Зростання витрат на кібербезпеку у виробництві: виклики та тенденції
Кібербезпека виробничого сектора знаходиться на швидкому підйомі, і це зростання виявляє слабкі місця технологій на рівні виробництва. Керівники заводів стикаються зі складним вибором: зберігати ізоляцію технологій та приймати їх зниження ефективності або приєднати до корпоративних ІТ-мереж, наростивши нові ризики. Цей вирішальний момент визначає майбутнє безпеки виробництва.
Традиційно промислові мережі уникали підключення до корпоративних систем через фізичну ізоляцію. Проте розвитку Інтернету речей ставить під питання таку стратегію, адже дані з заводів тепер потребують доступу до аналітичного програмного забезпечення та автоматизації. Це значить, що не можна зупинити конвеєр на оновлення застарілих ПЛК без втрати продуктивності.
У той час як демонстрації від виробників зазвичай виглядають бездоганно, у реальному світі виявляються непередбачувані умови. Автоматичне патчування та виявлення активів часто перетворюється на виклик через невраховане обладнання та немаповані з’єднання, які не можуть дозволити простої.
Ринкові дослідження показують, що витрати на кібербезпеку у виробничій сфері зростуть із $10,97 мільярда у 2025 році до $17,39 мільярда у 2030, з середнім річним темпом зростання 9,7 відсотка. Варто відзначити, що на північноамериканські компанії припадає близько 36 відсотків цих витрат у 2025 році. При цьому керовані безпекові служби зростають ще швидше, ніж інші категорії.
Найбільший ріст витрат спостерігається в фармацевтичному секторі та науках про життя через дотримання регуляторних вимог та захист власних даних. Очікується, що безпека у хмарі перевершить локальні рішення на цей період.
Конкуренція серед виробників розподілена: такі великі гравці як Cisco та IBM домінують у корпоративній безпеці, водночас спеціалізовані компанії як Claroty і Nozomi Networks зосереджені на заводському аналізі. Недавні впровадження показують, що підприємства проявляють обережність, віддаючи перевагу пасивному моніторингу, щоб уникнути переривань.
Прикладом є партнерство Nozomi Networks та Mitsubishi Electric, які використовували пасивну модель моніторингу, уникаючи прямого втручання в системи реального часу. Cisco також розширило свої інструменти для телеметрії для роботи з існуючими активами заводу без переривання чутливих операцій.
Загроза зупинки критичних процесів через незначні зміни в мережі пояснює обережний підхід індустрії до кібербезпеки. Наприклад, стандартне сканування вразливостей може ненавмисно зупинити важливі процеси, що оператори заводів готові уникати за будь-яку ціну. Відповідно, останні оновлення від таких виробників як Claroty орієнтуються на безпечний, пасивний аналіз мережі.
Загалом, ринок віддає перевагу керованим сервіса над ліцензіями на програмне забезпечення, відображаючи попит на експертизу в управлінні складними потребами кібербезпеки, залишаючи внутрішнім командам підтримку інших операцій. Архітектура захисту зазвичай наслідує модель Purdue, де критичною є сегментація та розділення зон для захисту промислових мереж. Пасивний моніторинг грає ключову роль, забезпечуючи інсайти без втручання в операційні процеси.
