне, лише фінал 1991 року (Црвена Звезда – Марсель) обійшовся без італійців. В Кубку УЄФА і Лізі Європи перевага апенінців була ще відчутнішою – з 1989 по 1999 роки клуби з Італії перемогли 8 разів (Інтер – тричі, Ювентус і Парма по два рази, Наполі – один раз). А ще два рази «Торіно» і «Парма» програвали в фіналах. А чотири фінали були виключно італійськими. Тотальне домінування.
Помітно це було і на індивідуальному рівні. Усі світові зірки прагнули пограти саме в Серії А. Марадона, Гулліт, ван Бастен, Папен, Матеус, Клінсман, Савічевіч, Бобан, Бергкамп, Роналдо, безліч італійських майстрів на чолі з Баджо, Віаллі, Мальдіні, Барезі та інших. Починаючи з 1987 року «Золотий м’яч» 9 з 12 разів вигравали футболісти, що виступали за клуби Серії А – тричі ван Бастен, Гулліт, Маттеус, Баджо, Веа, Роналдо, Зідан.
Нині ситуація інша. Значно більш рейтинговою вважається Англійська Прем’єр-ліга, популярність іспанської Прімери довгий час тримається на Мессі і (до недавнього часу) Крішітіану Роналду. За великим рахунком, італійський чемпіонат нині конкурує з Бундеслігою за 3–4 місце. І часто програє. Не додає плюсів чемпіонату і тотальна перевага одного клубу над іншими. «Ювентус» – незмінний чемпіон країни протягом останніх 8 років. Чи вдасться комусь кинути виклик «Старій синьйорі» в новому сезоні Серії А, який стартує сьогодні, 24 серпня.
«Ювентус» – фаворит
З 2011 року «Ювентус» нікому не віддає титул чемпіонат Італії. Цього року букмекери знову надають перевагу «б’янко-нері», оцінюючи шанси клубу з 2–3 рази вище, ніж у головних конкурентів – «Інтера» і «Наполі». Коефіцієнти на «Мілан» та «Рому» – в 10–15 разів вищі. Саме ця п’ятірка є головними фаворитами у боротьбі за призові місця та зону Ліги чемпіонів.
«Ювентус» цього літа почав перебудову. Замість Массімо Алегрі, який програв Кубок Італії і вилетів з Ліги чемпіонів від «Аякса», команду буде тренувати Мауріціо Саррі. Це означає, що туринці будуть грати в не зовсім притаманний їм футболу – орієнтуватися більше на атаку, ніж на захист. Маючи у складі Роналду, Ігуаїна та Дібалу – це цілком логічне рішення. Навіть юного і надзвичайно талановитого Мойзе Кіна не побоялися продати.
Також «Ювентус» безкоштовно запросив Аарона Ремзі та Адріана Рабіо, що значно посилить середню лінію команди і додасть їй глибини. Але найбільш суттєві зміни відбулися в задній лінії. Завершив кар’єру Барцальї, пішли Касерес, Спінацола та Канселу. Натомість до ветеранів К’єлліні та Бонуччі приєдналися молоді Матійс де Лігт та Меріх Демірал, а також довідчений Данило. З огляду на більш атакувальний вектор незіграність оборонців може стати критичною – суперники зможуть частіше втікати в контратаки і доводити їх до логічного завершення. Тож нині «Ювентус» як ніколи вразливий, от тільки чи зможуть цим скористатися конкуренти?
Претенденти: «Наполі» та інші
Найбільше сподівань любителі інтриги покладають на клуб з Неаполя. В «Наполі» для є усе, що потрібно для здобуття титулу: один з кращих тренерів сучасності Карло Анчелотті; дует найсильніших центральних захисників Серії А (в пару до Кулібалі придбали Маноласа); потужні флангові оборонці в розквіті сил Гулям та Ді Лоренцо; міцний центр поля з шалено прогресуючими Руїсом та Зелінскі і досвідченим Аланом; і прекрасна атака, яку підсилили мексиканцем Ірвінгом Лосано. Тепер попереду на три позиції є шість футболістів, кожен з яких заслуговує грати в основі в будь-якому клубі Європи: Лосано, Мілік, Інсіньє, Мертенс, Кальєхон, Юнес.
«Інтер» теж цього сезону вважається командою, яка здатна посунути «Ювентус» з вершини. Тут теж новий успішний тренер – Антоніо Конте. Тут зберегли усіх лідерів – від голкіпера Саміра Хандановича і захисника Мартіна Шкріньяра до Масрелон Брозовіча і Антоніо Кандреви в півзахисті. А усі три помітні втрати вдалося компенсувати гравцями, які нічим не поступаються колишнім «інтернаціоналістам». В центрі поля Наінголлана обміняли на молодшого і талановитішого Ніколо Бареллу, Перішича, який не вписався в нову ігрову схему, відпустили в оренду в «Баварію», запросивши з Бундесліги іншого вінгера Валентіно Лазаро. А скандального і забивного Мауро Ікарді, який не знаходить спільної мови з керівництвом, вже замінили на не менш результативного Ромелу Лукаку. Перехід на нову більш захисну схему має пройти безболісно, адже в «Інтер» перейшов досвідчений Дієго Годін з «Атлетіко».
«Ромі» ще досі «гикаються» втрати минулого літа – Наінголлана та Аллісона, а вони ще й Маноласа, який цементував оборону, конкурентам продали. Колишній наставник «Шахтаря» Паулу Фонсека ніби отримав солідне поповнення, але лише кількісно. Наскільки воно якісне – покаже сезон. Наприклад, Спінацолла останні два сезони грав вкрай мало (а до того виступав в Серії В). Воротар Пау Лопес просидів позаминулий сезон в запасі «Тоттенгема» і зарекомендував себе лише у іспанських середняках «Еспаньйолі» і «Бетісі». Опорник Діавара був дублером в «Наполі», а центрбек Манчіні, якого можна вважати головним підсиленням, змушений буде перелаштовуватися на гру з трьома захисниками – тож є ризик, що це негативно вплине на його надійність. Хоча, якщо з цієї «солянки» португальському тренеру вдасться зліпити боєздатний колектив – то він стане по-справжньому топовим тренером.
Проблеми «Мілана» в його нестабільності. Взимку, придбавши форварда Пйонтека і півзахисника Пакету, команда, здавалося, прокинулася, виграла п’ять матчів поспіль і повернулася до боротьби за Лігу чемпіонів, але надовго запалу не вистачило. Завершення сезону було провалене, Гаттузо – звільнений, а для нового тренера Марко Джампаоло виділили влітку майже 100 мільйонів євро на підсилення складу. Більше третини з них пішло в «Лілль» за форварда Рафаеля Леао, який має створити потужну пару з Пйонтеком. Ще 20 млн віддали «Реалу» за лівого захисника Тео Ернандеса. Трохи менше – в «Емполі» за центрхава Ісмаеля Беннесера, який щойно став кращим гравцем Кубку Африки, вигравши зі збірної Алжиру чемпіонат континенту. Також з «Емполі» прийшов півзахисник Круніч, а з бразильського «Фламенго» – центральний захисник Лео Дуарте. Схоже, вся ця п’ятірка буде грати в основі, а це означає, що команді потрібен буде час аби зігратися. І тут все залежить від того, як швидко цей процес завершиться. Важливо, що усі лідери на місці: Доннарума, Романьйолі, Пакета, Чалханоглу, Сусо… На користь зіграє й дискваліфікація команди Спортивним міжнародним арбітражем – в Лізі Європи через порушення вимог фінансового фейр-плею «россо-нері» не зіграють.
Незолота середина
Сплеск «Аталанти», який вилився в бронзові медалі минулого чемпіонату і путівку в Лігу чемпіонів – найкраще, що було минулого сезону в Серії А. І ніби все має говорити за те, аби результат не став тимчасовим. Втратила команда лише одного гравця основи – Манчіні перейшов в «Рому», зберегла усіх лідерів (Гомес, Масьєлло, Фройлер, де Рун, Ілічіч, Сапата), придбала по топовому гравцю в кожну лінію – Мартін Шкртел в захист, Руслан Малиновський в центр поля, Луїс Муріель в атаку. А головне – в Бергамо залишився «батько» успіху головний тренер Гасперіні. Але проти команди говорить необхідність розриватися на два фронти і зникнення ефекту несподіванки. Тепер проти «Аталанти» усі будуть боротися як проти фаворита, а матчі в Лізі чемпіонів відьиратимуть значно більше сил, що за короткою лавки неодмінно призведе до падіння. Наскільки різкого – залежить від тренера і самих футболістів.
«Лаціо» третій сезон поспіль проведе майже в одному й тому ж складі і під керівництвом того ж самого тренера – Сімоне Індзагі. Незвична для зазвичай імпульсивних власників клубів Серії А стабільність нарешті має дати результат. Тим більше, що цього літа «орлам» навіть вдалося підсилити дві найбільш проблемні позиції – центр оборони (прийшов словак Вавро з «Кобенгафна») та правий фланг (купили лідера «СПАЛа» Лаццарі).
«Фіорентина», «Торино» та «Сампдорія» приблизно з рівними можливостями, але з різними історіями. «Фіалки» мають наймолодший склад в Серії А, який лише за 2–3 роки зможе прогриміти, якщо команду не розкуплять до того. Влітку молодь розбавили легендарним Франком Рібері, який мусить прискорити процес дорослішання партнерів. «Бики» не змінили влітку нічого, що могло би підняти їх вище 7-го місця, а Ліга Європи буде відволікати від чемпіонату. А генуезці традиційно втратили своїх лідерів (захисник Андерсен – в «Ліон», хавбек Прат – в «Лестер») і за рахунок внутрішніх резервів будуть намагатися втриматися в десятці.
Нижня половина
Решту команд можна розділити на дві групи: явні аутсайдери, які будуть боротися за виживання, та клуби, яким не можна розслаблятися – адже вони теж можуть опинитися в зоні вильоту за певних обставин.
«Дженоа», який чудом врятувався в минулому сезоні, серйозно підсилив склад і виглядає найкращим з гірших. Прийшли, зокрема Шене з «Аякса», Сапата з «Мілана», Сапонара з «Фіорентини», Барекка з «Монако» та молодий форвард Пінамонті з «Інтера». Вимальовується перспективна команда.
«Кальярі» втратив Бареллу, який пішов в «Інтер», але Раджа Наінголлан може зіграти навіть впевненіше в центрі поля. Інші два козиря команди – воротар Краньо, який ще рік тому значно переріс рівень клубу, але досі не перейшов до когось з грандів; та новачок-аргентинець Нандес, за якого заплатили «Бока Хуніорс» 18 мільйонів. Він може стати одним з відкриттів чемпіонату, розриваючи лівий фланг атаки клубу з Сардинії.
«Парма» не надто вдало провело друге коло, що пов’язано з травмами двох основних форвардів Інглезе і Жервіньо. Без них – це зовсім інша команда. Лідерів атаки вдалося зберегти, а от в обороні, як й до того була дещо дірявою – дві серйозні пробоїни: закінчилася оренда Дімарко і Бастоні, які повернулися в «Інтер». Головна мета команди – знайти баланс між атакою і захистом. Вийде – буде навіть претендент на ТОП-10, не вийде – зона вильоту буде дуже близькою.
Попередні два роки «СПАЛ» був серед головних кандидатів на виліт, але завжди знаходилися команди, які грали гірше. А команда з провінційного містечка Феррара без паніки стабільно набирала очки в ключових матчах проти конкурентів. Дуже ймовірно, що навіть без головної своєї зірки (вінгер Лаццарі перейшов до «Лаціо») команда повторить той самий сценарій втретє.
Схожа історія і з «Удінезе» з поправкою на те, що цей клуб за інерцією все ж вважають міцнішим, пам’ятаючи про три поспіль надзвичайно успішних сезони на початку десятиліття (4-е, 3-є та 5-е місця). Але правда в тому, що останні шість років команда деградує і вище 12-го місця не піднімалася. Трансферна кампанія цього літа зовсім не вражає. Добре хоч лідера – аргентинця де Пауля – вдалося утримати. Без нього «Удінезе» можна було би записувати до числа головних аутсайдерів.
Влітку «Сассуоло» вимушено було продати ключових своїх футболістів. Захисник Демірал тепер в «Ювентусі», а півзахисник Сенсі – в «Інтері». Отримані кошти тут же пустили в роботу: прийшли хавбек Обіанг з «Вест Гему» і забивний форвард Капуто з «Емполі» (42 голи за два сезони – щоправда 26 з них в Серії В). Такі зміни вимагатимуть від найбільш талановитого з молодих італійських тренерів – Роберто де Дзербі – нових рішень. Оскільки за спеціалістом прискіпливо стежить «Барселона», то віриться, що у нього вийде впоратися з викликом.
«Болонья» провела два абсолютно різних кола: повний провал в першій частині чемпіонату під керівництвом Філіпе Індзагі і фантастичний ривок з зони вильоту на 10-е підсумкові місце після зміни тренера на Сінішу Міхайловіча. 8 перемог і 2 нічиї в останніх 12 матчах (програли лише «Мілану» та «Аталанті») налаштували вболівальників на оптимістичний лад. Зі спортивною складовою все гаразд: кілька солідних втрат (мінус хавбек Пулгар, захисники Хеландер та Льянко, форвард Авенатті) сповна компенсовані придбанням оборонців Томіясу та Денсвіла з чемпіонатів Голландії та Бельгії відповідно і викупом (до цього грали на правах оренди) атакуючого тріо Сансоне-Соріано-Орсоліні. Але є інша проблема – після чудового фінішу у Міхайловіча діагностували лейкемію, тож влітку він більше переймався хіміотерапією, ніж підготовкою команди.
Новачки на виліт?
Серію А за підсумками минулого сезону поповнили «Брешіа», «Лечче» та «Верона». Саме вони – головні кандидати на виліт. «Верона» в 2016 році вже вилітала, в 2017-му поверталася, але в 2018-му знову вилітала. Цього року ледве повернулися – з 5-го місця і через драматичний плей-офф. Влітку склад перетасували, але толком не посилили. Особливо вразливою виглядає оборона.
«Лечче», куди влітку з грецького «ПАОКа» перейшов українець Євген Шахов, ще в 2017 році виступала в третьому дивізіоні, але експресом промчала по серії В і тепер виступить в еліті. Але склад команди, крім форварда Лападули і хавбека Тахцидіса, категорично не відповідає цьому рівню. І тут усі сподівання на геній головного тренера Фабіо Ліверані.
«Брешіа» підписала влітку контракт з Маріо Балотеллі і зберегла головну зірку – центрального півзахисника Сандро Тоналі, який навіть з Серії В пробився до складу збірної Італії. Скандальний форвард, який через дискваліфікацію пропустить старт сезону і 19-річний хавбек – ледь не єдині козирі клубу. Шанси «Брешіа» залишитися в еліті вищі ніж у двох інших новачків, але буде непросто.
