Суперкубок УЄФА по-англійські. В фіналі – Ліверпуль та Челсі

Сьогодні, 14 серпня, в Стамбулі на «Водафон-Арені» зіграють переможець Ліги чемпіонів сезону 2018-2019 та тріумфатор Ліги Європи того ж сезону – «Ліверпуль» та «Челсі». Що треба знати про Суперкубок УЄФА?

З чого почався Суперкубок

До 1972 року найкращі команди Європи спокійно собі змагалися в трьох різних турнірах: Кубку чемпіонів (нині він трансформувався в Лігу чемпіонів), Кубку володарів Кубків та Кубку УЄФА. На той момент на континент домінували команди з Голландії – в 1969 «Аякс» програв у фіналі Кубку чемпіонів, в 1970 «Феєнорд», а в 1971 та 1972 «Аякс» вже стали переможцями турніру (клуб з Амстердаму повторив успіх і в 1973-му). Саме тому в Нідерландах задумалися: як зробити так, щоб їхні футболісти мали можливість вигравати ще більше трофеїв. Ідею проводити матчі між переможцями Кубку чемпіонів і Кубку кубків виникла у журналіста Антона Віткампа. Він поділився нею з керівництвом «Аякса», а клуб звернувся до УЄФА з пропозицією провести матч проти «Рейнджерса», який в тому ж 1972-му виборов Кубок володарів Кубків.

В УЄФА сприйняли ідею без ентузіазму, тому перший Суперкубок був неофіційним і організували його саме представники «Аякса». Голландці і перемогли шотландців – 3:1 в гостях і 3:2 вдома. Наступного року «Аякс» виграв і перший офіційний трофей під егідою УЄФА, яка схаменулася і очолила процес. Тепер жертвою став «Мілан». Після поразки 0:1 на «Сан-Сіро» амстердамці розгромили суперника вдома – 6:0. В 1974 році Суперкубок не розігрували, оскільки втрутився політично-організаційний фактор. Тоді Кубок чемпіонів виборола «Баварія» (ФРН), а Кубок Кубків – клуб «Магдебург» з соціалістичної Німеччини (НДР). Сторони навіть за допомогою УЄФА не змогли домовитися про зручні строки проведення матчів.

Київська перемога

У 1975 році «Баварія» вже домовилася з суперником, але, ймовірно, потім шкодувала про це. Вперше трофей дістався не переможцю Кубку чемпіонів, а володарю другого за престижністю турніру. Ним стало київське «Динамо», яке двічі обіграло німців – 1:0 в Мюнхені і 2:0 в Києві. За підсумками тих матчів Олег Блохін (на його рахунку всі три голи) остаточно переконав футбольну Європу, що саме він і ніхто інший, заслуговує отримати «Золотий м’яч» за підсумками року. Так зрештою і сталося.

У 1986 році «Динамо» (Київ) мало ще одну нагоду перемогти в матчі за Суперкубок. Але тоді організатори вирішили провести двобій з одного поєдинку. На стадіоні в «Монак» команда Валерія Лобановського і знову з Олегом Блохіним у складі з рахунком 0:1 поступилася переможцям Кубку чемпіонів – румунському «Стяуа». Єдиний гол в матчі забив Георге Хаджі.

Також за Суперкубок – вже як переможець Ліги Європи (коли Кубок Кубків ліквідували – за трофей почали боротися клуби, що виграли цей турнір) – грав «Шахтар». У 2009 році команда з Донецька в додатковий час пропустила єдиний гол від «Барселони».

Рекорди Суперкубку

За всю історію змагань найчастіше вигравали Суперкубок іспанська «Барселона» та італійський «Мілан» – по 5 разів. У «Реала» – 4 перемоги, у «Ліверпуля» і «Атлетіко» – по 3. У «Аякса» теж три, якщо рахувати той перший неофіційний фінал. Двічі перемагали «Ювентус», «Андерлехт» і «Валенсія».

Серед гравців найчастіше трофей над головою піднімали Паоло Мальдіні з «Міланом», Дані Алвеш з «Барселоною» та «Севільєю» і Арі Хаан з «Андерлехтом» та «Аяксом». У них по чотири перемоги в Суперкубку.

Найбільші невдахи – іспанці Вісенте Іборра та Хуан Мата. Кожен з них по три рази грав в фіналах Суперкубку (Іборра за «Севілью», а Мата – за «Челсі» та «Манчестер Юнайтед») і щоразу їхні команди поступалися суперникам.

Більше всього матчів – по 8 (по 4 парні участі) в фіналах Суперкубку на рахунку відразу трьох футболістів. Це гравці «Мілану» Роберто Донадоні та Алессандро Костакурта, а також форвард «Аякса» і «Андерлехта» Арі Хаан.

Арі Хаан також найкращий бомбардир змагань. Він відзначився 5 разів. Тричі забивали відразу вісім футболістів, серед яких Олег Блохін, Ліонель Мессі, Герд Млюллер та інші.

Найуспішніші тренери Суперкубку – Хосеп Гвардіола (два трофеї з «Барселоною» і один з «Баварією») та Карло Анчелотті (двічі перемагав з «Міланом» і одного разу з «Реалом»). По дві перемоги – у шести керманичів: Дієго Сімеоне («Атлетіко»), Зінедіна Зідана («Реал»), Раймонда Гуталса («Андерлехт»), Аріго Саккі («Мілан»), Луї ван Гааля («Аякс» і «Барселона») та Алекса Фергюсона («Абердін» та «Манчестер Юнайтед»).

«Ліверпуль» чи «Челсі»

Мерсисайдці – одні з головних фаворитів турніру: п’ять фіналів, три перемоги. «Пенсіонери» грали в фіналах тричі і мають одну перемогу та дві поразки. Наразі букмекери не вірять в «Челсі». Коефіцєнт на їхню перемогу – 5.00, тоді як поставивши на успіх «Ліверпуля» можна виграти лише в 1,6 разів більше суми ставки. Справа в тому, що лондонці переживають не найкращі часи: недосвідчений тренер Френк Лемпард, кадрові проблеми (заборона підписувати контракти з новими гравцями), втрата головного лідера – Едена Азара… А тут ще й розгром в першому турі Англійської Прем’єр-ліги від «МЮ» з рахунком 0:4 не покращив психологічний стан футболістів.

Перед матчем проти «Ліверпуля» кадрові проблеми «Челсі» лише посилилися. Не зіграють через проблеми з ахіллом відразу два молодих таланти команди – Гадсон-Одої та Лофтус-Чік. Під великим сумнівом – вихід на поле основного опорника Канте. Відсутність захисника Рюдігера теж неодмінно дасться взнаки.

«Ліверпуль» теж має втрати, але у Юргена Клоппа і список гравців ширший, і на лікарняному менше людей. Головний мінус – травма одного з кращих голкіперів світу Аллісона. Він залишив поле вже на першій хвилині гри першого туру АПЛ проти «Норвіча». Тоді це не завадило легко перемогти «Норвіч», але свій гол «Ліверпуль» пропустив – 4:1. Також не зіграють захисники Клайн і Ловрен, а участь Кейта – під питанням.

Орієнтовні склади на матч Суперкубку (версія УЄФА)

Ліверпуль: Aдріан – Aлександр-Арнольд, Матіп, ван Дейк, Робертсон – Фабіньо, Хендерсон, Мілнер – Мане, Фірміно, Салах.

Челсі: Кепа – Аспілікуета, Крістенсен, Зума, Емерсон – Жоржиньо, Ковачіч – Пулішич, Барклі, Педро – Жиру.

Як було раніше

В історії Суперкубку дві англійські команди зійдуться вперше. Натомість такий «мононаціональний» досвід є у італійців (двічі) і у іспанців (п’ять разів). Більше того, починаючи з 2014 року (тобто в попередніх п’яти турнірах) чотири рази іспанські клуби перетворити розіграш трофею на суто внутрішнє протистояння. А загалом представники іспанської Ла Ліги виграли 9 з 10 (!) останніх Суперкубків

Ліверпуль в Суперкубку УЄФА

1977. Ліверпуль – Гамбург – 1:1 і 6:0

1978. Ліверпуль – Андерлехт – 1:3 та 2:1

1984. Ліверпуль – Ювентус – 0:2

2001. Ліверпуль – Баварія – 3:2

2005. Ліверпуль – ЦСКА – 3:1

Челсі в Суперкубку УЄФА

1998. Челсі – Реал – 1:0

2012. Челсі – Атлетіко – 1:4

2013. Челсі – Баварія – 2:2 (4:5 за пен.)

***

Матч Суперкубку УЄФА-2019 в Україні покаже телеканал «Футбол-1»